Ухвала суду № 40950954, 13.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

"13" серпня 2013 р. справа № 2а-0870/10954/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р.

у справі № 2а-0870/10954/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» (далі - позивач)

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002991601 від 09.11.2011 року, згідно з яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 106 793 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 743 грн.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002991601 в частині визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 45 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимоги абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України не можуть застосовуватися відносно позивача. Термін подання уточнюючих розрахунків відповідає вимогам ст. 102 ПК України. Позивачем були надані уточнюючи розрахунки з ПДВ з січня 2009 року по червень 2010 року, а ПК України набрав чинності лише 01.01.2011 року, отже строк 365 днів, який передбачений ст. 198 ПК України, слід застосовувати лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Коновалов В.М. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 31.10.2011 року відповідачем була проведена камеральна перевірка уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість з січня 2009 року по червень 2010 року.

За результатами перевірки було складно Акт від 31.10.2011 року № 1217/16/01239648, де відповідач дійшов висновку, що згідно наданим уточнюючим розрахункам по податку на додану вартість з січня 2009 року по червень 2010 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 119 856 грн. по податковим накладним, по яким минуло 365 днів від дати податкової накладної, чим порушено абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України. Крім того, позивачем в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 70403 грн. по податковим накладним, по яким минуло 365 днів від дати виписки податкової накладної. Сума ПДВ самостійно задекларованого позивачем до сплати складає 14 238 грн., за результатами камеральної перевірки ПДВ до сплати - 21 641 грн.(т. 1 а.с. 7-8).

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 року № 0002991601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 133 536 грн., де за основним платежем - 106 793 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26 743 грн. (т. 1 а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу податкової служби було направлено заяву від 28.09.2011 року за вих. № 161, де зазначено, що на протязі 2006-2008 років позивач помилково включав в декларацію з ПДВ суми коштів, що надходили від банку як проценти за депозитом, на підставі чого позивач проводив перерозподіл податкового кредиту. З метою усунення допущеної помилки позивач направив та просив прийняти уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року (т. 1 а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив право на формування податкового кредиту за податковими накладними, з дня виписки яких минуло 365 днів, а отже відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з додатків 5 до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2009 року по червень 2010 року та з додатків 5 до уточнюючих розрахунків за відповідний період, позивачем у зазначений період суми податку на додану вартість за одними і тими самими податковими накладними частково включались як до переліку операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредит, так і до переліку операцій з придбання з ПДВ, які не дають право формування податкового кредиту. З пояснень відповідача вбачається, що він зменшував податковий кредит звітного періоду на суму, пропорційній питомій вазі суми депозиту до суми реалізації послуг у звітному періоді.

Відповідно до абз 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість зазначено періоди виписки податкових накладних, а саме жовтень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року, (т. 1 а.с. 14, 18, 22, 27, 31, 35, 39, 44, 49, 54, 59, 64, 69-70, 74, 79-80, 84-85, 89-90, 94-95, 99, 103, 107).

Позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних вже після набрання чинності Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подавши у вересні 2011 року уточнюючі розрахунки позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, з дня виписки яких минуло 365 календарних днів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р. у справі № 2а-0870/10954/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.О. Коршун