Постанова № 40948481, 01.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 925/1423/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 05.09.2014

у справі № 925/1423/14 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж Україна", м. Черкаси 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд", м. Черкаси

про стягнення 5 476 427,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.09.2014 у справі № 925/1423/14 зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити; скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 05.09.2014 у даній справі та направити матеріали справи до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вищезазначена ухвала є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, порушує права і охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом, така, що прийнята з порушенням норм господарського процесуального Кодексу України. Апелянт зазначає, що оскільки позивачем за первісним позовом сплачений судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі та Законом України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подання зустрічного позову, підстави для повернення без розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" на підставі п. 4, ч.1 ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України, відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" на вказану ухвалу господарського суду м. Києва від 05.09.2014 у даній справі та призначено її розгляд на 01.10.2014.

01.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" надійшла заява про технічну фіксацію процесу та про відкладення слухання справи, у зв'язку з отриманням ТОВ „Агротрейд" ухвали суду апеляційної інстанції від 18.09.2014 у даній справі лише 30.09.2014, що унеможливило підготуватися до засідання, яке було призначено на 01.10.2014.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про технічну фіксацію процесу була відхилена, з огляду на те, що у судове засідання 01.10.2014 сторони (інші учасники судового процесу) не з'явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з чим відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Учасники судового процесу повідомлялись про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії про відправку на зворотньому боці ухвали суду апеляційної інстанції від 18.09.2014 у даній справі та копією загального реєстру на відправлення кореспонденції від 18.09.2014, що є доказами належного повідомлення учасників судового процесу.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції долучається до матеріалів справи засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень та отримання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 у даній справі, з якого вбачається, що представнику Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейд" 22.09.2014 вручено за довіреністю вказану ухвалу, тобто доводи у заяві про відкладення слухання справи щодо недостатності часу підготуватися до судового засідання, яке мало відбутися 01.10.2014. є необґрунтованими.

Разом з тим, у матеріалах справи, як доказ належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, міститься повідомлення про вручення поштових відправленнь, з яких вбачається, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейд" за довіреністю „Вовк", представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" „Федоренко" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" „Щур" 22.09.2014, отримали копії ухвали суду від 18.09.2014 у даній справі, що свідчить про належне повідомлення товариств про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши вказані вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про відкладення розгляду справи без задоволення, з огляду на вказане.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третіх осіб, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 у даній справі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейд" про відвід суддів Гарник Л.Л. та Пантелієнка В.О. від розгляду справи № 925/1423/14 відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про стягнення 1 750 000,00 грн. боргу з оплати за поставлене обладнання.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.08.2014 було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.09.2014, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж Україна" та товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд".

04.09.2014 до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про визнання недійсним договору про переведення боргу від 15.03.2008 №15/03, що укладений між сторонами.

Суд першої інстанції, повертаючи без розгляду вказаний зустрічний позов Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван", на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, послався на те, що позивач за зустрічною позовною заявою не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання позовної заяви до господарського суду.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, цілком правомірним та такими, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Загальні правила подання позову, форма і зміст позовної заяви встановлені ст. ст. 54-58 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведених норм законодавства вбачається, що особа, яка подає зустрічну позовну заяву, повинна дотримуватися вимог ст.ст. 54-58 ГПК України, в тому числі щодо сплати судового збору та подання до суду відповідних доказів його сплати.

Стаття 57 ГПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд в господарському суді позовних заяв (зустрічних позовних заяв) немайнового характеру, що надійшли у 2014 році, становить 1 218,00 грн.

Отже, зустрічна позовна заява містить вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору про переведення боргу від 15.03.2008 №15/03), встановлений Законом України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання зустрічної позовної заяви в даному випадку становить 1 218,00 грн.

Господарським судом встановлено, що до зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" не було додано доказів сплати судового збору, а тому суд першої інстанції, правомірно повернув названу заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи скаржника про те, що судовий збір вже було сплачено позивачем при зверненні з первісним позовом у даній справі, та що а ні ГПК України, а ні Законом України "Про судовий збір", не передбачають обов'язку по сплаті судового збору за подання зустрічного позову підлягають відхиленню, оскільки суперечать вимогам ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Отже, наведеною нормою законодавства передбачено обов'язок особи, яка подає зустрічний позов, сплатити судовий збір за його подачу.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 05.09.2014 у справі № 925/1423/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Крім того, 01.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" надійшла заява про накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван".

Судовою колегією було досліджено подану до суду апеляційної інстанції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про накладання арешту на майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" на суму 5 476 427,55 грн.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову заявленим вимогам.

Судова колегія вважає запропонований захід забезпечення позову необґрунтованим.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" не доведено жодним належним доказом, що до вирішення спору відповідач здійснює фактичні дії, які в подальшому зроблять неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено, заявник не надав суду документів на підтвердження відповідних обставин, на які посилається в заяві, не зазначив конкретне майно, на яке просить накласти арешт, та, відповідно, не довів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" є власником такого майна, тоді як ст. 67 ГПК України передбачає накладання арешту лише на таке майно або грошові суми, що належать саме відповідачу.

За таких обставин, судова колегія залишає без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про вжиття заходів до забезпечення позову від 30.09.2014.

Залишення без задоволення вказаної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 66, 67, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про вжиття заходів до забезпечення позову від 30.09.2014 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 05.09.2014 у справі № 925/1423/14 - без змін.

3. Справу № 925/1423/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 06.10.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Л.Л. Гарник