Рішення № 40952432, 14.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/4036/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційне агентство «Консольінвест», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Афіна», м. Бояркапро стягнення 240504,77 грн.за участю представників:

позивача:Авдєєва О.І. - дов. від 16.09.2014р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційне агентство «Консольінвест» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Афіна» (далі - відповідач) про стягнення 240504,77 грн., з яких 201098,20 грн. основний борг, 27409,31 грн. інфляційні втрати та 11997,26 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції від 01.03.2012р. № 2 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте від нього надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він визнає позов в частині стягнення основного боргу, в решті позову просить відмовити. Також, від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглядати справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки продукції від 01.03.2012р. № 2 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продавець протягом дії цього договору виконує поставки продукції, а відповідач - покупець приймає та сплачує вартість продукції, на умовах даного договору в асортименті, кількості та за ціною, зазначених у видаткових накладних і на момент поставки уже обумовлених сторонами (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору ціна одиниці продукції визначається в видаткових накладних, які підписуються представниками і скріплюється печатками обох сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець сплачує вартість поставленої продукції, що визначена у видатковій накладній, протягом 10 днів від дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Даний договір укладений строком на 1 рік та набирає сили з моменту підписання сторонами у тому числі з моменту підписання факсимільних копій та діє до 01.03.2013р., але у всякому випадку до виконання сторонами всіх зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо за два тижні до закінчення строку дії даного договору, жодна із сторін не заявила про його розторгнення то такий договір вважається пролонгованим на той самий строк, на тих же самих умовах (п. 11.1, 11.6 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковими накладними: від 26.08.2012р. № 56 на суму 10500,58 грн., від 27.08.2012р. № 58 на суму 49449,10 грн., від 06.09.2012р. № 74 на суму 48269,03 грн., від 11.09.2012р. № 87 на суму 48309,51 грн., від 03.10.2012р. № 89 на суму 44569,98 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 201098,20 грн., а останній його отримав на підставі довіреностей від 24.08.2012р. № 42, від 27.08.2012р. № 44, від 06.09.2012р. № 49, від 11.09.2012р. № 51, від 03.10.2012р. № 55. Зазначені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Вказані вище видаткові накладні підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач вистави відповідачу вимогу від 25.06.2013р. № 25/06/2013 та вимогу (повторно) від 10.03.2014р. № 10/03/2014 про сплату заборгованості, які відповідач отримав 25.06.2013р. та 10.03.2014р., що підтверджується відтиском штемпеля відповідача на вказаних претензіях, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач листом від 19.03.2014р. № 2014-03-19 надав відповідь на вимогу позивача від 10.03.2014р. № 10/03/2014, в якій визнає наявну заборгованість в сумі 201098,20 грн., проте у зв'язку з тяжким фінансовим становищем товариства, відповідач не має можливості розрахуватись з наявним боргом.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 01.09.2014р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 30.09.2014р. складає суму 201098,20 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 201098,20 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 201098,20 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочки з 06.09.2012р. по 16.09.2014р. складають 27409,31 грн., 3% річних з прострочених сум за вказаний період прострочки складають 11997,26 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 201098,20 грн. основного боргу, 27409,31 грн. інфляційних втрат та 11997,26 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Афіна» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, 2, ідентифікаційний код 33600024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційне агентство «Консольінвест» (01115, м. Київ, вул. Старонаводницька, 8 Б, літера А, ідентифікаційний код 37002773) 201098 (двісті одну тисячу дев'яносто вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 27409 (двадцять сім тисяч чотириста дев'ять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 11997 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 26 коп. 3% річних, 4810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 20.10.2014р.