Ухвала суду № 40950990, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" квітня 2014 р.

справа № 808/8990/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі № 808/8990/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт"

до Запорізької митниці Міндоходів,

третя особа Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області,

про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: № 57356 від 05.08.2013, № 57897 від 07.08.2013, № 61317 від 2708.2013, № 61790 від 29.08.2013;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: 112050000/2013/000637/2 від 06.08.2013, № 112050000/2013/000648/2 від 08.08.2013, № 112050000/2013/000692/2 від 28.08.2013, № 112050000/2013/000698/2 від 29.08.2013;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови відповідача в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 2050000/2013/00799, № 112050000/2013/00814, № 112050000/2013/00878, № 112050000/2013/00888;

- зобов'язати відповідача в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Український графіт" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 955 643,05 грн.;

- зобов'язати відповідача визнати митну вартість товарів, поставлених за контрактом ПАТ "Укрграфіт" з фірмою "CARBON CONSTRUCTION&TRADING LIMITED" № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р. прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 310 311 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/020260 від 05.08.2013 р.; прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 155 489 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/020513 від 07.08.2013 р.; прокалений нафтовий галковий кокс марки RM. в

кількості 200 000 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/022279 від 27.08.2013; прокалений нафтовий галковий кокс марки RM в кількості 34 200 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/022535 від 29.08.2013;

- в порядку ст. 267 КАСУ зобов'язати Запорізьку митницю не пізніше 20 робочих днів з моменту набрання постановою суду законної сили, надати Запорізькому окружному адміністративного суду звіт про виконання постанови суду, що набрала законної сили.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року задоволено клопотання позивача та залишено частину позову без розгляду, а саме про зобов'язання відповідача визнати митну вартість товарів, поставлених за контрактом ПАТ "Укрграфіт" з фірмою "CARBON CONSTRUCTION&TRADING LIMITED" № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р.: прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 310 311 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/020260 від 05.08.2013; прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 155 489 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/020513 від 07.08.2013; прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 200 000 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/022279 від 27.08.2013: прокалений нафтовий галковий кокс марки RM, в кількості 34 200 кг., заявлену ПАТ "Укрграфіт" згідно вантажної митної декларації МД-2 № 112050000/2013/022535 від 29.08.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії відповідача щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: № 57356 від 05.08.2013 р., № 57897 від 07.08.2013 р., № 61317 від 2708.2013 р., № 61790 від 29.08.2013 р.;

- визнано протиправними та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: № 112050000/2013/000637/2 від 06.08.2013 р., № 112050000/2013/000648/2 від 08.08.2013 р., № 112050000/2013/000692/2 від 28.08.2013 р., № 112050000/2013/000698/2 від 29.08.2013 р.;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 112050000/2013/00799, № 112050000/2013/00814; № 112050000/2013/00878, № 112050000/2013/00888;

- зобов'язано відповідача в установленому законом порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Український графіт" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 955 643,05 грн..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 24.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Український графіт", (м. Запоріжжя, Україна), як Покупцем та CARBON CONSTRUCTION&TRADING LIMITED" (Единбург, Великобританія), як Продавцем був укладений контракт № 804/1323-818/32744/34, предметом якого є поставка товару відповідно до специфікацій, що є невід'ємними частинами контракту.

1) 3 метою митного оформлення імпортованого товару позивач 05.08.2013 р. подав до Запорізької митниці в електронному вигляді: вантажну митну декларацію МД-2, якій митницею було присвоєно № 112050000/2013/020260. На підтвердження митної вартості товару позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром; коносамент TYORXJ570 від 10.06.2013 р.; залізнична накладна № 42357319 від 01.08.2013 р.; інвойс NCTE-13-8021/1 від 10.07.2013 р.; контракт № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р.; додаткова угода (специфікація) № 2 від 15.04.2013 р. до контракту; додаток № 1 (специфікація) № 1 від 24.12.2012 р. до контракту; довідка про декларування валютних цінностей; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; інформація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару б/н від 05.06.2013 р.

На етапі перевірки митної вартості товару інспектор митниці відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим методом у зв'язку з тим, що на його думку, подані декларантом документи містять розбіжності. Як на наявність розбіжностей митний орган зазначає, що контрактом від 24.12.2012 р. № 804/1323-818/32744/34, Додаток № 1 від 24.12.2012 р., за яким здійснюється зовнішньоекономічна операція передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець повинен надати покупцю оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги за 7 днів до прибуття судна. До митного оформлення оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги не надається.

У зв'язку з цим, 05.08.2013 р. інспектор митної служби направив на адресу позивача запит № 57356 про надання митниці (за наявності) додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.08.2013 р. позивачем були надані додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації - прибутковий ордер № 144п від 10.06.2013 р.; висновок про якісні характеристики товару - сертифікат якості № SAM 43/13 від 08.06.2013 р. виданий в порту Японії незалежною міжнародної інспекцією Nippon Kaiji Kentei Kyokai; висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару № ОИ-109 від 06.06.2013 р. Інші документи, витребувані митницею позивач не надав, у зв'язку з їх відсутністю. При цьому на підтвердження неможливості їх надання, митниці були надані запит ПАТ "Укрграфіт" до продавця № 34-148 від 05.08.2013 р. з проханням надати такі документи та відповідь продавця № 08-05 від 05.08.2013 з відмовою у їх наданні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Запорізькою митницею винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00799 від 06.08.2013 р. та прийнято рішення № 112050000/2013/000637/2 від 06.08.2013 р., про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за другорядним методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів , а товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/020364 та сплачено позивачем на 423 637,93 грн. більше платежів.

2) 07.08.2013 подав до Запорізької митниці в електронному вигляді: вантажну митну декларацію МД-2, якій митницею було присвоєно № 112050000/2013/020513. На підтвердження митної вартості товару позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром; коносамент TYORXJ570 від 10.06.2013 р.; залізнична накладна № 442383349 від 02.08.2013 р.; інвойс NCTE-13-8021/1 від 10.06.2013 р.; контракт № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р.; додаткова угода (специфікація) № 2 від 15.04.2013 р. до контракту: додаток № 1 (специфікація) № 1 від 24.12.2012 р. до контракту р.; довідка про декларування валютних цінностей; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; інформація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару б/н від 05.06.2013 р..

На етапі перевірки митної вартості товару інспектор митниці відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим методом у зв'язку з тим, що на його думку, подані декларантом документи містять розбіжності. Як на наявність розбіжностей митний орган зазначає, що контрактом від 24.12.2012 № 804/1323-818/32744/34 Додаток № 1 від 24.12.2012 р.. за яким здійснюється зовнішньоекономічна операція передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець повинен надати покупцю оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги за 7 днів до прибуття судна. До митного оформлення оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги не надається.

У зв'язку з цим. 07.08.2013 р. інспектор митної служби направив на адресу позивача запит № 57897 про надання митниці (за наявності) додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

08.08.2013 р. позивачем були надані на адресу митниці додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації-прибутковий ордер № 144п від 10.06.2013 р.; висновок про якісні характеристики товару - сертифікат якості № SAM 43/13 від 08.06.2013 р.. виданий в порту Японії незалежною міжнародної інспекцією Nippon Kaiji Kentei Kyokai; висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару № ОИ-109 від 06.06.2013 р.. Інші документи, витребувані митницею позивач не надав, у зв'язку з їх відсутністю. При цьому на підтвердження неможливості їх отримання, митниці були надані запит ПАТ "Укрграфіт" до продавця № 34-148 від 05.08.2013 з проханням надати такі документи та відповідь продавця № 08-05 від 05.08.2013 з відмовою у їх наданні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Запорізькою митницею винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00814 від 08.08.2013 р. та прийнято рішення № 112050000/2013/000648/2 від 08.08.2013 р., про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за другорядним методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/020590 та сплачено позивачем на 212 274.25 грн. більше платежів.

3) 27.08.2013 р. позивач подав до Запорізької митниці в електронному вигляді: вантажну митну декларацію МД-2. якій митницею було присвоєно № 112050000/2013/022279. На підтвердження митної вартості товару позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації): картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром; коносамент TYORXW740 від 01.07.2013 р.; залізнична накладна № 42837161 від 01.07.2013 р.; інвойс NCTE-13-8021/2 від 01.07.2013 р.; контракт № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р.; додаткова угода (специфікація) № 2 від 15.04.2013 р. до контракту; додаток № 1 (специфікація) № 1 від 24.12.2012 р. до контракту; довідка про декларування валютних цінностей; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; інформація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару б/н від 24.06.2013 р.

На етапі перевірки митної вартості товару інспектор митниці відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим методом у зв'язку з тим. що на його думку, подані декларантом документи містять розбіжності. Як на наявність розбіжностей митний орган зазначає, що контрактом від 24.12.2012 р. № 804/1323-818/32744/34 Додаток № 1 від 24.12.2012 р., за яким здійснюється зовнішньоекономічна операція передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець повинен надати покупцю оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги за 7 днів до прибуття судна. До митного оформлення оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги не надається.

У зв'язку з цим, 28.08.2013 р. інспектор митної служби направив на адресу позивача запит № 61317 про надання митниці (за наявності) додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28.08.2013 р. позивачем були надані на адресу митниці додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації- прибутковий ордер № 180g від 01.07.2013 р.; висновок про якісні характеристики товару - сертифікат якості № SAM 59/13 від 29.06.2013 р., виданий в порту Японії незалежною міжнародної інспекцією Nippon Kaiji Kentei Kyokai; висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару № ОИ-109 від 06.06.2013 р. Інші документи, витребувані митницею позивач не надав, у зв'язку з їх відсутністю. При цьому на підтвердження неможливості їх отримання, митниці були надані запит ПАТ "Укрграфіт" до продавця № 34-148 від 05.08.2013 р. з проханням надати такі документи та відповідь продавця № 08-05 від 05.08.2013 р. з відмовою у їх наданні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Запорізькою митницею винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00878 від 28.08.2013 р. та прийнято рішення № 112050000/2013/000692/2 від 28.08.2013р., про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за другорядним методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/022375 та сплачено позивачем на 273 040,88 грн. більше платежів.

4) 29.08.2013 р. позивач подав до Запорізької митниці в електронному вигляді: вантажну митну декларацію МД-2, якій митницею було присвоєно № 112050000/2013/022535. На підтвердження митної вартості товару позивач надав також митному органу пакет таких документів (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 митної декларації) : картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром; коносамент TYORXJ570 від 10.06.2013 р.; залізничні накладні № 42158105 від 23.08.2013 р., № 42357319 від 01.08.2013 р.; інвойс NCTE-13-8021/1 від 10.06.2013 р.; контракт № 804/1323-818/32744/34 від 24.12.2012 р.; додаткова угода (специфікація) № 2 від 15.04.2013 до контракту; додаток № 1 (специфікація) № 1 від 24.12.2012 р. до контракту; довідка про декларування валютних цінностей ; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; інформація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару б/н від 05.06.2013 р..

На етапі перевірки митної вартості товару інспектор митниці відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим методом у зв'язку з тим, що на його думку, подані декларантом документи містять розбіжності. Як на наявність розбіжностей митний орган зазначає, що контрактом від 24.12.2012 р. № 804/1323-818/32744/34 Додаток № 1 від 24.12.2012 р., за яким здійснюється зовнішньоекономічна операція передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець повинен надати покупцю оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги за 7 днів до прибуття судна. До митного оформлення оригінал пакувального листа та оригінал сертифікату ваги не надається.

У зв'язку з цим, 29.08.2013 р. інспектор митної служби направив на адресу позивача запит № 61790 про надання митниці (за наявності) додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

29.08.2013 р. позивачем були надані на адресу митниці додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації - прибутковий ордер № 144п від 10.06.2013 р.; висновок про якісні характеристики товару - сертифікат якості № SAM 43/13 від 08.06.2013 р., виданий в порту Японії незалежною міжнародної інспекцією Nippon Kaiji Kentei Kyokai; висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару № ОИ-109 від 06.06.2013 р. Інші документи, витребувані митницею позивач не надав, у зв'язку з їх відсутністю. При цьому на підтвердження неможливості їх отримання, митниці були надані запит ПАТ "Укрграфіт" до продавця № 34-148 від 05.08.2013 р. з проханням надати такі документи та відповідь продавця № 08-05 від 05.08.2013 р. з відмовою у їх наданні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Запорізькою митницею винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/00888 від 29.08.2013 р. та прийнято рішення № 112050000/2013/000698/2 від 29.08.2013 р., про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за другорядним методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а товар було випущено у вільний обіг за МД-2 № 112050000/2013/022584 та сплачено позивачем на 46 689,99 грн. більше платежів.

Відповідно до гр. 33 оскаржених рішень, митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки встановлено, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 2,834 USD за 1 кг., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання в повному обсязі додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (однакових по всіх ознаках з оцінюваними товарами) згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Відповідачем використана наявна інформація щодо раніше визнаних митних вартостей за першим методом по операціям з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього з розрахунку 2,834 USD за 1 кг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з наступних підстав.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Зі змісту ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Приводом для витребування митним органом додаткових документів та прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови стало те, що декларантом не було подано оригінал пакувального листа, оригінал сертифіката ваги та спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо обов'язкової наявності оригіналу пакувального листа та оригіналу сертифіката ваги митний орган вказує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, що підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Оскільки додатком № 1 до договору передбачено, що в кожному окремому випадку відвантаження продавець повинен надати покупцю оригінал пакувального листа та оригінал сертифіката ваги за 7 днів до прибуття судна, то такі документи мали б подаватися декларантом до митного органу.

Проте, пакувальний лист та сертифікат ваги не можуть розцінюватись як додатки до контракту, так як додатки до договору оформлюються за взаємною згодою сторін та є його невід'ємними частинами. Умовами контракту, за яким відбувалася поставка товару, не встановлено, що пакувальний лист та сертифікат ваги є додатками до контракту чи його невід'ємними частинами. Тим більше, що ці документи взагалі є односторонніми.

Натомість, частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутні такі документи як пакувальний лист та сертифікат ваги.

Ненадання митниці оригіналу пакувального листа та оригіналу сертифікату ваги не є розбіжністю в розумінні ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, так як розбіжністю є протиріччя між певними елементами документів чи між різними документами.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. В даному випадку ані оригінал пакувального листа, ані оригінал сертифікат ваги не є обов'язковими та необхідними документами для визначення митної вартості (ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України).

Таким чином, у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для направлення позивачу запитів № 57356 від 05.08.2013 р., № 57897 від 07.08.2013 р., № 61317 від 2708.2013 р., №61790 від 29.08.2013 р.

З урахуванням викладеного, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність витребування митницею у позивача додаткових документів, висновку митниці про наявність розбіжностей та про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики: 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. Отже, основою для визначення митної вартості за методом 2а - ціною договору щодо ідентичних товарів - є саме вартість операції з ідентичними товарами (ціна договору), а не будь-яка інша ціна на ідентичні товари.

При визначенні митної вартості відповідачем застосована наявна у митного органу інформація щодо митної вартості ідентичних товарів, а саме МД 112050000/2012/029753 від 26.12.2012 р.

Судом першої інстанції встановлено, що митна вартість по вказаній МД 112050000/2012/029753 від 26.12.2012 р. була визначена не за ціною договору, а за другорядним методом - ціною договору щодо ідентичних товарів, митна вартість ідентичного товару по вказаній митний декларації коригувалася згідно рішення митного органу про коригування митної вартості.

Фактично відповідач застосовуючи другорядний метод (2а) визначення вартості товару взяв за основу не ціну договору, а ціну, визначену самою митницею.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Наявність рішень митного органу про коригування митної вартості на ідентичний товар при попередніх поставках не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У відповідності з п. 1 Розділу ПІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб'єкта господарювання з заявою для повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення. Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача скласти та направити органу Державного казначейства України висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Український графіт" з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів у розмірі 955 643,05 грн., зокрема, за наявності заяви платника податків.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. у справі № 808/8990/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун