Постанова № 40949374, 16.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

16 жовтня 2014 року № 826/12228/14

За позовом

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві

до

Комунального підприємства «Київський метрополітен»

про

стягнення заборгованості

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 878153,47.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку ч.4 ст.122 КАС України судом ухвально про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві провело перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання кошті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України структурного підрозділу - Вагоноремонтний завод КП «Київський метрополітен».

За наслідком вказаної перевірки був складений акт від 11.07.2014 року № 15.414 (далі - Акт).

Як випливає зі змісту Акту предметом перевірки було, зокрема, правильність нарахування до 01.01.2011 року страхових внесків до Фонду. Перевіркою було встановлено наявність розбіжностей сплати страхових внесків. Така розбіжність обумовлена тим, що відповідачем застосовувався страховий тариф 0, 570, який відповідає коду діяльності за КВЕД 60.21.4. Проте позивач вважає що належним страховим тарифом є 2,370, який відповідає діяльності відповідача за КВЕД 35.20.2.

Різниця за період з 06.05.2009 до 01.01.2011 року становить 878153,47грн та включає суму недоїмки в розмірі 589278,12грн. і несплачену пеню в розмірі 288875,35 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що його діяльність за КВЕД відповідає коду 60.21.4., а тому нарахування недоїмки і пені є безпідставним.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ст.47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (№ 1105-XIV від 23.09.1999; в редакції станом до 01.01.2011; далі – Закон) визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У відповідності до положень пункту 12, 13 "Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" (№ 1423 від 13.09.2000; чинний станом на період нарахувань згідно Акту; далі - Порядок) Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності.

Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Структурні підрозділи підприємства, що виконують внутрішні перевезення, провадять постачальницько-збутову діяльність, пункти зв'язку, машинолічильні станції, бази, склади, які не перебувають на самостійному балансі і не є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною діяльністю цього підприємства.

Згідно підпункту 4.3. "Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (затверджено постановою Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 36 від 12.07.2007; далі - Інструкція) якщо страхувальник здійснює декілька видів економічної діяльності, він підлягає віднесенню до того з них, який має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Структурні підрозділи підприємства, які не перебувають на самостійному балансі і не є самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основним видом економічної діяльності цього підприємства.

Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які незалежно від спеціалізації підприємства займаються іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до видів економічної діяльності, яким відповідає їх діяльність.

Як випливає з положення про структурний підрозділ «Вагоноремонтний завод» (затверджено наказом начальника КП «Київський метрополітен від 05.04.204 року № 148-Н») вагоноремонтний завод є структурним підрозділом КП «Київській метрополітен» (далі – вагоноремонтний завод). Завод має окремий баланс, поточні рахунки та круглу печатку зі своїм найменуванням.

За наявності таких ознак вагоноремонтний завод підпадає під дію абзацу 3 підпункту 4.3. Інструкції.

З довідки ЄДРПОУ № 4478 вбачається, що вагоноремонтний завод має два коди видів діяльності за КВЕД: № 60.21.2 та № 35.20.2.

Як зазначено вище, законодавство України обумовлює визначення того виду діяльності (в цілях обрахування страхового внеску згідно Закону) посеред інших суб’єкта господарської діяльності, який має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. А за наявності у такого суб’єкта господарювання підсобно-допоміжних виробництв (підрозділи) підприємств, які незалежно від спеціалізації підприємства займаються іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до видів економічної діяльності, яким відповідає їх діяльність.

Класифікація видів економічної діяльності затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441 (далі - КВЕД).

Згідно розділу 1 КВЕД встановлено наступне.

КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики.

Економічна діяльність - це процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції чи послуг.

Вид діяльності має місце тоді, коли об'єднуються ресурси (устатковання, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг.

Окремий вид діяльності може складатись з єдиного простого процесу, наприклад, ткацтва, а може охоплювати й цілий ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації. Наприклад, виробництво автомобілів вважається окремим видом діяльності незважаючи на те, що це комплексний виробничий процес, який охоплює лиття, ковальські роботи, зварювання, складання, фарбування тощо. Якщо виробництво окремих елементів (двигунів, коробок передач, меблів, приладів) є складовою частиною одного й того самого процесу виробництва, то всі процеси разом розглядаються як єдиний вид діяльності.

Група 60.2 КВЕД становить «Міський та автодорожній транспорт». Клас 60.21 за КВЕД означає «Пасажирські регулярні перевезення». Підклас 60.21.2 означає «Діяльність трамвайного транспорту».

Група 35.2 КВЕД становить «Виробництво залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу ». Клас 35.20 за КВЕД означає «Виробництво залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу ». Підклас 35.20.2 означає «Ремонт (спеціалізований) залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу».

Як вбачається судом з положення про структурний підрозділ «Вагоноремонтний завод» (затверджено наказом начальника КП «Київський метрополітен від 05.04.204 року № 148-Н») основі його завдання та функції, посеред іншого, виконання капітального, середнього та інших видів ремонту, модернізації та поліпшення рухомого складу та його устаткування; виконання робіт з ремонту та нового формування колісних пар вагонів метрополітену та моторейкового транспорту; інше. Серед цих завдань і функцій діяльність з пасажирських регулярних перевезень діяльності трамвайного транспорту відсутня.

Відтак в цілях реалізації статті 47 Закону, положень Інструкції, Порядку належним видом діяльності для визначення страхового тарифу для вагоноремонтного заводу є КВЕД 35.20.2, оскільки останній відповідає виду діяльності, яким він (структурний підрозділ) займається в перевіряємий період до 01.01.2011 згідно відомостей про функції та завдання, визначених відповідним положенням від 05.04.2004 № 148-Н.

Таким, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цілому.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (ЄДРПОУ 03328913, Київ, проспект Перемоги, б.35) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 878153,47 грн. (вісімсот сімдесят вісім тисяч сто п’ятдесят три гривні сорок сім копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк