Вирок № 40953844, 12.06.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/2151/14-к

1-кп/415/314/14

12.06.2014 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Дядько Л.І.,

за участю:

секретаря Глушкової Я.Ю.,

прокурора Чернишова К.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, раніше судимого: 21.04.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 09.01.2014 року по відбуттю строку покарання, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2014 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав стаціонарний телевізор кольорового зображення з дистанційним керуванням марки «SUPRA» моделі S-24L20 вартістю 800 грн., та ДВД-програвач марки «ВВК» моделі DVP753HD вартістю 200 грн., які належать ОСОБА_1, заподіявши їй майнову шкоду на загальну суму 1000 грн.

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України з угодою про примирення, укладеною 29 квітня 2014 року, між потерпілої ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, викладеного у обвинувальному акті, тобто у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно. Потерпілий та обвинувачена остаточно примирилися, сторони досягли відповідних домовленостей та погоджуються на призначенні покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що їі зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та просила суд затвердити зазначену угоду. Претензій до обвинуваченого вона не має, так як викрадено майно їй повернуто.

Суд, проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, який вважав, що угода про примирення може бути затверджена судом, перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, за наявності наступних підстав.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2, дії обвинуваченого обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення 29 квітня 2014 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між потерпілою та підозрюваним, визначена в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням,на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів, у зв'язку за проведення дактилоскопічної експертизи складають 294 грн. 84 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи 491 грн. 92 коп.

Запобіжній захід до ОСОБА_2 не обирався.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.374-ст.376, ст.475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення, укладену 29 квітня 2014 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні за №12014130240001120 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 491,92 грн.( чотириста дев'яносто одна гривня ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 294,84 грн.( двісті дев'яносто чотири гривни ) на залучення експертів на проведення дактилоскопічної експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речови докази:телевізор марки «SUPRA»,DVD-плеєр марки «ВВК», покривало, яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 повернути потерпілій ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений потерпілою, обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І..Дядько