Постанова № 40948559, 23.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/943/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ропій Л.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Козлов А.Ю. - представник за довіреністю від 17.09.2014 року;

від відповідача: Книш М.Б. - представник за довіреністю від 24.12.2013 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року

у справі № 910/943/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006 року

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємств «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із умов договору № 06/12К від 29.12.2006 року позивач має право змінювати вартість витрат на технічне обслуговування та внутрішньо квартального колектора протягом дії договору в залежності від зміни економічної ситуації. У зв'язку із тим, що за період з січня 2009 по червень 2012 року настали обставини, що мають право позивачу змінювати вартість витрат, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006 року про встановлення нової вартості за утримання та технічне обслуговування колектору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у справі № 910/943/13 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив ту обставину, що додаткова угода повинна набрати чинність з 05.06.2012 року, оскільки саме з цього періоду змінилася вартість витрат за послуги, що надаються позивачем.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивач не має права в односторонньому порядку змінювати розмір платежів та умови договору.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційні скарги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» по справі № 910/943/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року сформовано для розгляду апеляційних скарг по справі № 910/943/14 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року апеляційні скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 24.06.2014 року.

Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 910/943/14 передано до розгляду колегії суддів у складі: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Ропій Л. М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року апеляційні скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Ропій Л. М.

У судовому засіданні 24.06.2014 року оголошено перерву у розгляді справи до 05.08.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Руденко М. А. у відпустці та вихід головуючого судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 910/943/14 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Ропій Л. М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року апеляційні скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Ропій Л. М.

У судове засідання 05.08.2014 року представник відповідача не з'явився, однак, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача та надав пояснення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року відкладено розгляд справи до 23.09.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2014 року підтримав доводи, викладенні в поданій ним апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити. Проти апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2014 року заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі позивача, просив суд у її задоволенні відмовити та задовольнити його апеляційну скаргу, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 29.12.2006 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - власник) та Публічним акціонерним товариством " Холдингова компанія " Київміськбуд " (надалі - користувач) був укладений договір № 06/12К "Про надання місця в колекторі та оплату витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19" (надалі - договір), відповідно до умов якого користувач внутрішньоквартального колектора, інженерні мережі якого прокладені в колекторі власника сплачує останньому витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт вказаного внутрішньоквартального колектора.

Згідно п. 3.1.1 вказаного договору, позивач має право змінювати вартість витрат на технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора протягом дії терміну договору в залежності від зміни економічної ситуації і пов'язаних з нею індексації цін, мінімальної заробітної плати, ставок відрахувань в державні фонди, зміни вартості матеріалів, транспорту енергоносіїв, а також зміни структури витрат на технічне обслуговування колектора, зростання обсягів робіт, надане місце в колекторі для прокладки нових мереж та ін.

Відповідно до п. 7.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з 29.12.2006 року та діє до 31.12.2007 року.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявила письмово про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 7.2 договору).

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначає, що за період з січня 2009 року по червень 2012 року настали обставини, що надають право позивачу змінювати вартість витрат за технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів.

По-перше, значно збільшилися адміністративні витрати позивача у зв'язку із:

- підвищенням розміру мінімальної заробітної плати. В січні 2009 року вона становила 605,00 грн. згідно Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік " від 26.12.2008 року N 835-УІ, а в червні 2012 року - 1094,00 грн. згідно Закону України " Про Державний бюджет України на 2012 рік № 4282-УІ " від 22.12.2011 р. Таким чином, розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2009 року по 05.06.2012 року збільшився на 489,00 грн.

- збільшенням ставок відрахувань в державні фонди. В 2009 році відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (редакція від 13.01.2009 р.), Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванн " (редакція від 13.01.2009 р.), Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (редакція від 13.01.2009 р.) ставка відрахувань до фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття становила 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників; ставка відрахувань до пенсійного фонду - 33,2% від суми фактичних витрат на оплату праці працівників; ставка відрахувань до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 1,4% від суми витрат на оплату праці найманих працівників. В 2012 році відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (редакція від 01.10.2011 р.) ставка єдиного соціального внеску (який включає в себе відрахування до пенсійного фонду, до фонду страхування на випадок безробіття і фонду із тимчасової втрати працездатності; від нещасних випадків на виробництві) становила від 36,76 до 49,7% від суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

- підвищенням витрат на: зв'язок (поштові, телефонні, факс, Інтернет), ремонт орг. техніки та ін.

- збільшенням витрат на вирішення судових спорів. В 2009 році відповідно до Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" (редакція від 01.01.2008 р.) судовий збір за подання заяви майнового характеру до господарського суду становив 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.). В 2012 році відповідно до Закону України "Про судовий збір" (редакція від 19.01.2012 р.) судовий збір за подання заяви майнового характеру до господарського суду становив 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (не менше 1720,50 грн.).

По-друге, змінилася вартість транспортних витрат позивача для обслуговування та ремонту внутрішньоквартального колектора:

- значно зросли ціни на паливо, а отже і на використання автотранспорту. Відповідно до даних моніторингу з офіційного веб - сайту Державної інспекції України з контролю за цінами, який проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 р. №803 "Про заходи щодо проведення моніторингу цін та тарифів на споживчому ринку" середня ціна на бензин А-95, А-76 і дизельне паливо в 2009 році становила 6,93 грн., 6,10 грн. і 5,60 грн., а у 2012 році -11,06 грн., 10,26 грн. і 10,09 грн. відповідно. Отже, з 01.01.2009 року по 05.06.2012 року вартість використання транспорту позивачем суттєво збільшилася.

- збільшилися витрати на технічне обслуговування автотранспорту.

По-третє, збільшилися комунальні витрати позивача на теплову енергію, електроенергію в частині утримання побутових та виробничих приміщень для робітників та лінійного персоналу:

- відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 23.03.2009 р. №331, роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) від енергопостачальної компанії АК "Київенерго" становили 43,59 коп./кВт-год., без ПДВ. В червні 2012 року, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 25.05.2012 №671, роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) від енергопостачальної компанії ПАТ "Київенерго" становили 74,37 коп./кВт- год., без ПДВ.

- згідно із Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009р. №519, тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" для інших споживачів ( крім бюджетних установ) становили 304,04 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №116, яка діяла в червні 2012 року, тарифи на теплову енергію, що виробляється ПАТ "Київенерго" для інших споживачів (крім бюджетних установ) становили 800,61 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

По-четверте, збільшилася вартість на будівельні матеріали, які використовуються при обслуговуванні внутрішньоквартальних колекторів (бетон, крейда, цегла, цемент, щебінь, метал, вапно, замки, електролампочки, світильники напівгерметичні, каналізаційні люки з обоймами, фарба, лак, грунтовка, оліфа та ін.). Зокрема, за даними реєстру цін на будівельні матеріали з офіційного веб-сайту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з червня 2010 року по червень 2012 року зросла середня вартість наступних матеріалів: бетон - на 21,67 грн. (без ПДВ) за Ім.куб.; щебінь - на 35,17 грн. (без ПДВ) за їм.куб.; цемент - на 216,67 грн. (без - ПДВ) за т.; фарба - на 5,5 грн. (без ПДВ) за кг.; вапно - на 109,12 грн. (без ПДВ) за т.

Тому, 17.05.2012 року позивачем була розрахована, а 05.06.2012 року погоджена з Головою комісії з реорганізації управління цінової політики виконавчого органу КМДА Калькуляція вартості витрат за утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньоквартальних колекторів в розрахунку на кожні 100 п.м. на місяць (без ПДВ), з наступним розрахунком вартості: 2644,10 грн. (без ПДВ) на кожні 100 п.м. на місяць.

Посилаючись на те, що з 05.06.2012 року введена нова калькуляція вартості витрат за утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньоквартальних колекторів, позивач вважає, що саме цього моменту необхідно внести зміни до ціни договору, уклавши додаткову угоду.

14.06.2012 року позивач направив відповідачу лист № 06/18-2 з проектом додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006 р., але відповіді на зазначений лист не отримав.

10.12.2013 року позивачем повторно був направлений проект додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006 року.

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 15.01.2014 року зазначив, що позивачем не надано достатньо документів, які підтверджують та обгрунтовують зміни витрат на технічне обслуговування колектору, а тому повертає додаткову угоду без підписання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п. 3.1.1 договору передбачено право позивача змінити істотну умову договору, а саме ціну договору, і цьому праву кореспондується обов'язок відповідача виконувати цю істотну умову договору відповідно до такої зміни.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в п. 3.1.1 договору, позивач має право змінювати вартість витрат за технічне обслуговування та ремонт внутрішньо квартального колектора протягом дії договору.

Однак, вказаним пунктом договору не передбачено, що позивач має право змінювати вартість витрат без погодження із відповідачем.

Частиною 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Водночас, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язанні укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього (Лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та господарського кодексів України»).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, послуги, що надає позивач, не входять до переліку послуг, ціни та тарифи на які підлягають регулюванню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1538 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)». Позивач самостійно визначає вартість своїх послуг за договором.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, колегією суддів встановлено, що чинним законодавством України не передбачено законодавче встановлення цін на послуги, які надає позивач відповідачу, а тому підстави в силу яких сторони зобов'язанні укласти додаткову угоду щодо зміни розміру ціни договору відсутні.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» підлягає задоволенню.

В свою чергу апеляційна скарга Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» не підлягає задоволенню у зв'язку із відсутністю підстав для задоволення позовної заяви.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у справі № 910/943/14 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; код ЄДРПОУ 23527052) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи № 910/943/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.М. Ропій

Є.Ю. Пономаренко