Рішення № 4094957, 04.06.2009, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа №2-55/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2009 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі :

головуючого - судді Коваленко А.В.,

при секретарі - Грек Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Білозерка цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в особі Херсонської філії ЗАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстрації, -

в с т а н о в и в :

ЗАТ КБ «Приват Банк» в особі Херсонської філії ЗАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду із позовом до відповідачів, просив в рахунок погашення боргу за кредитним договором №HET0GA00001708 від 03.04.2007р. в розмірі 14550,79 дол.США (70571,33грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки : житловий будинок, загальною площею 91,5кв.м, житловою площею 53,4кв.м, розташований по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням позивачу всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити із вказаного жилого будинку зареєстрованих і проживаючих там ОСОБА_1, ОСОБА_2 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області, посилаючись на те, що 03.04.2007р. уклали кредитний договір №HET0GA00001708 (надалі кредитний договір), відповідно до п.7.1 якого позивач зобов»язався надати відповідачу кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 16687,50дол.США на споживчі цілі, а також 1687,50дол.США на оплату страхових внесків строком до 03.04.2017р., а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, передбаченими кредитним договором, згідно п.7.1 кредитного договору відповідач зобов»язався в період з 1 по 7 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості, у визначений період відповідач зобов»язувався сплачувати банку 238,27 дол.США для погашення заборгованості за кредитом, відсотки, комісії, а також інші витрати банку відповідно до п.7.1, на підставі п.4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов»язаний сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, в забезпечення виконання зобов»язань між сторонами 06.04.2007р. укладений договір іпотеки, згідно п.7 якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно у вигляді жилого будинку по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, відповідно до ст.526,527,530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону, в порушення вимог договору та ст.526 ЦК України зобов»язання відповідач виконав частково, згідно ч.2 ст.1050 і ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов»язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, станом на 04.07.2008р. заборгованість відповідача становила : основний борг - 14441,87дол.США, відсотки 108,86дол.США, пеня - 0,06дол.США, згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до ст.39 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, згідно с.39 ч.2 вказаного Закону одночасно з рішенням про стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок, а також згідно ч.1 ст.40 цього Закону та ст.109 ЖК України звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, наявність осіб, зареєстрованих у жилому будинку за адресою по АДРЕСА_1, на який звертається стягнення, негативно відобразиться на ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмету іпотеки, а тому на підставі ст.3,6,7 ч.1 Закону України ««Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» зареєстровані та проживаючі за вказаною адресою ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають виселенню зі зняттям із реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білозерського РВ УМВС України.

В судовому засіданні представник позивача розмір позовних вимог збільшила, просила звернути стягнення шляхом продажу предмету іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, розірвати кредитний договір, виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_3, зареєстрованого разом із ОСОБА_1 і ОСОБА_2, надавши пояснення згідно заявлених в позові вимог, додатково пояснивши, що 06.04.2007р. відповідачем готівкою отримано 15000дол.США.

26.06.2008р. за №01/02-2881 ОСОБА_1 рекомендованим листом направлена вимога про виконання зобов»язання по кредитному договору від 03.04.2007р. та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги з указанням встановленого строку до 26.07.2007р., але не пізніше тридцяти календарних днів з дати одержання цього повідомлення, але в установлений у вимозі строк порушення усунуті не були, а тому банк був змушений в серпні 2008 року звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання на неодноразові виклики не з»явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, причин своєї неявки суду не повідомляли.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1, ОСОБА_2 - це її мати, ОСОБА_3 - брат, в 2007 році батько на лікування матері взяв кредит в сумі 15000 доларів США та передав в іпотеку жилий будинок по АДРЕСА_1, але потім сталось так, що вони всі разом сім»єю не змогли віддавати кредит, бо батьки почали хворіти, вона втратила роботу, в кінці червня 2008 року батько отримав вимогу із банку про оплату заборгованості за кредитом і попередження про звернення стягнення на жилий будинок по АДРЕСА_1, але заборгованість ними погашена не була, вона від імені батька звернулася в м.Дніпропетровськ в грудні 2008 року в «Приват Банк» із заявою про надання відстрочки для виплати кредиту, але заява залишилась нерозглянутою, суму заборгованості перед банком відповідач визнає повністю, але просить не звертати стягнення на жилий будинок і не виселяти відповідачів, з серпня 2009 року, коли почнеться збір врожаю, вони почнуть сплачувати заборгованість.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини :

На підставі кредитного договору №HET0GA00001708, укладеного 03.04.2007 року між позивачем та відповідачем, Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 15000 доларів США, а також 1687,50 доларів США на сплату страхових платежів строком до 03.04.2017р., відповідач в свою чергу зобов»язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. Відповідно до п.7.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов»язався в період з 1 по 7 число кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості, тобто у визначений період сплачувати банку 238,27 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, інші витрати банку. Згідно п.4.1 кредитного договору ОСОБА_1 за порушення термінів оплати відсотків зобов»язаний сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором позивач з відповідачем уклали договір іпотеки від 06.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області Гребенюк Т.М. за №633, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : житловий будинок загальною вартістю згідно договору 94687грн.50коп., загальною площею 91,5 кв.м, житловою площею 53,4 кв.м, з надвірними будівлями, який розташований за адресою : АДРЕСА_11. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Білозерською державною нотаріальною конторою Херсонської області 18.06.1992 року. Згідно п.14.9 вказаного договору особи, які зареєстровані і мешкають у предметі іпотеки дали згоду на їх виселення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, передача в іпотеку вчинена за письмової згоди дружини відповідача.

Відповідач не виконував належним чином та в повному обсязі свої зобов»язання по кредитному договору, станом на 04.07.2008 року він має заборгованість : основний борг - 14441,87 доларів США, 108,86 доларів США відсотків, 0,06 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед банком, згідно ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов»язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ч.2 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач неналежним чином виконує зобов»язання, прийняті ним у відповідності до кредитного договору, чим порушує вимоги ст.526, 1048 ЦК України, а також не виконав вимог Банку про усунення порушень зобов»язання, забезпеченого іпотекою, у позивача на підставі п.2.3.3 Кредитного договору та ст.ст.611,651 ЦК України виникло право на дострокове розірвання вказаного вище договору та стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов»язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов»язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальність, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цого Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.18.9 Договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання Кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов»язань на момент розірвання, тому, оскільки відповідач станом на 26.07.2008р. не усунув порушень зобов»язання, забезпеченого іпотекою, заборгованість за нарахованими процентами за використання кредиту не погасив, Банк на підставі договору іпотеки отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 18.13 договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на Предмет застави у випадках, передбачених п.п.18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Якщо Банк у випадку порушення заставодавцем умов Кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет застави, він може використати таке право у випадках : затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або перевищення суми заборгованості більш як на 10%; або несплати Позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту; або іншого істотного порушення умов даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні відповідач з лютого 2008 року неналежним чином виконував зобов»язання по Кредитному договору, несвоєчасно, не в повному обсязі, а згодом взагалі перестав погашати заборгованість за кредитом, в результаті чого станом на 04.07.2008 року він має заборгованість : основний борг - 14441,87 доларів США, 108,86 доларів США відсотків, 0,06 доларів США.

Згідно ст.575 ч.1 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Спеціальним нормативним актом, що регулює забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном є Закон України «Про іпотеку».

На підставі ст.33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом стягнення на предмет іпотеки. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до умов договору іпотеки п.24 реалізація житлового будинку, наданого відповідачем в іпотеку, у випадку звернення на нього стягнення на підставі рішення суду, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Згідно ст.39 цього Закону реалізація предмета на підставі рішення суду відбувається зокрема, шляхом застосування процедури продажу, встановленого ст.38 цього Закону шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

На підставі ст.39 ч.2 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до довідки Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області №2176 від 15.12.2008р. у житловому будинку по АДРЕСА_1 Білозерського району Херсонської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зареєстровані ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. У статті 6 цього Закону зазначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. Зняття з реєстрації відповідно до ст.7 цього Закону здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

А поскільки відповідач неналежним чином виконує свої зобов»язання, прийняті ним згідно умов кредитного договору від 03.04.2007р., вимог позивача про усунення порушень зобов»язання забезпеченого іпотекою не виконав, про накладення стягнення на предмет іпотеки попереджений, договір іпотеки вчинений за письмовою згодою дружини відповідача, згідно договору особи, які мешкають і зареєстровані у предметі іпотеки, дали згоду на їх виселення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, то заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов»язані зі сплатою ним при подачі позову до суду - 705,71грн. судового збору, 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Вимоги про стягнення судового збору в сумі 08грн.50коп. задоволенню не підлягають, оскільки вказані витрати позивачем документально не підтверджені.

Керуючись ст.ст.10,60,212,213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526,575 ч.1,590,611,651, 1048,1052 ЦК України, ст.88 ЦПК України, ст.109 ЖК України, ст.12,33,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.3,6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд,-

в и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в особі Херсонської філії ЗАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовільнити повністю.

Кредитний договір №HET0GA00001708, укладений 03 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» в особі Херсонської філії ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 - розірвати.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HET0GA00001708 від 03.04.2007р. в розмірі 14550,79доларів США ( що еквівалентно 70571грн.33коп. по курсу 4,85грн. за 1 долар США відповідно до розпорядження НБУ №417/251 від 03.07.2008р.) - звернути стягнення на предмет іпотеки загальною вартістю 94687грн.50коп. : житловий будинок загальною площею 91,5кв.м, житловою площею 53,4кв.м, та надвірні будівлі : літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Д», туалет літ. «Е», водопровід №1, огорожа №2,3, що знаходяться в АДРЕСА_1, та розташовані на земельній ділянці присадибного фонду Станіславської сільської ради Білозерського району, Херсонської області, шляхом продажу предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити громадян, які зареєстровані та проживають у житловому АДРЕСА_1і, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства та реєстрації фізичних осіб Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області : ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приват Банк» судові витрати по справі : 705грн.71коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 735грн.71коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4ст.295 ЦПК України.

Головуючий :