Постанова № 40951930, 13.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2014 року 16:40 № 826/12605/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів про зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, (далі по тексту - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, (надалі - відповідач-1), Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, (надалі - відповідач-2), про зобов'язання вчинити дії.

З урахуванням поданої позивачем уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 у позовних вимогах просила:

1) зобов'язати Відділ обліку та розподілу житлової площі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрацій взяти ОСОБА_1 на облік потребуючих поліпшення житлових умов та внести її до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

2) зобов'язати Виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів видати в порядку черговості ОСОБА_1 ордер на квартиру у будинку державного чи громадського житлового фонду в м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів в частині зобов'язання Відділу обліку та розподілу житлової площі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрацій взяти ОСОБА_1 на облік потребуючих поліпшення житлових умов та внести її до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не видано в порядку черговості позивачу ордер на квартиру у будинку державного чи громадського житлового фонду в м. Києві, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Представник відповідачів, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на судові засідання не прибули, письмових заперечень на позовну заяву не подавали.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши наявні у справі документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 з 15.11.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач стверджувала, що їй протиправно не видано відповідачем в порядку черговості ордер на квартиру у будинку державного чи громадського житлового фонду в м. Києві.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.58 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а позивачем не було надано жодних належних доказів того, що приймались будь-які рішення про надання ОСОБА_1 жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду в м. Києві.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що рішення про надання ОСОБА_1 жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду в м. Києві не приймались, а тому відповідачем було обґрунтовано не видано позивачу ордер на квартиру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко