Ухвала суду № 40950962, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"04" лютого 2014 р. справа № 0870/3226/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Транзит»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

у справі № 0870/3226/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Транзит»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №№ 0000283500 та 0000273500 від 22.11.2011 року.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивовано, тим, що позивачем не доведено фактичне придбання товару у контрагента, а отже позивачем було протиправно занижено податок на прибуток підприємств та ПДВ.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини справи. Зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України податковому органу не надано право визначати дійсність чи недійсність договорів.

Представники учасників процесу у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 24.10.2011 року по 04.11.2011 року посадовими особами відповідача, на підставі направлень № 1863 та 1864 від 24.10.2011 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства при правових взаємовідносинах з ТОВ «Консоль ЛТД» за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки 04.11.2011 року складено Акт № 4672/23-08/23851143 (т. 1 а.с. 12-18), відповідно до висновків якого з боку позивача встановлені наступні порушення:

- п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3 ст. 5, п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження об'єкта оподаткування, внаслідок заниження податку на прибуток 01.07.2008 року по 30.06.2011 року на суму 111 548 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року на загальну суму 83 211 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми від 22.11.2011 року № 0000283500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 97 398,75 грн., з яких за основним платежем 77 919 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 19479,75 грн. (а.с. 10);

- податкове повідомлення-рішення форми від 22.11.2011 року № 0000273500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 139 435 грн., з яких за основним платежем на суму 111 548 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 27 887 грн. (т. 1 а.с. 11).

Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Консоль ЛТД» оформлені документи позивачу на буровий інструмент на загальну суму 846 802 грн., у т.ч. ПДВ 141 133,67 грн., оформлені документи позивачем на послуги по перевезенню товарів на загальну суму 45 530,40 грн., у т.ч. ПДВ 7 588,40 грн., при цьому товарно-транспортні накладні позивачем до перевірки не надані та не надано відображення вищенаведених операцій у бухгалтерському обліку позивача

В Акті перевірки відповідач зазначає, що вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року по справі № 1-388/10р. встановлено, що ТОВ «Консоль ЛТД» створений для складання фіктивних договорів при проведенні безтоварних операцій, таким чином, оформлення для позивача первинних документів від ТОВ «Консоль ЛТД» щодо придбання товару суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків (передачу товару), а отже не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що накладні на буровий інструмент отримані позивачем від ТОВ «Консоль ЛТД» були підписані ОСОБА_1

Згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 1-388/10 (т. 1 а.с. 63-95) громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ст.ст. 364, 366 КК України (фіктивне підприємство, підроблення документів, печаток, штампів). Встановлено, що ТОВ «Консоль ЛТД» використовувалось для прикриття незаконної діяльності по наданню фінансових послуг з конвертації безготівкових грошових коштів в готівкові шляхом проведення безготівкових фінансово-господарських операцій. В ході слідства встановлено, що діяльність ТОВ «Консоль ЛТД» зводилась лише до документального оформлення фіктивних первинних документів для незаконного формування валових витрат та податкового кредиту третіх осіб. Всі фінансово-господарські документи ТОВ «Консоль ЛТД» підписував обвинувачений ОСОБА_2 імітуючи підпис ОСОБА_1

Аналізуючи вищезазначеного та з урахуванням матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та твердженням відповідача, та з урахуванням того, що всі первинні документи містять реквізити посадової особи ТОВ «Консоль ЛТД» - ОСОБА_1, підпис якого, як встановлено вироком суду є підробним, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів та надання послуг не проводились та не могли реально проводиться.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, право платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Фіктивність первинних документів у позивача отриманих від ТОВ «Консоль ЛТД» підтверджено вироком суду.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальності здійснення господарської операції між ним та ТОВ «Консоль ЛТД», оскільки не надано первинних документів на підтвердження перевезення товарів (відсутні товарно-транспортні накладні) та його приймання позивачем у складські приміщення.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні (далі - ТТН). Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри: перший екземпляр - залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Надання позивачем копій податковий та видатковий накладних, а також платіжних доручень та довіреностей на підтвердження здійснення господарських операцій з іншими контрагентами колегія суддів не приймає до уваги, оскільки при дослідженні даних документів встановлено, що вони є неналежними доказами для підтвердження реального характеру здійснення правочину між позивачем та ТОВ «Консоль ЛТД» (т. 2).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом правомірно у відповідності до норм податкового законодавства прийнято податкові повідомлення-рішення.

При цьому, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків, про необґрунтованість позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Транзит» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі № 0870/3226/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун