Рішення № 40947864, 09.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р. Справа № 911/3323/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ»

про стягнення 8 763,32 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18.08.2014);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

04.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №31-5/07 від 31.07.2014 (вх. №3478/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» (далі - відповідач-2) про стягнення 8 763,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що угодою №17-04/12 від 17.12.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні від ТОВ «ТАТ-АГРО» перейшло право вимоги до ТОВ «ЕКОСВІТ» та угодою №16-4/14 від 16.01.2014 про заміну кредитора у зобов'язанні до ТОВ «НОТАПС» перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ».

При цьому позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» було укладено договір поруки №14-04-2014-14 від 14.04.2014, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ».

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 було порушено провадження у справі № 911/3323/14 та призначено розгляд справи на 25.09.2014.

18.08.2014 через канцелярію господарського суду Київської області позивач супровідним листом №18-24/08 (вх. № 16709/14) подано документи витребувані ухвалою суду 04.09.2014.

У судовому засіданні 25.09.2014 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2014 продовжено строк розгляду спору №911/3323/14 на п'ятнадцять днів з 06.10.2014 по 20.10.2014 та відкладено розгляд справи на 09.10.2014.

У судовому засіданні 09.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві №31-5/07 від 31.07.2014 (вх. №3478/14).

У судове засідання 09.10.2014 представники відповідачів 1 та 2, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів, належно повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.10.2014 господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» засоби захисту рослин на загальну суму 6 732,00 грн.

Факт підтвердження поставки та отримання товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000114 від 29 квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 цього Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (частина 2 ст. 642 ЦК України).

В силу частини 1 ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений правочин, що за своєю правовою природою має ознаки договору про надання послуг, укладеного в усній формі.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, зобов'язання відповідач-2 виконано частково у розмірі 700,00 грн. про, що свідчить банківська виписка від 24.11.2011.

З матеріалів справи вбачається, що розмір непогашеної заборгованості становить 6 032,00 грн.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про здійснення оплати отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними відповідачами суду не надано.

Господарським судом встановлено, що 17.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» (первісний кредитор за угодою №17-4/12) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» (правонаступником якого є ТОВ «КАЗУС-ПРО», новий кредитор за угодою №17-4/12) було укладено угоду №17-4/12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Пунктом 1.1 даної угоди, визначено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару згідно первинного бухгалтерського обліку.

За цією угодою, згідно п. 1.2, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі заборгованості у сумі 7 327,98 грн., а також в нарахованому розмірі 3% річних та інфляційних втрат, за весь період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 2.1 вказаної угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 10 000, 00 грн.

Ця угода, згідно п. 6.1, набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1.), Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» перелік документів, що підтверджують право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» щодо виконання обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. вказаної угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» повідомленням від 17.12.2012 про зміну кредитора у зобов'язані повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» про зазначені вище обставини. Докази направлення (копія опису вкладення в цінний лист та копія фіскального чеку №1662 від 05.06.2014) наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач-2 у справі був належним чином повідомлений про заміну первісного кредитора новим, однак , як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати існуючої суми заборгованості так і не виконав.

Господарський судом встановлено, що 16.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія НОТАПС» (новий кредитор за договором) укладено угоду №16-4/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України).

Відповідно до п.1.1. угоди №16-4/14 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ», що йменується надалі боржник, зобов'язання щодо розміру сплати заборгованості, 3-% річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. угоди №16-4/14 вказано, що, за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі заборгованості у сумі 7 327,98 грн., а також в нарахованому розмірі 3-% річних та інфляційних втрат, за весь період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

Вартість зобов'язання, що відступається даною угодою, становить, проте не обмежується сумою у розмірі 10 000,00 грн.

Ця угода, згідно п. 6.1 угоди №16-4/14 набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1. угоди №16-4/14), Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» перелік документів, що підтверджують право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» щодо виконання обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. угоди №16-4/14 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» повідомленням від 16.01.2014 про зміну кредитора у зобов'язані повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» про зазначені вище обставини. Докази направлення (копія опису вкладення в цінний лист та копія фіскального чеку №1658 від 05.06.2014) наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач-2 у справі був належним чином повідомлений про заміну первісного кредитора новим, відповідно до угоди №16-4/14, однак, як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати існуючої суми заборгованості так і не виконав.

Господарський судом встановлено, що 14.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙСЕРВІСГРУП» (поручитель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» було укладено договір поруки №14-04-2014-14 (далі-договір поруки), відповідно до п.1.1. у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору куп віл-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору (основного договору).

Відповідно до п.2.2 договору поруки встановлено, що під основним договором в цьому договорі розуміють угоду №16-4/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 16 січня 2014 року, укладену на підставі первинного бухгалтерського обліку.

Пунктом 3.1. договору поруки зазначено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості 3% річних та інфляційних втрат у сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до п.6.1 договору поруки встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності (п.6.2. договору поруки).

Проте, жодних доказів на підтвердження оплати суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат відповідачем-2 в порядку вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Тому позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів - 6 932,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-2 - 939,82 грн. 3% річних та 1 791,50 грн. інфляційних втрат.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що розрахунок позивача вірний.

Таким чином, позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню в сумі 939,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 791,50 грн.

Крім того, позивач просить покласти пропорційно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 800,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Так, відповідно до договору №11-14/06-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11 червня 2014 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (замовник за договором) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець за договором), відповідно до п.1.1 якого, за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин замовника між замовником та ТОВ «ЕКОСВІТ» та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

Надання вказаних послуг підтверджується наявним в матеріалах справи Актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.07.2014, згідно якого (п. 2) загальна вартість послуг склала 800,00 грн.

На виконання умов договору, платіжним дорученням платіжним дорученням №20 від 01.09.2014, оригінал якого наявний в матеріалах справи, ТОВ «Компанія «НОТАПС» перерахувала на рахунок адвоката ОСОБА_1 кошти у сумі 800, 00 грн. в якості оплати за послуги згідно договору №11-14/06-14 від 11.06.2014.

У матеріалах справи міститься копія посвідчення адвоката, виданого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 та довіреність б/н від 18.08.2014, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» на представництво його інтересів ОСОБА_1.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС».

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат позивача в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002).

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/3323/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 800, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ», судові витрати (судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката) відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно на відповідача-1 та відповідача-2.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2.Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (08633, Київська обл., Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, 22, ідентифікаційний код: 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» (69000, місто Запоріжжя, проспект Маяковського 11, ідентифікаційний код: 30293192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НОТАПС» (03187, м. Київ, вул.. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код: 38964292) 6 032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 00 коп. заборгованості, 1 257 (одну тисячу двісті п'ятдесят сім) грн. 57 коп. судового збору та 569 (п'ятсот шістсот дев'ять) грн. 43 коп. адвокатських витрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ» (69000, місто Запоріжжя, проспект Маяковського 11, ідентифікаційний код: 30293192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НОТАПС» (03187, м. Київ, вул.. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код: 38964292) 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 82 коп. 3% річних, 1 791 (одну тисячу сімсот дев'яносто одну) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 43 коп. судового збору та 230 (двісті тридцять) грн. 57 коп. адвокатських витрат.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 17.10.2014 року