Рішення № 40947741, 07.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8611/14 07.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг"

до Комунального підприємства "Житлосервіс Оболонь"

Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача 1) Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація

2) Київська міська державна адміністрація

про стягнення 70 322, 24 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г.П.

Суддя Босий В.П.

Суддя Балац С. В.

Представники :

від позивача не з`явився

від відповідача Станько Н. М. (дов. № 1 від 02.01.2014)

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлосервіс Оболонь" (далі по тексту - відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 64 000,00 грн., 2 368,00 грн. - інфляційних витрат, 741, 70 грн. - 3% річних та 3465,22 грн. - пені за договором № 14 від 26.04.2013, а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8611/14, розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2014 розгляд справи №910/8611/14 відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено на 08.07.2014. Цією ухвалою суд відповідно до ст. 27 ГПК України за власною ініціативою залучив до участі у справі Оболонську районну у м. Києві державну адміністрацію та Київську міську державну адміністрацію в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі колегіального складу суду, в зв'язку зі складністю спору та категорією справи, що віднесена до складних.

23.07.2014 року суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 910/8611/14.

Розпорядженням від 24.07.2014 року Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 910/8611/14 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Босий В.П.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2014 справу №910/8611/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Босий В.П.; суддя Цюкало Ю. В. та призначено розгляд на 26.08.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.08.2014 розгляд справи №910/8611/14 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 07.10.2014 та в порядку ст. 69 ГПК України продовжено процесуальний строк розгляду справи.

Розпорядженням від 07.10.2014 Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 910/8611/14. колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Босий В.П.; суддя Балац С.В., у зв'язку з тим, що суддя Цюкало Ю. В. перебуває на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 справу №910/8611/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Босий В.П.; суддя Балац С. В.

В судове засідання 07.10.2014 представники третіх осіб - 1, 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представники позивача та відповідача в судове засідання з'явились, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 14 від 26.04.2013 в частині оплати наданих послуг.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, строк виконання зобов'язань відповідача по оплаті за договором не настав, оскільки за умовами п. 3.4. договору № 14 від 26.04.2013 оплата наданих послуг здійснюється тільки після надходження коштів на рахунок підприємства з міського бюджету, а згідно довідки від 03.06.2014 № 409 фінансування з бюджету міста Києва на покриття робіт з демонтажу малих архітектурних форм на розрахунковий рахунок відповідача не надходило.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року між позивачем, як стороною - 2, та відповідачем, як стороною - 1, було укладено договір № 14 (далі за текстом - договір), згідно якого позивач зобов'язувався надати послуги з демонтажу транспортування і зберігання на майданчику тимчасового зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, розміщених на території КП «Житлосервіс «Оболонь» в Оболонському районі м. Києві. Зазначений договір був укладений між сторонами з метою забезпечення виконання Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 № 1051/1051, та розпорядження Оболонської РДА № 125 від 21.03.2013 «Про організацію демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд» та № 143 від 27.03.2013 «Про фінансове забезпечення демонтажу, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники, яких невідомі».

Пунктом 2.4.2. договору визначено, що сторона - 2 має право на отримання платежів від сторони - 1 за послуги, надані в рамках договору, на підставі підписаних актів приймання - передачі наданих послуг та виставлених стороні - 1 рахунків.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг з демонтажу, перевезення, зберігання одного МАФу визначається у калькуляції, що наводиться у додатку 1 до договору, і складає 4 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ. В тому разі, якщо МАФ, який підлягає демонтажу має площу, що не перевищує 4 кв. м., або являє собою легкий збірний намет площею до 8 кв. м., то вартість його демонтажу складає 2 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ згідно додатку № 2 до договору. Загальна вартість робіт за договором складає 75 000, 00 грн. в т. ч. ПДВ.

Згідно умов п. 3.2 договору, відповідач сплачує позивачу 100% вартості послуги за фактом надання послуги після підписання акту надання послуг за рахунок бюджетних коштів. Послуги оплачуються на підставі наданих позивачем рахунків на оплату.

Оплата наданих стороною 2 послуг за договором здійснюється стороною - 1 тільки після надходження на рахунок сторони 1 коштів з міського бюджету (п. 3.4. договору). При цьому, в п. 3.6. договору сторонами було погоджено, що сторона -1 не несе відповідальності за ненадходження коштів з міського бюджету на виконання зазначених послуг.

Відповідно до п. 8.1. договору, договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору, позивачем надано послуг на 72 000, 00 (сімдесят дві тисячі) гривень, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт підписаними сторонами та скріпленими їх печатками (копії яких наявні в матеріалах справи).

За твердженням позивача, виконані за договором роботи (надані послуги) були оплачені відповідачем лише частково у сумі 8 000,00 (вісім тисяч) гривень. На підтвердження зазначено, позивачем в матеріали справи надано акт звіряння взаєморозрахунків від 09.04.2014.

Зобов'язання відповідача за договором були зареєстровані ним в Управлінні державної казначейської служби України у Оболонському районі міста Києва та взяті на облік 29 квітня 2013 року.

Відповідачем в матеріали справи надана довідка від 03.06.2014 вих. № 409 за підписом директора підприємства та головного бухгалтера, відповідно до якої згідно розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.03.2013 № 143 «Про фінансове забезпечення демонтажу, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу, або власники яких невідомі» відповідач отримав бюджетне фінансування для виконання вищезазначених робіт по КФК 100203 КЕКВ 2610 в сумі 8 000, 00 грн., які були в липні місяці 2013 року перераховані позивачу на підставі наданих актів - здачі прийняття робіт № 178 та № 179 від 12.06.2013. В довідці, також, зазначено, що остаточне фінансування з бюджету міста Києва на покриття робіт на рахунок відповідача не находило.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 14 від 26.04.2013 укладений між сторонами є змішаним договором, який містить елементи договору підряду, договору про надання послуг та договору зберігання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 61, 63, 66 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 ГПК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст. 946 ЦК України).

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторонами при укладанні договору було погоджено в п. 3.4. договору, що оплата наданих позивачем послуг за договором здійснюється тільки після надходження на рахунок відповідача коштів з міського бюджету.

При цьому, згідно Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 143 від 27.03.2013 відповідача визначено одержувачем бюджетних коштів, що затверджені в бюджеті міста Києва на 2013 рік для Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації по КФК 100203 «Благоустрій міст, сіл, селищ» на забезпечення демонтажу самовільно встановлених без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, або з частково оформленою дозвільною документацію тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території Оболонського району м. Києва.

Таким чином, сторонами при укладанні договору строк виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати - надходження коштів на рахунок відповідача коштів з міського бюджету.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив всі передбачені законом дії для отримання бюджетного фінансування, тобто своїми діями сприяв настанню відкладальної обставини, проте отримав бюджетне за зазначеною програмою не уповному обсязі. Разом з тим, відповідач частково отримане бюджетне фінансування для виконання вищезазначених робіт по КФК 100203 КЕКВ 2610 в сумі 8 000, 00 грн., перерахував позивачу, в іншій частині фінансування на рахунок відповідача не надходило. Доказів іншого матеріали справи не містять, а отже суд приходить до висновку, що відкладальна обставини, з якою пов`язується здійснення оплати позивачеві, не настала.

Крім того, судом встановлено, що за умовами договору право на отримання платежів від відповідача виникає у позивача на підставі підписаних актів приймання - передачі наданих послуг та виставлених відповідачу позивачем рахунків (п. п. 2.4.2., 3.2 договору). А факт виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату наданих послуг за договором позивачем не доведений, відповідні докази в матеріали справи не надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, та умови договору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки строк виконання зобов'язань відповідача по оплаті за договором не настав, і вимоги позивача передчасні.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по оплаті судового збору покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.14.

Головуючий суддя Г. П. Бондаренко

Суддя В. П. Босий

Суддя С. В. Балац