Постанова № 40950770, 10.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2014 року № 826/14322/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 268 695,35 грн.

Ухвалою суду від 18 вересня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 9 жовтня 2014 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що ОСОБА_1 не сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 268 695,35 грн.

Відносно клопотання позивача про витребування інформації щодо наявності коштів у банках на рахунках платника податків суд зазначає про наступне.

Згідно частини першої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України (пункт 1 частини другої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Підпунктом 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання.

Таким чином, у разі задоволення позовної заяви рішення у даній справі буде підставою для надання банком інформації про обсяг та обіг коштів на рахунках суб'єкта господарювання. Суд зазначає, що для вирішення справи по суті інформація щодо обсягу коштів на рахунках фізичної особи не впливає.

За таких обставин суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про витребування інформації щодо наявності коштів у банках на рахунках платника податків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04073, АДРЕСА_1.

Державною податковою інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу на перевірку від 25 лютого 2014 року № 204, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 6 березня 2014 року № 832/26-56-17-01-05/НОМЕР_1, яким встановлено порушення пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою ОСОБА_1 не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України на суму 215 092,28 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виставлено податкове повідомлення-рішення від 9 квітня 2014 року № 0004431705/26-56-17-01-09, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання в розмірі 268 865,35 грн., з якої: за основним платежем - 215 092,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 773,07 грн. за платежем: податок з доходів фізичних осіб, код платежу 11010500.

Вказані податкове повідомлення-рішення направлене на адресу ОСОБА_1, проте поштове відправлення повернулося з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Проте, ОСОБА_1 не сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішень від 9 квітня 2014 року № 0004431705/26-56-17-01-09 суду не пред'явлено.

Враховуючи часткову сплату ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в розмірі 170 грн., заборгованість відповідача складає 268 695,35 грн.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу податкову вимогу від 28 травня 2014 року № 1419-25.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Проте, станом на день розгляду спору заборгованість в розмірі 268 695,35 грн. відповідачем не сплачена, вимога відповідачем не оскаржена. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 268 695,35 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим суд зазначає, що грошові кошти у вигляді готівки є майном ОСОБА_1 та відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 04073, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ПАТ "КБ "Надра", МФО 380764, р/р 26006045976501 у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) заборгованість у розмірі 268 695 (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 35 коп. на р/р 34129999700008, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева