Ухвала суду № 40951343, 02.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 132380/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Масич І.В.

представника відповідача Остапюка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Гнідавський цукровий завод» 29.09.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ Волинської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652301 від 22.08.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 959 901 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 959 900 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп. з підстав не реальності проведених ним господарських операцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області від 22 серпня 2011 року №0000652301.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцька ОДПІ Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповного з'ясування всіх обставин по справі.

Апелянт звертає увагу на те, що судом не враховано докази перевірки контрагента позивача ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП», яким встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року на 31 515 543 грн. 18 коп. по придбанню товарів у ТзОВ «Бізнес стандарт Універсал» та ТзОВ «ДК Рейтинг ЛТД». Діяльність ТзОВ «Бізнес стандарт Універсал» та ТзОВ «ДК Рейтинг ЛТД» здійснювалась поза межами правового поля, ними вчинені правочини без наміру створення реальних правових наслідків, що обумовлені ними та суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемності. Виходячи з того, що укладені ТзОВ «Бізнес стандарт Універсал» і ТзОВ «ДК Рейтинг ЛТД» правочини визнано нікчемними, укладені ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» правочини на придбання товарів та їх послідуючу реалізацію також визнано нікчемними.

Крім того, у ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» відсутні виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби та інші матеріальні ресурси, необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, що підтверджує висновок, що укладені між ВАТ «Гнідавський цукровий завод» і ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» договори на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів суперечать Цивільному кодексу України та є нікчемними.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що актом перевірки від 08.08.2011 року №6429/23- 2/00372658 зафіксовано порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, які підпадають під визначення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено податкових кредит на суму 959 900 грн. 00 коп. (а.с. 11-24).

На підставі акта перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 року №0000652301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 959 901 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 959 900 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп. (а.с.25).

Внаслідок адміністративного оскарження вказане вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.56-59).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит, і висновок податкового органу про те, що договори, укладені між ВАТ «Гнідавський цукровий завод» та ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» є нікчемним та не створюють юридичних наслідків є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, між ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» (Продавець) та ВАТ «Гнідавський цукровий завод» (Покупець) укладені договори на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів № 125 від 01.04.2011 року, № 138 від 06.04.2011 року, № 149 від 21.04.2011 року (а.с.26-30).

За даними договорами Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання, запасні частини та допоміжні матеріали на ремонт заводу (далі - Товар) згідно Специфікацій до Договору. Найменування, вартість, кількість Товару, що поставляється по даному Договору, зазначаються в Специфікаціях, а також у накладних на відпуск Товару, що є невід'ємними його частинами. Продавець зобов'язується здійснити поставку Товару в строки, які будуть додатково узгоджені сторонами (усно, письмово, по факсу). Поставка Товару здійснюється силами та за рахунок Продавця. Місце доставки: м. Луцьк, вул. Ранкова, 1.

Ціна даних Договорів становить 5 759 400 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ, а саме: № 125 від 01.04.2011 року - 728 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ; № 138 від 06.04.2011 року - 3 239 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ; № 149 від 21.04.2011 року - 1 790 640 грн. 00 коп.

На виконання договорів на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів № 125 від 01.04.2011 року, № 138 від 06.04.2011 року, № 149 від 21.04.2011 року Продавцем були виписані рахунки-фактури від 01.04.2011 року № 1, від 06.04.2011 року №42, 43, 44, від 21.04.2011 року № 145 (а.с.45-49); видаткові накладні №001 від 01.04.2011 року, №042 від 06.04.2011 року, №43 від 06.04.2011 року, №44 від 06.04.2011 року, № 145 від 21.04.2011 року (а.с.31-35), а також податкові накладні № 1 від 01.04.2011 року, №42 від 06.04.2011 року, №43 від 06.04.2011 року, № 44 від 06.04.2011 року № 145 від 21.04.2011 року (а.с.36-40).

27.04.2011 року між ТзОВ «Будівництво Плюс» (Новий Кредитор), ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» (Кредитор) та ВАТ «Гнідавський цукровий завод» (Боржник) укладено договір уступки права вимоги № 182, за яким Кредитор передає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги першого з ВАТ «Гнідавський цукровий завод» погашення суми боргу, який виник на підставі Договорів № 125 від 01.04.2011 року, № 138 від 06.04.2011 року, № 149 від 21.04.2011 року, укладених між Кредитором та Боржником. Боржник зобов'язується сплатити борг Новому Кредитору на умовах, визначених даними Договорами до 31.12.2011 року.

Відповідно до вказаного вище Договору уступки права вимоги № 182 від 27.04.2011 року позивачем ( боржником ) проведено ТзОВ «Будівництво Плюс» (Новий Кредитор) розрахунок за товар, отриманий за договорами на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів № 125 від 01.04.2011 року, № 138 від 06.04.2011 року, № 149 від 21.04.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.07.2011 року № 680 на суму 4 149 400 грн. 00 коп., від 10.08.2011 року № 914 на суму 320 000 грн. 00 коп., від 17.08.2011 року № 12 на суму 1 290 000 грн. 00 коп. (а.с.42-44).

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що придбані позивачем за вищезгаданими договорами товари, знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, та експлуатується ПАТ «Гнідавський цукровий завод» в процесі переробки цукросировини та виготовлення готової продукції, що підтверджується прибутковими ордерами (а.с.82,85,88,91,94), актами прийому-передачі основних засобів від 29.04.2011 року (а.с.75-81)

З матеріалів справи слідує, що висновок податкового органу щодо нікчемності угод ґрунтується лише на тому, що перевіркою контрагента позивача ТзОВ «ЕН BE КА ГРУП» встановлено завищення останнім задекларованої суми податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року на 31 515 543 грн. 18 коп. по придбанню товарів у ТзОВ «Бізнес стандарт Універсал» та ТзОВ «ДК Рейтинг ЛТД», яких неможливо перевірити.

Проте, такий висновок не відповідає нормам права, позаяк позивач не несе відповідальності за зобов»язаннями своїх контрагентів в ланцюгу поставок товарів, а доказів того, що позивач був обізнаний про порушення податкового законодавства контрагентами суду не представлено.

Пункт 198.3 ст.198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Необхідними і достатніми підставами для включення товариством до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів в межах господарської діяльності; сплата сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.

Податок на додану вартість товариством сплачено в ціні придбаного товару, своєчасно та в повному обсязі і претензій до оформлення податкових накладних у податкового органу не було, відтак останні відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, нарахований в ціні придбання зазначеної послуги податок на додану вартість підлягає включенню до податкового кредиту.

При апеляційному перегляді апелянтом не представлено належно оформлених процесуальних документів (вироки, рішення про нікчемність угод), які б об»єктивно ствердили не реальність товарних операцій, на які посилається апелянт, а тому дані доводи не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі №2а-2658/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 07.10.2014 року.