Рішення № 40952008, 13.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 916/3034/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україно-Венгерська насіннєва компанія"

до відповідача Державного підприємства Дослідного господарства "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України

про стягнення 147000 грн.

Суддя О.Л. Панченко

Представники:

від позивача Сорока Н.Г.;

від відповідача не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Україно-Венгерська насіннєва компанія" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України заборгованість у сумі 147000 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з видатковою накладною № 64 від 27.05.2013р. за довіреністю № 23 від 25.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Україно-Венгерська насіннєва компанія" поставило Державному підприємству Дослідному господарству "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України насіння кукурудзи в кількості 300 посівних одиниць на загальну суму 264000 грн. Відповідно до платіжних доручень від 23.05.2013р. №№ 5, 22 відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар у сумі 117000 грн. Позивач, посилаючись на те, що відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, просить стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України суму позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 147000 грн. та підтверджуються рахунком - фактурою № СФ-000000126 від 23.05.2013р., видатковою накладною № 64 від 27.05.2013р., довіреністю № 23 від 25.05.2013р., розрахунками та іншими доказами.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 11, 207, 208, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України позов підлягає задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 2940 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, 26, код ЄДРПОУ 05528906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україно-Венгерська насіннєва компанія" (51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Набережна, 39, код ЄДРПОУ 36414333) заборгованість у сумі 147000 (сто сорок сім тисяч) грн., судовий збір у сумі 2940 (дві тисячі дев'ятсот сорок) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2014р.

Суддя О.Л. Панченко