Постанова № 40952483, 16.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року справа № 823/2779/14

15 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника відповідача - Зубенка С.М. (за довіреністю),

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Похітона О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Маньківського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просить визнати протиправними дії відповідача та його посадових осіб з приводу проведення перевірки відносно позивача стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів у зв'язку з безпідставністю; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем на суму 16402 грн. 23 коп., за штрафними санкціями на суму 4270 грн. 56 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оспорюване податкове повідомлення- рішення було прийнято на підставі акта позапланової документальної невиїзної перевірки Тальнівської ОДПІ від 28.07.2014р. № 216/23-22-03-046/НОМЕР_2, яким встановлено, що позивач не задекларував дохід, отриманий у 2013 році у вигляді додаткового блага від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 97916 грн. 66 коп., та не сплатив податок на доходи фізичних осіб в сумі 16402 грн. 23 коп. Однак, 97916 грн. 66 коп. є списаною з позивача сумою боргу за пенею, що нарахована позивачеві банком за кредитним договором від 13.02.2008р., тому не є доходом у розумінні Податкового кодексу України, у зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак надала до суду клопотання, в якому просила провести розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, у наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що актом перевірки від 28.07.2014р. № 216/23-22-03-046/НОМЕР_2 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. встановлено, що позивачка не подала декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2013 рік, внаслідок чого порушила пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, та не сплатила податок на доходи фізичних осіб у сумі 16402 грн. 23 коп., чим порушила пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України. Відтак, дії по проведенню перевірки є правомірними та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши в письмових запереченнях, що наявна у позивачки пеня в розмірі 97916 грн. 66 коп. за кредитним договором від 13.02.2008р. № 354411/2263/0018-8, яка анульована банком 04.12.2013р., є додатковим благом у відповідності до Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачкою має бути сплачений податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши надані докази суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 13.02.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та позивачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 354411/2263/0018-8 за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 100 000 гривень строком на 120 місяців з кінцевим строком погашення 13.02.2018 р.

Згідно листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04.12.2013р. та протоколу засідання Комітету з проблемних кретинів роздрібного бізнесу ЦО від 30.10.2013р. № 114-0-00/9-1603 позивачеві було анульовано (прощено) пеню за кредитним договором від 13.02.2008р. № 354411/2263/0018-8 у сумі 97916 грн. 66 коп.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки гр. ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. Маньківського відділення Тальнівської ОДПІ від 17.07.2014р. № 210/23-22-03-046/2794017718 встановлено, що позивачка не подала декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2013 рік, в якій мала вказати дохід у вигляді додаткового блага в сумі 97916 грн. 66 коп., внаслідок чого порушила пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, та не сплатила податок на доходи фізичних осіб у сумі 16402 грн. 23 коп., чим порушила пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014р., яким збільшив позивачці грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 16402 грн. 23 коп. за основним платежем та 4270 грн. 56 коп. за штрафними санкціями, всього 20672 грн. 79 коп.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

З позовним вимог вбачається, що позивачка оскаржує дії відповідача та його посадових осіб з приводу проведення перевірки відносно неї.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

П. 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 78 Кодексу підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивачки стала та обставина, що за даними ДРФО України, гр. ОСОБА_3, у 2013 році отримала дохід у вигляді додаткового блага від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та не подала декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2013р.

В результаті неподання позивачкою вказаної декларації у відповідності до ст. 79 Кодексу на підставі наказу Тальнівської ОДПІ від 22.07.2014р. № 223, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка.

Оскільки дії відповідача з приводу проведення перевірки позивачки здійснені у відповідності до положень ПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання вказаний дій неправомірними є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовним вимог про протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з абз. 1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Таким чином, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно зі пп. 14.1.160 п. 14.1 ст. 14.1 Податкового кодексу України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, додатковим благом є кошти, які повинні бути виплачені платнику податку, тобто позивачу, податковим агентом, тобто ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно кредитного договору від 13.02.2008р. № 354411/2263/0018-8, укладеного між позивачкою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позивачка повинна сплачувати банку пеню за кожний день прострочки.

Оскільки пеня нараховується за прострочення виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій та повинна бути сплачена позивачем на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», її списання (прощення) не є доходом, одержаним як додаткове благо у розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, і як наслідок не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Оскільки списана (прощена) пеня не є доходом позивачки, обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян за 2013 у нього відсутній.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» за № 0003471700 від 31.07.2014р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню., в решті позовних вимог слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2014р. № 000347170 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014р. № 0003471700 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, у сумі 16402 (шістнадцять тисяч чотириста дві) гривні 23 копійки за основним боргом та 4270 (чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 56 копійок за штрафними (фінансовими) санкціями.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 109 (сто дев'ять) гривень 62 копійки судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2014р.

Суддя А.В. Руденко