Ухвала суду № 40951200, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13145/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНФАНТА» про стягнення коштів за податковим боргом, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНФАНТА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАТА»» коштів за податковим боргом у розмірі 920609,62грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року подання задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В засідання з'явились представники апелянта, просили апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» зареєстроване головним управлінням юстиції у м. Києві 29.04.2002 року.

ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» взятий на облік, як платник податків, у ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 10.05.2002 року.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем добровільно не сплачено податковий борг в розмірі 920609,62 грн. (з урахуванням переплати), звернувся до суду з поданням про стягнення зазначеного боргу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена своєчасно, набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як на підставу наявності у відповідача податкового боргу позивач посилається на наявність заборгованості ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» у розмірі 920609,62 грн., яка виникла з наступного:

1) З податку на додану вартість:

- у розмірі 33560 грн. - самостійно задекларованих податкових зобов'язань від 20.06.2014 року № 9035708776;

- у розмірі 34807 грн. - самостійно задекларованих податкових зобов'язань від 21.07.2014 року № 9042079889;

- у розмірі 23053 грн. - самостійно задекларованих податкових зобов'язань від 20.08.2014 року № 9048636742;

- податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0002962250 на суму 448 870 грн. (359096 грн. - основне зобов'язання, 89774 грн. - штрафні санкції), узгодженого згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року у справі 826/15167/13-а;

Окрім цього, у відповідача обліковується пеня в розмірі 1509,05грн.

2) З податку на прибуток:

- у розмірі 3072 грн. - самостійно задекларованих податкових зобов'язань від 03.03.2014року № 9091180087;

- податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року №0002952250 на суму 471313,75 грн. (377051 грн. - основне зобов'язання, 94262,75 грн. - штрафні санкції), узгодженого згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року у справі 826/15167/13-а.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що 07.07.2014 року позивачем поштою направлена податкова вимога від 02.07.2014 року № 1617-25 на суму 885906,50 грн.

Згідно з п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.156 п.п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у Інформаційному листі від 12.04.2012 року №1044/11/13-12, акцентував увагу судів, що органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження, в тому числі, розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що позивачем надано розрахунки заборгованості. Крім того, постановою Окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року по справі №826/15167/13-а відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 року №0002952250 та №0002962250. Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року.

З огляду на вищенаведені факти, колегія суддів дійшла висновку, що обставини виникнення податкового боргу підтверджуються документально.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНФАНТА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІНФАНТА» про стягнення коштів за податковим боргом - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 21.10.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.