Вирок № 40953862, 18.06.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

1- КП/415/272/14

УН 415/1636/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області під головуванням

судді Дядько Л.І.

за участю секретаря Глушковій Я.Ю.,

прокурора Стрільцова І.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську, в режиму відео конференції кримінальне провадження, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці міста Сєвєродонецька, Луганській області, громадянці України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючій, раніше судимій: 19.09.1995 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 140 ч.2 КК України 1960 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 24.03.1999 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 140 ч.2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 23.11.1999 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 142 ч.2 КК України 1960 року до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 21.02.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 26.01.2009 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 09.06.2009 року Новодоайдарським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.2 , 70 ч.4 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 11.01.2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 198 КК України до 1 року позбавлення волі, 13.03.2013 року звільнена з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, 17 березня 2014 року Лисичанським міським судом Луганській області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, зареєстрованій та мешкаючій за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст.190 ч.2, ст.357 ч.1 , ст.395 КК України,

встановив:

24 серпня 2013 року, близько 00 годин 10 хвилин, більш точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні кафе «Paty Time ", розташованного за адресою: м.Лисичанськ, вул.Постишева, 2, повторно, зі стойки бару, таємно викрала мобільний телефон марки «НТС», вартістю 1473 гривні 75 копійок, який належить ОСОБА_2, завдавши останьому матеріальної шкоди на вказанну суму.

06 листопада 2013 року, близько 20 годин 30 хвилин, більш точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля магазину «Смачна хата», розташованного за адресою: м.Лисичанськ, вул.Ворошилова, 2, маючи умисел на заволодіння офіційним документом - банківською пластиковою карткою, з метою подальшого її використання для викрадення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, шляхом шахрайства, заволоділа банківською пластиковою кредитною карткою, виданою ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3

06.11.2013 року, о 20 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в стані алкогольного спяніння, використовуючи раніше викрадену нею банківську пластикову кредитну картку, видану ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3, з банкомату відділення банку ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м.Лисичанськ, вул.Леніна, 56, повторно, таємно викрала гроші в сумі 2900 грн., знявши їх з банківського рахунку ОСОБА_3, спричинивши останньому майнової шкоди на вказану суму.

18 грудня 2013 року, увечері, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись на подвір будинку АДРЕСА_2, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, під приводом сплати за майно, яке раніше було викрадене у потерпілого ОСОБА_4 та знаходиться в Лисичанському МВ ГУМВС, але не маючи до цього ніякого відношення, отримала гроші у сумі 200 грн. від ОСОБА_4, завдавши остатньому майнової шкоди на встановлену суму.

28 лютого 2014 року, близько 10 годин, точніший час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні почтового відділення № 20, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, пр. Леніна, 127, зі столу, повторно, таємно викрала жіночий гаманець, марки «Оріфлейм», вартістю 180 грн., в якому знаходилися гроші у сумі 160 грн. та жіночі окуляри, вартістю 90 грн., яке належать ОСОБА_5,завдавши останній майнової шкоди на загальну суму 430 грн.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи засудженою 11січня 2012 року Лисичанським міським судом за ст. ст.185 ч.2, 198, 70 КК України, з застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до призначенного покарання не відбуту частину покарання за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.06.2009 року та остаточно призначено покарання у виді 1(одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі, звільнена 13 березня 2013 року по відбуттю строку з Селезнівської ВК -143 , щодо якої 12 березня 2013 року ухвалою Перевальського районного суду Луганської області був встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , згідно якого ОСОБА_1 були встановлені обмеження :

Заборонити вихід з квартири після 21 години до 05 години, окрім виходу на роботу.

Заборонити виїзд за межі міста без дозволу Органів Внутрішніх Справ.

Заборонити перебувати у барах , ресторанах, кафе і інших громадських місцях , в яких алкогольні напої реалізуються на розлив, а також на вокзалах, у аеропортах без відповідного на це дозволу.

Зобов'язати реєструватися в МВ ГУМВС 1 раз на місяць.

Із вказаною постановою ОСОБА_1 була ознайомлена під розпис у Перевальськлому районному суді Луганської області. 13 березня 2013 року, будучи звільненою з місць позбавлення волі, відбула до міста Лисичанську, за місцем проживання. Достовірно знаючи про рішення суду про встановлений у відношенні неї адміністративного нагляду і маючи можливість його виконувати, ОСОБА_1, маючи умисел на ухилення від встановленого адміністративного нагляду, 20 грудня 2013 року самовільно залишила своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, з метою ухилення від адміністративного нагляду та виїхала до Донецької області, де перебувала до 06 березня 2014 року, не поставивши до відома про це органи міліції.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 185,357 ч.1,395 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаялася і зобов'язалася відшкодувати шкоду.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєно повторно, доведено та кваліфікує її дії за ст.190 ч.2 КК України.

Також вірно кваліфіковані дії обвинуваченої за ст.185 ч.2 КК України так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Доведено винуватість ОСОБА_1 у заволодінні, шляхом шахрайства, офіційним документом, вчинене з корисних мотивів, тобто кримінальнім правопорушенням, передбаченім ч. 1 ст. 357 КК України і за ст.395 КК України так як вона самовільно залишила місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої та середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнала, у скоєному щиро розкаялася.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та визнання вини.

Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 190, 185 ч.2. 357 ч.1,395 КК України, так як вона має непогашені судимості, звільнившись з місць позбавлення волі 13 березня 2013 року. через нетривалий час скоїла злочини проти власності та інші злочини. Тому суд вважає, що покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1 скоїла ряд вказаних злочинів до винесення вироку Лисичанського міського суду від 17 березня 2014 року, за яким вона засуджена до двох років позбавлення волі, при призначенні покарання необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України , за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим і зарахувати в строк покарання, відбуте обвинуваченої часткове покарання за вироком Лисичанського міського суду від 17 березня 2014 року.

Визначає розмір покарання суд враховує, що обвинувачена страждає тяжким захворюванням, що підтверджується медичним документом а.с.90. Крім того потерпіли ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_2,ОСОБА_5 претензій до ОСОБА_1 не мають, про ще указали в заявах. а.с.23,24,44-45 материали обвинувального акту.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судове товарознавчих експертиз вартістю 834 грн. 22 коп.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Потерпіли ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом про відшкодування шкоди до суду не зверталися, що не позбавляє їх права звернення в порядку цивільного судочинству.

Прокурор заявив клопотання залишити запобіжний захід обвинуваченій в вигляді тримання під вартою.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст.190 ч.2 КК України, ст. 357 ч.1 КК України, ст..395 КК України та призначити їй покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 ( два) року 1(місяць), за ст.190 ч.2 КК України 1 (один) рік позбавлення волі, за ст.357 ч.1 КК України 1(один) рік обмеження волі, за ст.395 КК України 6 (шість) місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів 2(два) року 1(один) місяць позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 17.03.2014 року більш суворим по справжньому вироку, призначити за сукупністю злочинів 2(два) року 1 (один) місяць позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчої установі.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 відбуте часткове покарання за вироком Лисичанського міського суду від 17 березня 2014 року і обчислювати строк відбування покарання обвинуваченої з 11 березня 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 залишити в вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 834,22 грн.( вісімсот тридцять чотири ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчіх експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речови докази: мобільний телефон « НТС», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Жіночий гаманець фірми «Оріфлейм»- який знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько