Постанова № 40951583, 10.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3761/1415 год. 02 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Щербакової Т.В.,

відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Транс-Експрес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У вересні 2009 року Приватне підприємство "Транс-Експрес" (далі - позивач, ПП "Транс-Експрес") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 07.04.2009 року №0000551702/0, від 14.05.2009 року №0000551702/1, від 13.07.2009 року №0000551702/2, від 09.09.2009 року №0000551702/3 про збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій з податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25319,15 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50683,30 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.12.2009 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 р. по справі №2а-12988/09/2170 та направлено на новий розгляд вказані позовні вимоги.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, в ухвалі від 23.07.2014 року Вищим адміністративним судом зазначено, що під час нового розгляду справи суду слід перевірити належним чином факт сплати позивачем податкового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб, який за висновком податкового органу не був утриманий та сплачений позивачем при виплаті доходів на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Отже, в даному адміністративному проваджені справа розглядається з урахуванням наведених висновків Вищого адміністративного суду України.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.10.2014 р., представник позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, які полягають у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень від 07.04.2009 року №0000551702/0, від 14.05.2009 року №0000551702/1, від 13.07.2009 року №0000551702/2, від 09.09.2009 року №0000551702/3 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25145,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50290,00 грн.

Уточненні вимоги позивач обґрунтовує неправомірним донарахуванням податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та застосуванням до підприємства штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки до початку проведення даної документальної перевірки ПП "Транс-Експрес" була сплачена спірна сума податку із доходів, отриманих громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а тому неутримання та несплата вказаних сум ПДФО на момент виплати такого доходу, не є підставою для донарахування податку та застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.10.2014 р., судом протокольно ухвалено щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача - Державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ) відповідно до ст. 55 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо уточнених позовних вимог, зазначивши, що правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень в частині їх оскарження підтверджується фактом не утримання позивачем, як податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб і не перерахування цього податку до бюджету у момент здійснення цих виплат, що стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Законом України №2181-ІІІ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із частиною 1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПП "Транс-Експрес" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 р., про що складено акт перевірки від 26 березня 2009 року №1101/23-8/32724989 (далі - акт перевірки).

В ході проведення даної перевірки ДПІ було встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства, серед яких, під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006-2008 рік встановлено порушення ПП "Транс-Експрес" п.п.4.2.6, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. 6.3.2, пп.6.3.3 п.6.3, пп.8.1.1, пп..8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.1 ст.12 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб", в частині не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 25 145,00 грн., у тому числі по періодах: за IV квартал 2006 року в сумі 18590,00 грн., за ІІ квартал 2007 року в сумі 6555,00 грн.

На підставі вказаного висновку ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.04.2009 року №0000551702/0 про збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25 319,15 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50683,30 грн., яке оскаржується позивачем в частині в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25145,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50290,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що за результатами апеляційного узгодження спірна сума грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням - рішенням та скарги ПП "Транс-Експрес" залишено без змін, тому відповідно до п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 р., №253 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ДПІ було складено податкові повідомлення, які мають номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставлено номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), зокрема податкові повідомлення-рішення від 14.05.2009 р. № 0000551702/1, від 13.07.2009 р. № 0000551702/2, від 09.09.2009 р. № 0000551702/3 про визначення податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 75957,45 грн., у т.ч., за основним платежем в сумі 25319,15 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 50638,30 грн., які є предметом оскарження в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25145,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50290,00 грн.

Таким чином, правомірність та обґрунтованість вище перелічених податкових повідомлень-рішень є предметом спору у даній справі.

Спірні правовідносини у 2009 році було врегульовано Законом України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон України №2181-ІІІ), Закон України №889-ІV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі - Закон України №889-ІV), які діяли до 01.01.2011 року.

За приписами п. 1.15 ст. 1 Закону України №889-ІV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом передбачено статтею 8 цього Закону, зокрема :

- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (пп. 8.1.1. п. 8.1. ст.8);

- податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2. п. 8.1. ст.8).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент (підпункт "а" пункту 17.2 ст. 17 Закону № 889-IV).

Підпунктом "а" пункту 19.2 статті 19 визначено, що особи, які відповідно до вказаного Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як вбачається з акту перевірки, у жовтні - листопаді 2006 р., травні 2007 року позивач придбав у громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 рухоме майно, та при виплаті на їх користь доходу не утримав та не перерахував до бюджету суми податку із виплачених доходів.

Зокрема, у жовтні 2006 року ПП "Транс-Експрес" перераховано фізичній особі ОСОБА_3 згідно платіжного доручення від 06.10.06 р. №2357 на розрахунковий рахунок суму 69000,00 грн. за придбаний причеп KRONE SDP 1998 року випуску згідно акту №10 здачі-приймання виконаних робіт від 06.10.06 р. Сума попередньо неутриманого, не нарахованого, неперахованого податку з доходів фізичних осіб в жовтні 2006 року складає 8970,00 грн.

У листопаді 2006 року ПП "Транс-Експрес" перераховано фізичній особі ОСОБА_4 згідно платіжного доручення від 03.11.06 р. № 079 на розрахунковий рахунок суму 74000,00 грн., за придбаний напівпричіп вантажний самоскид MEІERLING 1979 року випуску згідно біржової угоди Української товарної біржі (м.Саки) від 03.11.06 р. Сума попередньо неутриманого, не нарахованого та неперахованого податку з доходів фізичних осіб в листопаді 2006 року складає 9620,00 грн.

У травні 2007 року ПП "Транс-Експрес" перераховано фізичній особі ОСОБА_5 згідно платіжного доручення від 08.05.07 р. № 2612 на розрахунковий рахунок суму 43700,00 грн. за придбані напівпричіпи самоскиди PIACENZA Z BAS 36R2F 1993 року випуску згідно біржових угод від 12.05.07 реєстраційний №04/006 та №04/005 ПП "Автомобільної товарної біржі "Люкс" (м.Житомир). Сума попередньо неутриманого, не нарахованого та неперахованого податку з доходів фізичних осіб в травні 2005 року складає 6555,00 грн.

Отже, на підставі вказаних обставин податковим органом був зроблений висновок про порушення позивачем пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1 ст.12 Закону України №889-IV, в результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань (недоїмки) у розмірі 25145,00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 50290,00 грн. на підставі п.17.2 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, про що прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача, заперечуючи проти вказаного висновку, вказав на відсутність у відповідача підстав для донарахування ПП "Транс-Експрес" суми недоїмки по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25145,00 грн., оскільки до моменту проведення даної перевірки ПП "Транс-Експрес" вказана сума податку була сплачена до бюджету, що підтверджується платіжним дорученням від 11.02.2009 р. за №48 на суму 6555,00 грн. з призначенням платежу "сплата прибуткового податку за 2007 р.", яким був сплачений податок із доходів фізичних осіб від виплаченого ОСОБА_5 доходу у сумі 43700,00 грн. (43700,00 х 15 %). Крім того, платіжним дорученням від 18.02.2009 р. №56 на загальну суму 21450,00 грн. з призначенням "сплата прибуткового податку за 2006 рік" позивачем був сплачений податок із доходів фізичних осіб від виплаченого ОСОБА_4 доходу у сумі 74000,00 грн. (74000,00 х 15%) та від виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 69000,00 грн. (69000,00 х 15%). При цьому, представник позивача пояснила, що при нарахуванні податку з виплачених доходів по гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 бухгалтером підприємства було помилкового застосовано ставку податку 15 %, оскільки у 2006 р. діюча ставка податку складала 13% і тому податок з виплаченого ОСОБА_4 доходу у сумі 74000,00 грн. повинен складати 9620,00 грн. (74000,00 х 13%), податок з виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 69000,00 грн. повинен складати 8970,00 грн. (69000,00 х 13%), про що надано до матеріалів справи бухгалтерську довідку та підтверджується актом перевірки в частині нарахованих сум податку по вказаним фізичним особам.

Щодо правомірності застосування податковим органом до ПП "Транс-Експрес" штрафних санкцій у розмірі 200 % від суми зобов'язань, то представник позивача пояснила, що передбачена пп. 17.1.9 Закону України №2181-ІІІ фінансова санкція застосовується, якщо підприємство нарахувало податок і лише несвоєчасно його перерахувало до бюджету, або навпаки, не нарахувало, але сплатила податок з доходів фізичних осіб, і тому при встановленні факту сплати такого податку під час проведення документальної перевірки у ДПІ не було підстав застосовувати штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів позивача судом встановлено наступне.

Згідно п. 1.2 ст.1 Закону №2181-ІІІ, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки визначені цим Законом або іншими законами України, а у відповідності до пункту 1.5 статті 1 цього Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Системний аналіз положень Закону №2181 дає суду підстави для висновку, що під податковим зобов'язанням законодавець розуміє зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством, а штрафні (фінансові) санкції можуть бути застосовані до платника податків у разі порушень таких правил оподаткування.

Судом встановлено, що позивачем у лютому 2009 році було сплачено в повному обсязі суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб шляхом перерахування до бюджету спірної суми недоїмки 25145,00 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи наступними документами, зокрема копіями платіжних доручень від 11.02.2009 р. за №48, від 18.02.2009 р. №56, копіями банківських виписок від 11.02.2009 р., від 18.02.2009 р., карткою по рахунку №6411 "Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб" за лютий 2009 р., а також документами ДПІ про зарахування на особовий рахунок ПП "Транс-Експрес" сплаченого 07.09.2009 р. податку в сумі 33958,83 грн., що відповідно до журналу проводок підприємства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.09 р. по 07.09.09 р. включає суму податку із доходів фізичних осіб ОСОБА_5 у розмірі 6555,00 грн., а також суми податків із доходів фізичних осіб по гр. ОСОБА_4 у розмірі 9620,00 грн. (фактично сплачено 11100,00 грн.) та по гр. ОСОБА_3 у розмірі 8970,00 грн. (фактично сплачено 10350,00 грн.).

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що ДПІ неправомірно донараховано позивачу суму податкового зобов'язання (недоїмки) за вказаним податком у розмірі 25145,00 грн., оскільки сплата позивачем податкового зобов'язання (недоїмки) за вказаним видом податку у лютому 2009 році, звільняє такого платника податку від обов'язку в подальшому сплачувати спірну суму податку, у т.ч. за наслідками проведення даної перевірки.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій відповідно пп.17.1.9 Закону України №2181-ІІІ, то суд встановив наступне.

Абзацом 2 пункту 17.1 №2181-ІІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 цього Закону передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, штрафи, передбачені підпунктом 17.1.9 статті 17 вказаного Закону, застосовуються лише по тих видах податків (зборів, платежів), щодо справляння яких чинним законодавством передбачено дві обов'язкові передумови здійснення господарських та інших операцій, а саме, попереднє нарахування та сплата податку (збору, обов'язкового платежу).

Отже, за встановлених під час розгляду обставин щодо сплати позивачем податкового зобов'язання (недоїмки) за вказаним видом податку, суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.9 статті 17 вказаного Закону є неправомірним.

При цьому суд вказує, що податковий орган на момент складання акту перевірки був обізнаний щодо фактичної сплати позивачем спірної суми податкових зобов'язань, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа ДПІ від 02.04.2009 р. за №5928/10/17-230 щодо розгляду заперечень ПП "Транс-Експрес" до акту перевірки від 26.03.09 р. за №1101/23-8/32724989, зі змісту якого вбачається, що перевірити правильність нарахування, повноту та своєчасність перерахування податку за 2009 р. можливо лише під час наступної документальної перевірки, оскільки нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб у 2009 році не входить до перевіряємого періоду ( 01.01.2006 - 31.12.2008 р.р.).

Крім того, суд не приймає до уваги надані відповідачем до матеріалів справи відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів відносно ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р., відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів відносно ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р., відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів відносно ОСОБА_4 (код НОМЕР_3) за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р., оскільки наявні в матеріали справи докази сплати позивачем, як податковим агентом, сум податку з доходів, отриманих громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 спростовують факт відсутності в центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України інформації щодо не перерахування вказаних податків в бюджет по вказаним фізичним особам.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними доказами правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.04.2009 року №0000551702/0, від 14.05.2009 року №0000551702/1, від 13.07.2009 року №0000551702/2, від 09.09.2009 року №0000551702/3 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції по податку з доходів найманих працівників за основним платежем 25145,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50290,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Транс-Експрес" (ідентифікаційний код 32724989) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13,60 грн. (тринадцять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.2