Постанова № 40952356, 15.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року справа № 823/2776/14

16 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

суддів: Мишенка В.В., Паламара П.Г.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представника позивача - Балковської І.Ю. (за довіреністю), представника відповідачів - Радченко О.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Надія» до Державної фіскальної служби України, державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Надія» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій неправомірними.

В адміністративному позові позивач просить суд: визнати неправомірним неприйняття податкової накладної від 30.11.2013 року № 31 для реєстрації; податкову накладну 30.11.2013 року № 31 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних - 13.12.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до положень абз. 6 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивач вважає, що податкова накладна від 30.11.2013 року № 31 є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідачів просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що позивачем не наведено будь-яких доводів та доказів на підтвердження відмови з боку відповідачів у реєстрації податкової накладної.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем 13 грудня 2013 року о 17 год. 01 хв. надіслано на електронну адресу податкового органу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну від 30.11.2013 року № 31 (ім'я файлу: 23010021356758J1201004100000000711120132301.XML). Сума податку на додану вартість - 2014857 грн. 01 коп.

Після надіслання зазначеної податкової накладної приватне підприємство «Надія» не отримало ні квитанції про її прийняття, ні квитанції про її неприйняття.

02 липня 2014 року позивач з листом звернувся до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, згідно якого просив контролюючий орган повідомити, чи зареєстрована податкова накладна від 30.11.2013 року № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області листом від 31.07.2014 року № 25103/23-01-15-0214 повідомила позивача, що при здійсненні перевірки зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ПП «Надія» (ІПН 213567523018) протягом листопада 2013 року податкова накладна від 30.11.2013 року № 31 відсутня в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, було зазначено, що ДПІ у м. Черкасах не реєструє податкові накладні.

Враховуючи наведене, позивач звернувся з даним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом свої прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб, під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: a) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: a) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012року.

Згідно з п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, нормами Податкового кодексу України, делеговано Кабінету Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. № 1246 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Згідно з п. 2 означеного Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем не було отримано ні квитанції, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби про прийняття податкової накладної, ні квитанції про її неприйняття.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів звязку, між Державною податковою службою України (ДПІ у м. Черкасах) з однієї сторони, та платником податків ПП «Надія» (код ЄДРПОУ 21356758) укладено договір про визначення електронних документів від 15.02.2010 року № 141.

Предметом вказаного договору є визначення податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Пунктом 2 вказаного договору № 141 визначено умови електронного документообігу та зазначено, що подання платником податків (ПП «Надія») податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку до органу ДПС здійснюється, зокрема, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2203 року № 851-IV визначено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не доведено факт надіслання податкової накладної від 30.11.2013 року № 31 на електронну адресу податкового органу в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису та не надано доказів отримання контролюючим органів електронного документа, а тому спірні правовідносини у даному випадку - відсутні, як і право, що підлягає судовому захисту.

Помилковим є посилання позивача на лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013р. № 1486/12/13-13, оскільки вказаний лист стосується виключно відмови у прийнятті податкових накладних для їх реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, однак, як встановлено судом, відповідач не відмовляв у прийнятті податкової накладної.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Гайдаш

Судді В.В. Мишенко

П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 жовтня 2014 року