Вирок № 40954231, 20.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9756/14-к

1-кп/639/461/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Макарова О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим в ЄРДР 20 серпня 2014 р. №12014220500001615 за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, не працюючого, грузина, громадянина України, з не повною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого і зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 17 серпня 2014 року о 15 - 20 год., знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2, побачивши, що власників домоволодіння немає вдома, маючи злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у сховище, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи ціль наживи, переліз через огорожу вищезазначеного домоволодіння, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння раніше знайомого йому ОСОБА_2, та переконавшись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, таємно викрав вироби з металу чорного кольору, загальною вагою 85 кг. лому чорного металу, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3005 від 15.09.2014 року - 144 грн. 50 коп., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він днем 17 серпня 2014 року, знаходився поблизу сусідського будинку АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_2, поблизу з місцем його мешкання, побачив, що власників домоволодіння немає вдома, переліз через огорожу зазначеного домоволодіння, та викрав вироби з металу чорного кольору, вагою біля 85 кг., які здав до пункту прийому. Через де - який час ОСОБА_2 показав його матері відеозапис, з якого видно, що він скоїв крадіжку та він повернув вкрадений ним метал потерпілому.

До працівників міліції претензій він не має, у скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності до обвинуваченого ОСОБА_1 будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілого, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у сховище.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше не судимий, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно тяжкий злочини, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції цієї статті.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставини, яка пом'якшує його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Суд вирішує питання про долю речових доказів на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації у кримінально - виконавчу інспекцію .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково - дослідного експертно криміналістичного Центру при ГУМВС України в Харківській області за експертні послуги, судові витрати за проведення експертизи в сумі - 195 гривень 60 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова

Речові докази по справі: вироби з металу - редуктор «ГАЗ-24», 1 диск до автомобіля «Таврія», 1 диск до автомобіля «ВАЗ», бензинову пічку, 4 кільця до пічки, корпус від вентилятора, металеву трубу, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, - повернути останньому як власнику;

СД - диск із відеозаписом, - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин