Постанова № 40952322, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014 року Справа № 904/3609/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача)

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

при секретарі: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін :

від позивача: Русанова В.В. представник, довіреність № 30 від 01.01.14;

від відповідача: Дарій Л.М. представник, довіреність № 52-16/49 від 23.01.14,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/3609/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 23 018грн.52 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/3609/14 (суддя Петренко Н.Е.) позов державного підприємства (далі-ДП) "Придніпровська залізниця" задоволено, з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(далі-ПАТ"ПГЗК") на користь позивача стягнуто плату за користування вагонами в сумі 22068грн.60коп. та збір за зберігання вантажу в сумі 949грн.92коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірного нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в зазначених вище сумах;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"ПГЗК" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про помилкові висновки господарського суду стосовно визначення як належних доказів в підтвердження зайнятості колій на станції Кривий Ріг з вини товариства актів загальної форми, оскільки, у даному випадку, такі акти складені з порушенням п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, про те, що вказаним пунктом Правил не передбачено складання актів загальної форми на початок затримки та на кінець затримки вагонів, повинен бути один акт, який складається в день затримки і в якому вказується час початку та закінчення затримки, проте позивач, у разі затримки вагонів на станції призначення, складає два акти: на момент затримки вагонів та на кінець затримки, що не передбачено жодним нормативним актом, про те, що позивачем було залучено лише акти загальної форми ГУ-23, які складені в день закінчення затримки і особи, яки їх підписали не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів, про підписання актів загальної форми, складених на початок затримки вагонів на ст.Кривий Ріг з боку товариства неуповноваженими особами, а саме диспетчерами Ілющенко та Нагаєць, про безпідставне знаходження на станції затримки Кривий Ріг Західний вагонів, вказаних у складеному позивачем акті про затримку №98 від 30.11.2013р. з моменту прибуття їх на станцію та до видачі наказу про затримку, оскільки документів в підтвердження зайнятості колій протягом відповідного періоду позивач не надав, а також про те, що згідно з п.15 договору №ПР/м-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008р. та ст.614 Цивільного кодексу України наявність вини вантажовласника є обов"язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, але з аналізу наданих позивачем документів не вбачається наявності вини товариства у затримці вагонів на ст.Кривий Ріг Західний за наказом №674 від 30.11.2003р. і, як наслідок, правомірності нарахування вказаних сум плати та збору;

- у відзиві на апеляційну каргу позивач зазначає, що мав достатньо фактичних та правових підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, позиція незгоди відповідача з нарахованою сумою не має під собою підґрунтя, а доводи, викладені в апеляційній скарзі є формальними та безпідставними.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.10.2014р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.11.2008р. ДП"Придніпровська залізниця"(залізницею) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(власником колії) укладено договір №ПР/м-08-2/11-2476а/НЮдч, на підставі якого експлуатується під'їзна колія, що належить власнику та примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під"їзна колія обслуговується власним локомотивом, межею під"їзної колії є знак "Межа під"їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу 4 станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п.4 договору рух поїздів на під"їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під"їзної колії.

Згідно з п.5 договору в редакції додаткової угоди №5 від 03.10.2011р. передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Вагони з незабезпеченими вантажами подаються на під'їзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 год. з моменту прибуття їх на ст. Кривий Ріг і здаються власнику колії на приймально-здавальних коліях ст. Допоміжна через 30хв. після прибуття поїзду. Встановлюються слідуючи строки здачі в забезпечення навантаження: поточна доба: аглохоппери - 10год.40хв.; напіввагони - 11год.10хв.; - в залік нової доби: аглохоппери - 13год. 40хв.; напіввагони - 13год.30хв.

В п.6 договору сторонами узгоджено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

П.11 договору передбачено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислю-ється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п.16 договору власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі ст.62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Матеріали справи свідчать також і про те, що по накладних (т.1, а.с.74-116) позивач прийняв до перевезення порожні вагони власності ДП"Трансгарант-Укрїна" та ЧП"ВТБ Лізинг Україна" до перевезення на адресу одержувача ПАТ"ПГЗК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом №674 від 30.11.2013р. об 11 годині 15 хвилин вагони були затримані на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці у зв"язку з неприйняттям останніх вантажовласником - ПАТ"ПГЗК" по причині скупчення на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Затримані вагони №№ голова 55635148 хвіст 53761243 у кількості 49 вагонів, індекс поїзда 4673-27-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді №3506.

За наведеним фактом станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №98 від 30.11.2013р. та акт загальної форми ГУ-23 №178 від 30.11.2013р..

Повідомлення про затримку вагонів отримано відповідачем 30.11.2013р. об 11 годині 40 хвилин.

02.12.2013р. о 16 годині 40 хвилин у журналі №4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ №1096 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західна відправити поїзд №3506, який був затриманий на підставі наказу №674 з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акту про затримку вагонів ГУ-23а від 30.11.2013р. затримані вагони, що прибули поїздом №3506 відправлені 02.12.2013р. о 17 годині 40 хвилин.

Про несвоєчасне забирання відповідачем вантажу на станції Кривий Ріг Придніпров-ської залізниці представниками сторін складені акти загальної форми ГУ-23.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 № №0512911, 05129111, 08129124 в сумі 22068грн.60коп. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №04129223 в сумі 949грн.92коп. за весь час затримки на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці.

Перелічені відомості та картки відповідачем не підписані з посиланням на готовність прийняття вагонів на під"їзну колію, про що працівниками останнього на відомостях та картці зроблено відповідний запис.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспонду-ються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажо-відправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправ-ника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця

видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посиль-них, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовлас-ником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем по причині скупчення на станції Кривий Ріг внаслідок несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що призвело до затримки останніх, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення залізниці про готовність забрати на свою під"їзну колію вагони зі станції призначення, а також доказів на підтвердження прийняття заходів відносно залізниці з приводу порушення нею умов договору №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008р. в частині дотримання строку здачі вагонів на під"їзну колію вантажовласника, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 22068грн.60коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 949грн.92коп. є обґрунтованим та правомірним.

Таким чином, господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог залізниці в повному обсязі.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про невідповідність актів загальної форми ГУ-23 вимогам п.8 Правил користування вагонами і контейнерами з посиланням на підписання цих актів зі сторони товариства неуповноваженими особами, а саме диспетчерами Ілющенко та Нагаєць колегією суддів визнані безпідставними, оскільки зазначені акти підписані особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для їх складання.

Так, у разі затримки вагонів на станції Кривий Ріг складається акт загальної форми ГУ-23 на початок затримки та електронною поштою зі станції Кривий Ріг надається до робочих місць прийомоздавальників та операторів ЕОМ станції Допоміжна, які знаходяться на під"їзній колії ПАТ"ПГЗК". Даний акт складається з метою почати відлік затримки для обліку плати за користування та збору за зберігання. Акт підписують особи, які приймали участь у його складанні, з обов"язковим підписом чергового диспетчера УЗТ ПАТ"ПГЗК" та наданням одного примірника акта працівникам комбінату. Підпис чергового диспетчера УЗТ ПАТ"ПГЗК" в акті загальної форми ГУ-23 обов"язковий, оскільки саме він виконує планування і організацію роботи обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг і Допоміжна згідно з Інтрукцією про порядок обслуговування і організації руху на під"їзній колії ПАТ"ПГЗК".

Також, в апеляційній скарзі скаржником зазначено, що надані позивачем акти загальної форми, які підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів.

Доводи скаржника в цій часині колегією суддів не прийняті до уваги.

Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів чинним законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до вимог п.8 Правил вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчені підписами представників сторін, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів.

Посилання скаржника на недоведення залізницею факту неможливості подачі спірних вагонів, затриманих на станціях підходу впродовж періоду їх затримки, а також на те, що з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається вини товариства у затримці вагонів визнані колегією суддів необґрунтованими.

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ"ПГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Відповідно до Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Надане позивачем пояснення поїзного диспетчера (т.2, а.с.136) свідчить про неможливість подачі спірних вагонів в зв'язку з зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забирались подані на його адресу вагони.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Керуючись ст.ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/3609/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 20.10.2014р.