Рішення № 40947531, 11.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12992/14 11.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ»До Державної служби України з надзвичайних ситуацій Простягнення 1 763 818, 46 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Китманова К.С. - за дов.

Від відповідача Маханич Я.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1 087 357, 50 - втрат від інфляції та 676 460, 96 грн. - 3 проценти річних за договором від 04.08.2009р. №21-6/30 на поставку продукції спеціального призначення -пожежно-рятувальних автоцистерн.

Від позивача 01.08.2014 року через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить: стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати за період з серпня 2010 року по червень 2014 рік в сумі 1 429 785, 00 грн. та три проценти річних за період з 30 липня 2010 року по 30 червня 2014 рік в сумі 706 580, 75 грн.

Судом заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму в розмірі 2 136 365, 75 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

20.08.2014 року від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повністю заперечив проти задоволення позовних вимог.

За клопотанням Відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009 року між Холдинговою компанією «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства та Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи був укладений Договір № 21-6/30 на поставку останньому п'яти пожежно-рятувальних автоцистерн АЦ-60 (65053) (надалі - автомобілів).

На виконання умов Договору ХК «АвтоКрАЗ» було поставлену МНС України:

- два автомобіля (автоцистерни на базі шасі №90812240) по ТТН №013546 від 01.12.2009р. Зазначені автомобілі прийняті МНС України відповідно до акту приймання-передачі №155/1540-П від 03.12.2009р.;

- три автомобіля (автоцистерни на базі шасі № №90812245, 90812235, 9081229) по ТТН №013547 від 14.12.2009р. Зазначені автомобілі прийняті МНС України відповідно до:

- акту приймання-передачі №190/1540/0-П від 16.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі 90812245);

- акту приймання-передачі №192/1540/0-П від 17.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі 90812235);

- акту приймання-передачі №194/1540/0-П від 18.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі №90812229).

Ціна одного автомобіля становить 1 201 500, 00 грн. Тобто загальна сума поставлених на користь МНС України автомобілів складає 6 007 500, 00 грн.

Граничний строк оплати за поставлені автомобілі, відповідно до умов п.2.2 Договору, становить:

-17 грудня 2009 року за автоцистерни на базі шасі №90811393;

- 17 грудня 2009 року за автоцистерни на базі шасі №90812240;

- 30 грудня 2009 року за автоцистерни на базі шасі №90812245;

- 31 грудня 2009 року за автоцистерни на базі шасі №90812235;

- 4 січня 2010 року за автоцистерни на базі шасі №90812229.

Враховуючи те, що МНС України в порушення умов договору за отримані автомобілі своєчасно не розрахувалось, ХК «АвтоКрАЗ» було подано позов до Господарського суду міста Києва.

1 грудня 2010 року Господарським судом міста Києва розглянуто справу №9/400 за позовом ХК «АвтоКрАЗ» до МНС України та прийнято Рішення, яким з МНС України стягнуто на користь ХК «АвтоКрАЗ»:

- 6 007 500, 00 грн. - основного боргу за поставлені автомобілі;

- 108 135 грн. - три проценти річних;

- 276 345 грн. - втрат від інфляції.

20 грудня 2010 року виданий Наказ про примусове виконання вказаного рішення. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2011 року, Постановою Вищого господарського суду України від 6 вересня 2011 року, а також Постановою Верховного суду України від 26 грудня 2011 року Рішення Господарського суду міста Києва залишено в силі.

Суду доведено Позивачем, що станом на момент подання даного позову заборгованість за поставлені автомобілі в сумі 6 007 500,00 грн. так і не сплачена.

Документи щодо примусового виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 1 грудня 2012 року, відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, документи щодо примусового виконання Рішення, знаходяться на виконанні у Державній казначейській службі України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, заборгованість за поставлені на користь Відповідача автомобілі в сумі 6 007 500, 00 грн. встановлена 01 грудня 2010 року рішенням Господарського суду міста Києва по справі №9/400 за позовом ХК «АвтоКрАЗ» до МНС України і не потребує доказування.

З урахуванням прийнятого 09 грудня 2012 року Президентом України Указу «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» №1085/2010 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року у справі №9/400 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи замінено на правонаступника - Міністерство надзвичайних ситуацій України (код ЄДРПОУ 37535001; 01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55).

З урахуванням прийнятого 24 грудня 2012 року Президентом України Указу №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Ухвалою Господарського суду міста Києва 19 лютого 2013 року замінено Стягувача та Боржника у виконавчому провадженні за Рішенням Господарського суду міста Києва від 1 грудня 2010року на правонаступників, а саме:

- Стягувача: з Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства замінено на Публічне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ» (код ЄДРПОУ 05808735; 39631, м. Кременчук, вул. Київська, 62);

- Боржника: з Міністерства надзвичайних ситуацій України замінено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849; 01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55).

Враховуючи вищевикладене, оплата боргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи має здійснюватись його правонаступником - Державною службою України з надзвичайних ситуацій на користь Публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» - правонаступника Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства.

Наявність заборгованості додатково підтверджується листами Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в яких Відповідачем визнається сума боргу.

При цьому, необхідно врахувати, що посилання Відповідача на відсутність бюджетного фінансування не підлягає врахуванню з огляду на наступне.

Договір № 21-6/30 на поставку Відповідачу п'яти пожежно-рятувальних автоцистерн АЦ-60 є двостороннім, оплатним, а тому обов'язок позивача щодо поставки автомобілів обумовлює обов'язок відповідача ці автомобілі прийняти та оплатити.

Відповідно до п.2.2 Договору розрахунок за автомобілі здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту поставки частини автомобілів за поставлену частину автомобілів або з моменту поставки автомобілів у повному обсязі на підставі акту приймання-передавання, накладної та рахунку-фактури Постачальника.

У відзиві на позов ПАТ «АвтоКрАЗ» щодо стягнення інфляційних витрат та 3-х процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що Позивачем був пропущений строк позовної давності щодо основного зобов'язання, а саме: стягнення боргу за договором.

Однак, з такими твердженнями Відповідача суд не погоджується, виходячи з нижче наведеного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Дійсно, відповідно до положень статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Вказана стаття та пункт 5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2014 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», на яку посилається ДСНС України в своїх запереченнях, стосується випадку стягнення індексу інфляції та 3 процентів річних разом із сумою заборгованості.

Предметом розгляду справи №910/12992/14 є стягнення з ДСНС України на користь ПАТ «АвтоКрАЗ» індексу інфляції та 3-х процентів річних на суму боргу, яку вже стягнуто відповідно до рішення суду.

З урахуванням положень статті 256 ЦК України, ПАТ «АвтоКрАЗ» своєчасно звернулось до Господарського суду міста Києва за захистом своїх прав щодо стягнення з ДСНС України 3-х процентів річних та втрат від інфляції за період з серпня 2010р. по червень 2014р.

За результатами розгляду справи №9/400 Господарським судом міста Києва 1 грудня 2010 року прийнято Рішення про стягнення з ДСНС України 6 007 500 грн. - основного боргу за поставлені автомобілі; 108 135 грн. - 3-х процентів річних; 276 345 грн. - втрат від інфляції за період з січня 2009р. по березень 2010р. Зазначене Рішення залишене без змін апеляційним, касаційним та Вищим господарським судом України. Верховним судом України відмовлено у задоволенні заяви виконуючого обов'язків генерального прокурора України про перегляд Верховним судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.09.201р. у справі №9/400.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ «АвтоКрАЗ» своєчасно реалізувало своє право на звернення до суду за захистом свого порушеного права на своєчасну оплату поставленого товару (на суму 6 007 500 грн.), яке полягало у невиконанні Відповідача (ДСНС України) своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, і таке право було захищено судом.

Крім того, відповідно до положень статті 264 ЦК України строк позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до положень пункту 4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2014 року №10, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи, належати серед інших:

- визнання пред'явленої претензії;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу.

Так, листами від 5 жовтня 2011 року №09-12095/212, від 18 квітня 2012 року №03-3758/211, від 3 вересня 2012 року №02-8339/211, від 12 листопада 2012 року №02-10913/202, від 7 квітня 2014 року №01-1376/10, від 22 квітня 2014 року №02-5233/205 ДСНС України визнає наявність заборгованості та повідомляє про можливість погашення боргу за умови виділення додаткового фінансування.

10.06.2013р. ДСНС України звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання судового рішення від 1 грудня 2010 року до 31 грудня 2013 року, у зв'язку із відсутністю бюджетних призначень на погашення суми стягнення, про що зазначено в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26 червня 2010 року у справі №9/400, якою відмовлено в задоволенні цієї заяви.

Заява ДСНС України про відстрочення виконання рішення суду, у відповідності до вимог статті 264 ЦК України, додатково до вищевказаних листів про визнання заборгованості, свідчить про переривання строку позовної давності, на сплив якої посилається в своєму відзиві ДСНС України.

З ухваленням Рішення від 1 грудня 2010 року у ДСНС України виник обов'язок його виконати, однак до даного часу воно залишається невиконаним.

Відповідно до положень статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч передбаченим Державним бюджетом України на 2009 рік витратам на реалізацію бюджетного зобов'язання за КПКВ 3201540, та відкритим асигнуванням на інші незахищені видатки, ДСНС України не було здійснено оплату ПАТ «АвтоКрАЗ» за поставлений товар.

Відповідно до положень пункту 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог ПАТ «АвтоКрАЗ», яке не виконано ДСНС України, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору №21/6-30, не звільняє ДСНС України від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє ПАТ «АвтоКрАЗ» права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, Позивачем правомірно нараховані Відповідачу (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог) до стягнення інфляційні витрати за період з серпня 2010 року по червень 2014 року в розмірі 1 429 785, 00 грн. та три проценти річних за період з 30 липня 2010 року по 30 червня 2014 рік в розмірі 706 580, 75 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України на несплачену заборгованість в сумі 6 007 500, 00 грн., яка виникла на підставі Договору №21-6/30 від 04.08.2009р., укладеного між ХК «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства та Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, правонаступником яких є відповідно Позивач та Відповідач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55; Код: 38516849) на користь Публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» (39631, м. Кременчуг, вул. Київська, 62; Код: 05808735) інфляційні витрати за період з серпня 2010 року по червень 2014 рік в розмірі 1 429 785 (один мільйон чотириста двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., три проценти річних за період з 30 липня 2010 року по 30 червня 2014 рік в розмірі 706 580 (сімсот шість тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 75 коп. та судові витрати в розмірі 42 727 (сорок дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 32 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.09.2014р.

Суддя І.І.Борисенко