Постанова № 40952387, 17.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 року 08:07 № 826/14985/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Українипровизнання неправомірним рішенняВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач/ОСОБА_1) до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (надалі - Відповідач/Київське КЕУ), в якому просить суд:

1. Визнати рішення житлової комісії Київського КЕУ протокол №4 від 08.04.2014 р. щодо зняття з черги на отримання житла ОСОБА_1 не правомірним, та відповідно недійсним.

2. Поновити Позивача в черзі на отримання житла в Київському КЕУ (код 22991617) в загальній черзі з 23.05.1993 р. та в пільговій позачерговій черзі як ветерана військової служби з 19.09.1994 р.

3. Стягнути з Відповідача (код 22991617) на користь Позивача судові витрати в сумі 73,08 грн.

4. Допусти негайне виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва згідно заявлених позовних вимог Позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який адміністративний позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позовні вимоги із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011) та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 р. (надалі - Порядок №1081) під час прийняття рішення щодо зняття Позивача з черги на отримання житла.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який адміністративний позов не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час прийняття рішення щодо зняття Позивача з черги на отримання житла. При цьому, представник Відповідача зазначає що позивача було поставлено на облік із порушенням положень Житлового кодексу України (надалі - ЖК України), Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок №470 від 11.12.1984 р. (надалі - Правила №470), Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, введеного в дію наказом Міністра оборони України №220 від 23.12.1992 р. (надалі - Положення №220), постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та президії Київської міської ради профспілок №234 від 30.04.1991 р.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується сторонами, Позивач перебував на квартирному обліку по житловій комісії Київського КЕУ та чергах на поліпшення житлових умов в гарнізоні м. Київ у загальній черзі з 23.05.1993 р. за №1257 та з 19.09.1994 р. за №57, в списках на отримання житла поза чергою, як такий що є ветераном військової служби що звільнений за станом здоров'я зі складом сім'ї три особи (він, дружина і мати дружини).

18.03.2014 р. на прийомі з особистих питань заступника Міністра оборони України (протокол від 18.03.2014 р.) було доручено розглянути питання щодо правомірності перебування гр. ОСОБА_1 та членів його родини на квартирному обліку у гарнізоні м. Києва на найближчому засіданні житлової комісії Київського КЕВ у присутності заявника (ОСОБА_1).

08.04.2014 р., в присутності гр. ОСОБА_1, житловою комісією Київського КЕУ було проведено засідання, на якому вирішено зняти підполковника у відставці ОСОБА_1 з квартирного обліку, як такого, що забезпечений жилим приміщенням у м. Києві згідно норми ст.47, ст.48 ЖК України та членів його сім'ї - ОСОБА_2, мати дружини ОСОБА_3, як таких що забезпечені жилим приміщенням в смт Гончарівське згідно ст.47, ст.48 ЖК України, не проживають та не зареєстровані у м. Києві. Вказане рішення було оформлене протоколом №4.

Позивач не погоджуючись з винесеним рішенням про зняття його з квартирної черги звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В п.25 Порядку №1081 визначено, що на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі. Після закінчення зазначеного строку справа знищується у встановленому порядку.

Крім того, Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 р. (надалі - Інструкція №737) визначено, що облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах. Узагальнені списки осіб, що перебувають на обліку, всіх військових частин знаходяться у ГКЕУ ЗС України.

Положеннями п.2.6 Інструкції №737 визначено, що у місячний строк після зарахування військовослужбовця на облік представником житлової комісії на нього заводиться облікова справа (додаток 7) у двох примірниках, у якій містяться документи, перелічені в п.2.5 цього розділу, та оформлюється витяг із протоколу засідання житлової комісії військової частини про зарахування військовослужбовця на квартирний облік. Облікові справи повинні бути пронумеровані, прошнуровані та містити опис, який підписується особою, відповідальною за ведення обліку.

В п.2.16 Інструкції №737 передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2014 р. від Відповідача витребовувались належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення від 08.04.2014 р. При цьому, в п.9 резолютивної частини ухвали від 01.10.2014 р. було повідомлено сторін про положення ч.2 ст.114 КАС України, за якими в разі невчасного подання витребовуваних документів та доказів судом буде вирішено справу на підставі наявних доказів відповідно до ч.6 ст.71 КАС України.

Водночас, Відповідачем не було надано до суду облікову справу Позивача, в зв'язку із чим, розгляд справи продовжений на підставі тих документів, які наявні в справі.

В ч.1 ст.12 Закону №2011 передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Порядок №1081 визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей.

В п.2 Порядку №1081 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.

Водночас, як зазначає Відповідач, Позивача було знято з квартирного обліку на підставі п.30 Порядку №1081, а саме в зв'язку із подання військовослужбовцем відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік.

Зокрема, представник Відповідача зазначає, що були встановлені такі допущені Позивачем порушення:

ь сфальсифікована інформація в довідці №261 від 22.03.2000 р., яка видана Гончарівською квартирно-експлуатаційною частиною району Північного оперативно-територіального командування;

ь наявність довідки ф№3 від 12.02.2014 р. за №437, виданої Центром обслуговування споживачів №2 Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», відповідно до якої Позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, а тому він забезпечений житловою площею в розмірі 15,0 кв. м.;

ь відсутність у Позивача реєстрації (прописки) у м. Києві станом на дату постановлення на квартирний облік у м. Києві.

Водночас, суд критично сприймає посилання Відповідача про фальсифікацію інформації викладеної в довідці №261 від 22.03.2000 р., яка видана Гончарівською квартирно-експлуатаційною частиною району Північного оперативно-територіального командування, з огляду на наступне.

Так, в якості обґрунтування фальсифікації інформації в довідці №261 від 22.03.2000 р., Відповідач посилається що ОСОБА_1 на час надання даної довідки Позивач фактично проживав та був прописаний (зареєстрований) в смт. Гончарівське в трикімнатній не службовій квартирі, яку отримав від Міністерства оборони України. Водночас, Відповідач вказує, що в довідці №261 від 22.03.2000 р. зазначається саме проживання Позивача в службовій квартирі.

При цьому, як вбачається із пояснень представника Київського КЕУ, до вказаного висновку Відповідач дійшов в зв'язку із невідповідністю форми ордеру, який видавався громадянину при отриманні службової квартири.

Однак, в ч.1 ст.118 ЖК України передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Водночас, як було з'ясовано Відповідачем жодних запитів до Гончарівської квартирно-експлуатаційної частини району Північного оперативно-територіального командування (або його правонаступника), з метою з'ясування достовірності даних, не подавалось. Як і не з'ясовувалось чи відносилась квартира в смт. Гончарівське, яка була видана Позивачу, до службового жилого приміщення.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що Відповідач зробив висновок про фальсифікацію даних в довідці №261 від 22.03.2000 р. виключно на припущеннях та без жодного правового обґрунтування.

Крім того, суд критично ставиться до посилання Відповідача на довідку ф№3 від 12.02.2014 р. за №437, виданої Центром обслуговування споживачів №2 Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», щодо забезпечення Позивачем житловою площею в розмірі 15,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

В п.1 та п.4 ч.1 ст.34 ЖК України визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок та які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Так, відповідно до довідки Центру обслуговування споживачів №2 Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» №438 від 12.02.2014 р. що ОСОБА_4 має державну реєстрацію АДРЕСА_1 і участі в приватизації квартири не приймав. Більше того, відповідно до довідки Центру обслуговування споживачів №2 Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» №177 від 12.02.2014 р. комунальні послуги на ОСОБА_4 не нараховуються, оскільки він мешкає за іншою адресою.

Водночас, як вбачається із довідки №247 від 13.02.2014 р., виданої Гончарівською селищною радою, ОСОБА_4 з 22.06.2006 р. проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 на житловій площі дружини ОСОБА_5.

Більше того, із матеріалів справи вбачається, що квартира по АДРЕСА_1 видавалась батьку Позивача та є власністю саме батька Позивача.

Таким чином, дійсно Позивач зареєстрований в АДРЕСА_1 на умовах піднайму, однак дана квартира є його власністю іншої особи, та не є власністю Позивача.

Водночас, в ч.1 ст.12 Закону №2011 визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Жодного доказу, що Позивач використав своє право на приватизацію Відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд критично ставиться до посилання Відповідача, що оскільки Позивач не був прописаний в м. Києві на момент подання рапорту та постановлення на квартирний облік (1993 р.), тому подані ОСОБА_1 відомості є недостовірними.

Відповідно до положень п.15 Правил №470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи інформації, Позивач з 21.10.1988 р. по 08.06.2006 р. був прописаний (зареєстрований) в АДРЕСА_4.

Натомість, як вбачається із контексту п.30 Порядку №1081 військовослужбовці знімаються з обліку саме у разі подання ними недостовірних відомостей.

В той же час, Відповідачем не надано жодних доказів, що на момент зарахування Позивача на квартирний облік в м. Києві (23.05.1993 р.) саме Позивач подав недостовірні відомості, зокрема щодо відомостей про місце прописки.

В п.10.10 та п.10.11 Інструкції №737 передбачено, що до повноважень гарнізонної житлової комісії належать, зокрема, перебування на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у військових частинах. До повноважень житлової комісії військової частини, зокрема, належить зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Пунктом 10.9 Інструкції №737 передбачено, що робота житлової комісії проводиться на засадах гласності, демократичності та прозорості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.11 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Визнати не правомірним рішення житлової комісії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, оформленого протоколом №4 від 08.04.2014 р. щодо зняття з черги на отримання житла ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, у встановленому порядку, прийняти рішення щодо поновлення ОСОБА_1 в черзі на отримання житла в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні Міністерства оборони України (код 22991617) в загальній черзі з 23.05.1993 р. та в пільговій позачерговій черзі як ветерана військової служби з 19.09.1994 р.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін