Рішення № 40947927, 13.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 р. Справа №914/3343/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал-Плюс», м.Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 193350грн. 16коп.

За участю представників:

від позивача: Семенина В.М. - представник (довіреність №1 від 06.08.2014р.);

від відповідача: Батенчук М.Й. - представник (довіреність №308/10 від 02.10.2014р.)

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал-Плюс» до Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» про стягнення основного боргу в сумі 183596грн. 00коп., пені у розмірі 4444грн. 02коп., інфляційних втрат в розмірі 4039грн. 10коп. та 3% річних у розмірі 1271грн. 04коп.

Ухвалою суду від 19.09.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.10.2014р. В судовому засіданні 07.10.2014р. за участю представників сторін оголошено перерву до 13.10.2014р.

В судове засідання 13.10.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 13.10.2014р. представник відповідача явку забезпечив, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 183596грн. 00коп. визнав.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

03.10.2011р. між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (замовник), Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал-Плюс» (субпідрядник) укладено договір субпідряду №10/30.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору, технічного завдання, нормативних документів роботу по зовнішніх мережах водопостачання та каналізації по об'єкту «Капітального ремонту вул.Генерала Юнаківа». Генпідрядник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Пунктом 2.1. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. передбачено, що договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 1859131грн. 00коп. Роботи за договором повинні бути виконані в терміни відповідно до графіка виконання робіт, що оформляються додатком до договору і є його невід'ємною частиною. Початок робіт 3 жовтня 2011р., закінчення робіт серпень 2012р. (п.п.3.1, 3.2 договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р.).

Відповідно до п.5.3. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання генпідрядником представлених субпідрядником належно оформлених актів виконання робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкті. Приймання та оплату робіт, виконаних субпідрядниками, здійснює підрядник (п.5.13. даного договору).

Положення п.5.3. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. щодо проведення розрахунків за виконані роботи в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкті, то така умова розрахунків суперечить вимогам ст. 511, ч. 2 ст. 530 ЦК України. Вказана подія не є такою, яка має неминуче настати. Крім цього, її настання не залежить від волі сторін договору (зокрема відповідача) і пов'язанна з виконанням обов'язку третьою особою, яка має перерахувати грошові кошти на рахунок відповідача. Тоді як зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. В той же час, надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, не є тією обставиною, яка відповідно породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за виконані роботи або звільняє відповідача від визначеного договором підряду зобов'язання розрахуватися за виконані на його замовлення роботи. За змістом умов договору підряду вбачається, що такою обставиною сторонами визначено факт підписання актів виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, за наслідками чого відповідач зобов'язаний протягом 10 днів провести розрахунок за виконані роботи з позивачем.

На виконання умов договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. позивачем були виконані підрядні роботу по зовнішніх мережах водопостачання та каналізації по об'єкту «Капітального ремонту вул.Генерала Юнаківа», що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року на суму 512363грн. 00коп. (з ПДВ) разом з актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, який підписаний без будь-яких застережень представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідно до п.4.1.16. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. замовник має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи, згідно підписаних актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 на термін до шести місяців у випадку відсутності поступлення коштів на термін до шести місяців у випадку відсутності поступлення коштів на рахунок замовника по об'єкту про що повідомить субпідрядника протягом 10 днів з моменту настання оплати. У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не відтермінував проведення оплати згідно підписаного акту робіт, доказів протилежного суду не представлено.

Між позивачем та відповідачем був складений акт звірки розрахунків за період з 01.04.2014р. по 05.05.2014р., підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 213596грн. 00коп.

Позивач, на адресу відповідача надсилав вимогу №5 від 12.05.2014р. про оплату заборгованості в семиденний термін, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901903488665. Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Як зазначає у позовній заяві позивач, за період з 28.05.2014р. по 05.06.2014р. відповідач частково оплатив борг в сумі 30000грн. 00коп., відтак, сума заборгованості складає 183596грн. 00коп., що визнається відповідачем у поданому відзиві.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За умовами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до вимог ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу в сумі 183596грн. 00коп., яка визнана відповідачем у відзиві б/н від 06.10.2014р. (вх.№42611/14 від 06.10.2014р.).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Частиною 2 п.6.2. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. сторони встановили, що за порушення строків прийнятих робіт при отриманні фінансування по даному об'єкту, та з урахуванням п.41.9, п.4.1.17, п.4.1.16 генпідрядник сплачує пеню, розмір якої обчислюється від суми не оплачених, але прийнятих робіт з урахуванням офіційного рівня інфляції, з рахунку облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Так, на підставі ч.2 п.6.2. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р., позивач за період з 06.06.2014р. по 06.09.2014р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 4444грн. 02коп.

Як вбачається із матеріалів справи, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт по договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. підписано 05.07.2013р. Згідно із п.5.3. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р. розрахунки проводяться протягом 10-ти календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), відтак, відповідно відповідальність за прострочення оплати наступає із наступного дня, після закінчення 10-ти денного строку, встановленого п.5.3. договору субпідряду №10/30 від 03.10.2011р., тобто з 16.07.2013р. Виходячи із вищевикладеного та наданого розрахунку вбачається, що позивачем проведено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені саме за період з 06.06.2014р. по 06.09.2014р., визначений позивачем задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення оплати нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 4039грн. 10коп. за період з 06.06.2014р. по 31.08.2014р. та 3% річних в розмірі 1271грн. 04коп. за період з 06.06.2014р. по 06.09.2014р.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 183596грн. 00коп., інфляційних втрат у розмірі 4039грн. 10коп. та 3% річних в розмірі 1271грн. 04коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» (79018, м.Львів, вул.Стороженка, 11, код ЄДРПОУ 03348962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал-Плюс» (79020, м.Львів, вул.Панча, 5, кв.25, код ЄДРПОУ 33805356) 183596грн. 00коп. - основного боргу, 4039грн. 10коп. - інфляційних втрат, 1271грн. 04коп. - 3% річних та 3778грн. 12коп. - судового збору. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені - відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 16.10.2014р.