Рішення № 40947576, 07.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17137/14 07.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення 167 666,98 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Левченко В.І. (дов.)

Від відповідача: Поліщук Л.П. (дов.)

У судовому засіданні 07.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 167666,98 грн. заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 711449 від 01.11.2005 року, з яких: 139693,38 грн. - заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 711449 від 01.11.2005 року, 15733,25 грн. - 3% річних, 12240,35 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/17137/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду документи по справі.

Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду відзив на позов.

В судовому засіданні 09.09.2014р. оголошено перерву до 07.10.2014р.

12.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі, а саме: довідка про надходження коштів за спожиту теплову енергію та копія витягу з ЄДРПОУ.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 07.10.2014р. надав суду заперечення на відзив та довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію, пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з урахуванням відомостей зазначений в довідці про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача.

Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в судовому засіданні 07.10.2014р. надав пояснення по суті заперечень на позов, заперечив позовні вимоги.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 07.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, перейменоване у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №711449 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

27.12.2012р. між ПАТ "Київенерго" та КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" укладено Додаткову угоду до Договору від 01.11.2005р. №711449 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якої сторони виклали у новій редакції преамбулу Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005р. №711449.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, правилами користування тепловою енергією, чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 30 (31) звітного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до пункту 9 додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.3. Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №711449 від 01.11.2005р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 139693,38 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши положення Договору №711449 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) за спірний період підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. за Договором №711449 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005р., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З матеріалів справи та наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №711449 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005р. на час розгляду справи становить 112368,68 грн.

При цьому, з довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію вбачається, що заборгованість у розмірі 18581,35 грн. сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, а сума заборгованості у розмірі 8743,35 грн. - після порушення провадження у справі.

Згідно з п. 4.4 вказаної вище Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки, заборгованість у розмірі 18581,35 грн. сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, то позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 8743,35 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, суд припиняє провадження у справі № 910/17137/13 в частині позовних вимог щодо стягнення 8743,35 грн., в зв'язку з, відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 112368,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 112368,68 грн. підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно умов Договором №711449 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005р. боржниками за даним Договором є населення та орендарі, а не позивач, суд зазначає, що споживачем за вказаним Договором є відповідач - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та обов'язок оплати за надані позивачем послуги покладено тільки на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15733,25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12240,35 грн., що нараховані за загальний період з 11.10.2011р. по 31.05.2014р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 15733,25 грн. та інфляційних втрат - 12240,35 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 15733,25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12240,35 грн.

З приводу посилань відповідача на те, що позивач не має права вимагати від відповідача оплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки між сторонами було укладено угоду про співпрацю від 05.12.2013 року, відповідно до якої позивач взяв на себе обов'язок до 01.10.2014р. не застосовувати до відповідача неустойку передбачену умовами діючих договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладених між сторонами, не нараховувати 3% річних та інфляційні втрати за умови 100% оплати спожитої протягом 01.10.2013р. - 01.10.2014р. теплової енергії, то суд зазначає, що наявність вказаної угоди не позбавляє позивача права, у порядку ст. 625 ЦК України, вимагати від відповідача відшкодування матеріальних втрат позивача, а саме 3% річних та інфляційних витрат.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/17137/13 в частині стягнення основного боргу в розмірі 8743,35 грн. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 112 368 (сто дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 68 коп. - основного боргу, 15733 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 25 коп. - 3% річних, 12240 (дванадцять тисяч двісті сорок) грн. 35 коп. - інфляційних втрат, 2806 (дві тисячі вісімсот шість) грн. 85 коп. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець