Ухвала суду № 40951245, 15.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9790/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Петрика І.Й.,.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс ЛТД" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «СТС-Сервіс ЛТД» до Державного бюджету суму податкової заборгованості у розмірі 210138 грн. 68 коп.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянта зазначає, що грошове зобов'язання щодо сплати заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, а також штрафні санкції є неузгодженими.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки про взяття на облік платника податків від 21.12.2007 №8650/14/29-5550 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 35645596) взято на облік як платника податків до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з 21.12.2007 за № 15550.

09.11.2012 позивачем, на підставі направлення від 30.10.2012 №2099, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс ЛТД» в частині дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «РМА-Груп» за період з 01.10.2010 по 31.03.2011.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки від 09.11.2012 № 5147/22-222-35645596.

На підставі акта перевірки від 09.11.2012 № 5147/22-222-35645596 позивачем винесені податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 №№0002232220, 0002242220, якими відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежами «податок на додану вартість» та «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем на суму 171619 грн., та штрафні санкції в сумі 39377 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012 №№0002232220, 0002242220.

15.07.2013 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/8817/13-а позовні вимоги ТОВ «СТС-Сервіс ЛТД» задоволено повністю та скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 15.07.2013 у справі № 826/8817/13-а скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позову ТОВ «СТС-Сервіс ЛТД» відмовлено.

Даючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами чинного законодавства, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) за органами державної податкової служби закріплено такі права, як здійснення контролю за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також застосовування до платників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів сум грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягнення сум простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Окрім того, відповідно до визначення, закріпленого в підпункті 14.1.137. пункту 14.1. статті 14 та згідно з підпунктом 41.2. статті 41 ПК України, органами стягнення, якими є державні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, є виключно контролюючі органи (органи доходів і зборів), а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Під грошовим зобов'язанням платника податків ПК України визначає суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Положеннями статті 56 ПК України закріплено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми «Ю» від 17.04.2014 №1592-25 повернулася на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання. У зв'язку з поверненням листа, яким надсилалась податкова вимога з причини закінчення терміну зберігання, 05.06.2014 року було складено Акт №41 «Про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків».

Враховуючи, що наведені позивачем обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про наявність несплаченого податкового боргу у розмірі 210138,68 грн., який не був погашений після направлення відповідачу податкової вимоги, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з рахунків відповідача вказаної суми в судовому порядку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводів апелянта щодо неузгодженості грошового зобов'язання через відкриття 15.04.2014 Вищим адміністративним судом України касаційного оскарження на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року у справі №826/8817/13-а та з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до абз.4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Приписи ч. 5 ст. 254 КАС України визначають, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З наведеного випливає, що з 06.03.2014 року, тобто з дня проголошення постанови Київського апеляційного адміністративного суду, податкове зобов'язання є узгодженим, а тому доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс ЛТД" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.