Рішення № 40946177, 07.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2014 р.Справа № 916/2896/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

участю представників сторін:

Від позивача: не з'явилсь;

Від відповідача: не з'явилсь;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" до відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" про стягнення суми заборгованості в розмірі 221 119,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 22.07.2014 р. до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" з позовом до відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" про стягнення 221 119,78 грн. заборгованості за договором підряду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 12 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "МІКРОМЕГАС" був укладений та договір підряду №12/10/11, за яким у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 25.07.2014р. було порушено провадження у справі № 916/2896/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

10.09.2014р. представником заявника було подано до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог з підтверджуючими документами, згідно якої позивач збільшив позовні вимоги до ПП ВКФ "МІКРОМЕГАС" на загальна суму 263 546,51 грн.

22.09.2014р. представником відповідача у судовому засіданні було подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України.

23.09.2014р. до канцелярії суду було надано представником відповідача відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якого, відповідач заперечував проти позову в частині нарахування та стягнення штрафної санкції (пені) в сумі 71 680,58 грн.

07.10.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

12 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "МІКРОМЕГАС" був укладений та договір підряду №12/10/11 (далі - договір) згідно п. 1.1. якого, замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по закладці першої черги позамайданчиковиої мережі водопроводу і каналізації житлових будинків № 35,37 в с.Іллічівка, передбачені проектно-кошторисною документацією, затвердженої замовником, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконання роботи в строки та на умовах, визначених даним договором і договірною ціною.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт по даному договору визначена договірною ціною (Додаток №1 до договору) і складає 1 642 074 грн. (один мільйон шістсот сорок дві тисячі сімдесят чотири гривні) в тому числі ПДВ 273 679 грн.

Пунктом 2.2. договору, визначено, що договірна ціна являється незмінною на період виконання робіт при умові 100%-го забезпечення фінансування в цей же період і за погодженням сторін може бути змінена при зміні складу і об'ємів робіт. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

За умовами п. 3.1. строк виконання робіт при будівництві об'єкта складає два місяці. Початок робіт - через 3 дні після укладання договору, передачі будівельного майданчику і перерахування авансу.

Відповідно до п. 5.1. договору, підрядник зобов'язаний своїм силами і коштами, а також силами залучених субпідрядників, виконати роботи у відповідності з технічною документацією, технічними умовами, будівельними нормами і правилами, в обговоренні строки.

В свою чергу, згідно п 5.1. замовник зобов'язаний приймати роботу, виконану підрядником у відповідності з договором, по проміжних щомісячних актах приймання-передачі робіт і формах КБ-2В та КБ-№, підписаними за умовчанням представниками сторін. Після отримання письмового повідомлення підрядника про готовність об'єкта до вводу в експлуатацію, на протязі 5-ти днів організувати роботу робочої комісії і при відсутності зауважень прийняти об'єкт в експлуатацію незалежно від готовності інших споруд комплексу.

Пунктом 5.13. передбачено, що замовник зобов'язаний забезпечувати безперервність фінансування будівництва і проводити оплату виконаних підрядником робіт в порядку, передбаченому цим договором.

У п.6.2. договору, визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по даному договору, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку виникнення спорів при виконанні умов даного договору вони вирішуються шляхом мирного врегулювання між уповноваженими представника сторін. При не досягненні взаємної згоди - передаються на розгляд господарського суду.

Позивач зазначає, що замовник здійснив оплату за виконані роботи частково, чим порушив умови договору.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" стверджує, що повністю виконало свої зобов'язання за договором підряду, однак відповідач, на час звернення до суду з даними вимогами, порушив умови договору щодо оплати за виконані підрядником роботи.

23.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "МІКРОМЕГАС" був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків №1.

08.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "МІКРОМЕГАС" був складений та підписаний акт зарахування взаємних грошових вимог, згідно якого, грошові зобов'язання на суму 178 139,41 грн. по договору підряду №12/10/11 від 12.10.2011р. зараховуються і припиняються.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору підряду №12/10/11 від 12.10.2014 р.

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним оснащенням діючих підприємств, а також супровідні послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші, якщо вартість виконання зазначених послуг не перевищує вартості самого будівництва.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Таким чином, сторони договору підряду можуть в межах договору підряду узгодити умови щодо матеріалів, з яких підрядник зобов'язаний виконати роботу за даним договором, зокрема порядку їх замовлення та забезпечення.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом, сторони при укладенні договору обумовили, розрахунки за виконані роботи проводяться за фактично виконані об'єми робіт за формою КБ-2в та формою КБ-3, які готує підрядник та пред'являє для підписання не пізніше 28 числа звітного місяця. (п. 4.2 договору).

Щодо строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк / ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України/.

Як вбачається з поданого до матеріалів справи договору підряду №12/10/11 від 12.10.2011 р., сторонами не встановлено конкретного періоду/строку, з перебігом якого позивач пов'язує настання обов'язку відповідача по сплаті грошових коштів за виконані роботи.

В свою чергу, частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу вимогу №20/05/14 від 20.05.2014 р. про сплату поточної заборгованості, яка отримана відповідачем 30.05.2014 р.. обов'язок по сплаті не виконаний.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем були виконані неналежним чином свої зобов'язання за договором підряду №12/10/11 від 12.10.2011 р. та не проведено оплату заборгованості за виконані роботи в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині стягнення суми основного боргу, яка рахується за відповідачем в розмірі 174679, 08 за поставлену продукцію.

Щодо стягнення заявленої позивачем пені в сумі 71 680,58 грн. за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою /штрафом, пенею/.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми /неустойка, штраф, пеня/, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено п.6.2. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по даному договору, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 71 680,58 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 3 237,68 грн. та 3% річних в сумі 13 949,17 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч.1, ч. 2 ст. 530 ЦК України, початком періоду нарахування пені в даному випадку є 07.06.2014 р. /з врахуванням дати отримання пред'явленою позивачем претензії від 20.05.2014 р./ згідно встановленої самим позивачем у позовній заяві дати закінчення нарахування штрафних санкцій 15.07.2014р./

Судом, за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснено власний розрахунок суми штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача за порушення зобов'язання по своєчасності оплати за договором підряду та встановлено їх належний розмір: 3 546,22 грн. - пені, 599,93 грн. - 3% річних та 1 746,79 грн. - нарахування інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" до відповідача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" про стягнення суми заборгованості - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (код ЄДРЮО та ФОП 30199632, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Армійська, 18-а, р/р 26004000015980, у філії «Одеське РУ» ВАТ Банк «Фінанси і кредит», МФО 238823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" (код ЄДРЮО та ФОП 33812613, адреса: 65011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 42, кв. 2, р/р 26001311130401в АБ "Південний", МФО 328209) суму основного боргу у розмірі 174 679,08 грн. /сто сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять грн. 08 коп./, пеню у розмірі 3 546,22 грн. / три тисячі п'ятсот сорок шість грн. 22 коп./, 3% річних у сумі 599,93 грн. /п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 93 коп./, інфляційні втрати у сумі - 1 746,79 грн. /одна тисяча сімсот сорок шість грн. 79коп./, судовий збір у сумі 3 611,44 грн. /три тисячі шістсот одинадцять грн. 44 коп./

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 13.10.2014 року.

Суддя Ю.О. Зайцев