Рішення № 40946199, 14.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 922/3159/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 44 706,69грн. за участю представників сторін:

позивача - Левицька А.В., дов. № 1690-К-О від 27.05.14р.;

відповідача - ОСОБА_3, адвокатська угода б/н від 09.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу за кредитом в розмірі 37 500,00грн., 5 868,47грн. процентів за користування кредитом, 957,32грн. пені, 380,90грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.11р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 10.10.2014р., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.10.2014р. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов, доповненнях до нього та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами не було укладено кредитного договору, оскільки підписана відповідачем заява не є кредитним договором в розумінні ст.ст.1054, 1055 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами не було дотримано письмової форми договору, не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору кредиту, надані позивачем документи не підтверджують укладення між сторонами саме договору банківського обслуговування, який включає в себе і кредитний договір. Окрім того, представник відповідача звернувся з заявою про застосування позовної давності, посилаючись на те, що строк позовної давності закінчився 01.03.2014р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.11.2007р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) підписав з Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач) заяву про надання банком кредитного ліміту на платіжну картку "Metro" та на відкриття 27.11.2007р. банківського рахунку (том ІІ, а.с. 7).

Факт своєї згоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку відповідач засвідчив своїм особистим підписом при підписанні даної заяви. Також, у цій заяві відповідач виразив свою згоду з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку. При цьому відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком та розділом 3.18 Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

На підставі чого, позивач, відповідно до електронної заяви відповідача від 01.03.2011р. (т. І, а.с. 31), відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_2 з кредитним лімітом.

Також, 11.04.2011р. відповідачем було підписано з Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" заяву про встановлення кредитного ліміту за платіжною кредитною карткою «Універсальна» (т. ІІ, а.с. 6). В зазначеній заяві відповідач підтвердив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, зобов'язався виконувати їх вимоги та регулярно ознайомлюватись із змінами Умов та Правил надання банківських послуг на сайті Приватбанку www.privatbank.ua.

Відповідно до заяви про відкриття поточного рахунку, банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У заяві про надання банком кредитного ліміту на платіжну картку від 27.11.2007р., про відкриття поточного рахунку з кредитним лімітом від 01.03.11р., про встановлення кредитного ліміту за платіжною кредитною карткою від 11.04.2011р. зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Таким чином, як зазначає ПАТ "КБ "Приватбанк", відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою від 01.03.2007р. та від 01.03.11р. складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Згідно із довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданих Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, від 0306.2014р. № 08.7.0.0.0/140603113621, з 01.03.2011р. розмір ліміту складав - 1 000,00грн., з 23.05.2011р. - 5 000,00грн., з 05.11,2012р. - 10 000,00грн., 3 04.02.2013р. - 12 500,00грн., з 13.03.2013р. - 14 500,00грн., з 20.05.2013р. - 15 000,00грн., з 19.06.2013р. - 21 000,00грн., з 18.07.2013р. - 29 000,00грн., з 09.09.2013р. - 33 000,00грн., з 23.09.2013р. - 37 500,00грн., з 01.03.2014р. - 10 000,00грн. Згідно із розрахунком заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р., сума заборгованості відповідача за кредитом станом на 17.06.2014р. складає 37 500,00грн.

Позивач 03.06.2014р. звернувся до відповідача з претензією за вих. № 10221НАG3S02В, в якій повідомив про наявність заборгованості та з проханням негайно погасити прострочену заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів станом на 17.06.2014р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 44 706,69грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 37 500,00грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5 868,47грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 957,32грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 380,90грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, підписавши заяву про надання банком кредитного ліміту на платіжну картку від 27.11.2007р. погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відносини між банком та клієнтом, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

На підставі чого, заявою про відкриття поточного рахунку від 01.03.2011р. відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку шляхом реєстрації в мережі Інтернет у системі клієнт-банк (Приват24), що розміщені на сайті банку.

Відповідно до Розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Розділом 3.18 Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Правил кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту.

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Правил проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Пунктом 3.18.1.11. Правил встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п.3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Правил клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Відповідно до п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Правил нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Кінцеве погашення заборгованості здійснюється не пізніше дати, указаної в п. 3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їх дати оплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Правил).

Відповідно до п. 3.18.5.1. Правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.4. Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як зазначає позивач, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2011р., у зв'язку з чим станом на 17.06.2014р. у відповідача перед позивачем мається заборгованість у розмірі 44 706,69грн., яка складається з: 37 500,00грн. заборгованості за кредитом, 5 868,47грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 957,32грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 380,90грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором (п.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, позивач в позовній заяві посилається на те, що підписавши заяву 27.11.2007р. відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг та тарифів банку, та 01.03.2011р. відповідач зареєструвався в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua у системі клієнт - банк (Приват24) відповідно до заяви від 01.03.2011р.

Таким чином, відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою від 27.11.2007р. та від 01.03.2011р. складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

За таких умов за своєю правовою природою укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Отже, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Представником позивача суду надана виписка по рахунку № НОМЕР_2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, платіжні документи по рахунку та розрахунок заборгованості станом на 17.06.2014р.

Позивач у письмових поясненнях (вх. № 35576 від 10.10.2014р. а.с.1 т.2) зазначив, що станом на 17.06.2014р. сальдо поточне у відповідача виникло 27.05.2011р. (тіло кредиту), погашено було - 31.05.2011р. (сума 4 994,54грн.) та з 27.05.2011р. відповідачу було нараховано комісійну винагороду за користування кредитним лімітом в сумі 44,95грн. (0,9%). З 01.06.2014р. відповідач безперервно користувався кредитним лімітом і сплачував відсотки, пеню та комісійну винагороду за користування.

Відповідно до виписки банку по рахунку № НОМЕР_2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.03.2011р. по 17.06.2014р. у відповідача рахується заборгованість за договором у розмірі 37 500,00грн., що підтверджується доданими відповідними платіжними документами та відповідним розрахунком, який не був спростований відповідачем.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст.639 Цивільного кодексу України зазначає, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо відсутності між сторонами договірних правовідносин щодо неукладення кредитного договору, оскільки дані твердження відповідача спростовуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача в частині стягнення 37 500,00грн. заборгованості за кредитом, 5 868,47грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 380,90грн. заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, відповідно до 3.18.5.1 Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 957,32грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено статтею 257 Цивільного кодексу України у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 3.18.5.7 Правил передбачено, що терміни позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлені тривалістю в п'ять років, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України.

З урахуванням установлених під час розгляду справи обставин суд дійшов висновку про додержання сторонами письмової форми договору, щодо збільшення позовної давності, оскільки, як вже було встановлено судом, суттєві умови спірного договору становлять Умови та Правила надання банківських послуг.

Так як сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'яти років відповідно до п.3.18.5.7 Правил надання банківських послуг, це відповідає вимогам ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано строків позовної давності, у зв'язку з чим в задоволенні заяви відповідача вважає за необхідне відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 24.09.2014р. по справі N 6-144цс14.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.207, 256, 259, 526, 549, 610, 611, 628, 634, 638, 639, 1054, 1067 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 (61124, АДРЕСА_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800) - 37 500,00грн. заборгованості за кредитом, 5 868,47грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 957,32грн. пені, 380,90грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк