Постанова № 40948364, 11.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 910/6504/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 11.08.2014 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року

у справі №910/6504/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

про стягнення 8 500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року у справі №910/6504/14 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ПАТ «Страхова компанія «Провідна» 7 500,00 грн. страхового відшкодування. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року у справі №910/6504/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року у справі №910/6504/14 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2014 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.02.2013 року в місті Запоріжжі трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "ЗАЗ" (д.н. НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "ДЕУ" (д.н. НОМЕР_2), під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю "ЗАЗ", який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №06/0643767/0802/12 від 06.08.2012 року.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля "ДЕУ" - ОСОБА_3, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.02.2013 року №336/1371/13-п.

Згідно рахунку-фактури №22-П від 21.02.2013 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля "ЗАЗ" становить 22 704,00 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №06/0643767/0802/12 від 06.08.2012 року, на підставі заяви страхувальника, рахунку-фактури №22-П від 21.02.2013 року, розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту №0801/06/2642/S від 16.07.2013 року ПАТ "Страхова компанія "Провідна" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 8 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.08.2013 року.

Як слідує із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ДЕУ" за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1016633 застрахована у відповідача (ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування").

Відповідно до ч. 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Такою особою, в даному випадку, є винна у скоєнні ДТП водій автомобіля "ДЕУ" - ОСОБА_3, однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виникнення у позивача права вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним задоволення позову щодо стягнення 7 500,00грн. (8 500,00 - 1 000,00 грн. франшизи) страхового відшкодування, яке передбачено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1016633.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання скаржника на відсутність оцінки матеріального збитку, колегією суддів відхиляються, оскільки рахунком-фактурою №22-П від 21.02.2013 року та страховим актом №0801/06/2642/S від 16.07.2013 року підтверджується вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля.

Тобто, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року у справі №910/6504/14 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року у справі №910/6504/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року у справі №910/6504/14 залишити без змін.

3. Справу №910/6504/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич