Постанова № 40946128, 11.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 910/22525/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.08.2014 року,

розглянувши апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року

у справі № 910/22525/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку

«Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ

«Укрпошта»

до житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський»

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та

стягнення коштів 30106,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року по справі № 910/22525/13 позов українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» до житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та стягнення коштів 30 106,19 грн. - задоволено повністю. Визнано договір оренди нерухомого майна № 61-1571 від 01.08.2011 року укладений між житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» недійсним з моменту укладення. Також, стягнуто з житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» 30 106,19 грн. - основного боргу та 2 867, 50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 24.12.2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі № 910/22525/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року провадження у справі № 910/22525/13 зупинялося до вирішення Вищим господарським судом України справи № 910/22523/13 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» до ЖБК «5-й Радянський» про визнання недійсним змін до договору оренди нерухомого майна та стягнення коштів 35533,16 грн.

У зв'язку з розглядом Вищим господарським судом справи № 910/22523/13 та винесення по ній судом касаційної інстанції постанови від 24.06.2014 року, ухвалою апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року поновлено провадження по справі № 910/22525/13.

У судових засіданнях 19.03.2014 року, 14.04.2014 року та 11.08.2014 року представники житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» надали суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі на підставі доводів зазначених у ній та просили апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» у судових засіданнях 19.03.2014 року, 14.04.2014 року та 11.08.2014 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року залишити без змін.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.08.2011 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА» (далі - орендар, позивач) та житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський» (далі - орендодавець, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до власності житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» № 61-1571 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» - нежитлові приміщення площею 176,8 кв.м (далі - майно), розміщені на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська,1-3, літ. А.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно п.3.6 договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Відповідно до п.10.2 договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01 серпня 2011 року до 31 серпня 2014 року включно.

На виконання умов договору 01.08.2011 року між сторонами підписано акт приймання-передавання майна, згідно якого позивач прийняв в користування нерухоме майно (нежитлові приміщення загальною площею 176,8 кв.м), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 1-3, літера А. Доказів припинення дії договору суду не надано.

Як зазначає позивач, право власності на орендоване приміщення на момент укладення договору у відповідача було відсутнє. У зв'язку з чим орендна плата безпідставно сплачувалася позивачем житлово-будівельному кооперативу «5-й Радянський».

Так, у листопаді 2013 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до власності житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» № 61-1571 від 01.08.2011 року та стягнення 30106,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений 01.08.2011 року між сторонами договір оренди нежитлового приміщення № 61-1571 суперечить положенням чинного законодавства України, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання його недійсним з моменту укладення. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 30106,19 грн., одержаних від позивача на виконання такого договору.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року по справі № 910/22525/13 позов українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» до житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та стягнення коштів 30 106,19 грн. - задоволено повністю. Визнано договір оренди нерухомого майна № 61-1571 від 01.08.2011 року укладений між житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» недійсним з моменту укладення. Також, стягнуто з житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» 30 106,19 грн. - основного боргу та 2 867, 50 грн. - судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

Як вірно вказав суд першої інстанції, у відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у справі № 30/302 право власності на вищевказані приміщені, а саме: вбудовані нежилі приміщення розташовані на 1-му поверху літери А будинку літер. А по вул. Гоголівська, 1-3 в місті Києві, позначені на експлікації до поверхового плану за № 94 а, загальною площею 176,8 кв. м., було визнано за Житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський». Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року рішення по справі № 30/302 було залишено без змін, у зв'язку з чим в порядку ст. 85 ГПК України набрало законної сили.

10.03.2011 року ЖБК «5-й Радянський» та КМД Українського ДП поштового зв'язку «УКРПОШТА» внесли зміни в частині зміни Орендодавця за договором оренди нежитлових приміщень № 521/7-61/-1208 від 01.06.2010 року, доповнивши п.1.1 договору підпунктом 1.1.1 наступного змісту: «З моменту підписання змін до цього договору орендодавцем вказаних у цьому підпункті приміщень з усіма правами та обов'язками, які передбачені законом та цим договором є житлово-будівельний кооператив «5-й Радянський».

КМД Українського ДП поштового зв'язку «УКРПОШТА» продовжувала користатися спірними приміщеннями і після сплину строку договору оренди нежитлових приміщень № 521/7-61/-1208 від 01.06.2010 року.

Листом від 07.06.2011 року відповідач повідомив КМД Українського ДП поштового зв'язку «УКРПОШТА» про те, що термін строку дії договору оренди сплинув 31.05.2011 року і запропонував укласти новий договір оренди на ці ж приміщення, який і був укладений 29.06.2011 року.

29.06.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до власності житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» (далі - договір від 29.06.2011 року), предметом оренди якого є нежитлові приміщення площею 176,8 кв.м (далі - майно), розміщені на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська,1-3, літ. А.

Згідно п.10.1 договору від 29.06.2011 року цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 29 червня 2011 року до 28 червня 2014 року включно.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що предмет договору оренди нерухомого майна від 29.06.2011 року та договору оренди нерухомого майна, що належить до власності житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» № 61-1571 від 01.08.2011 року (оспорюваного договору) є однаковим, а саме нежитлові приміщення площею 176,8 кв.м, розміщені на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська,1-3, літ. А.

Однак, рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2011 року у справі № 6/133 яке у встановленому порядку набрало законної сили, право власності на вбудовані нежилі приміщення, розташовані на 1-му поверху літери А будинку літер. А по вул. Гоголівська, 1-3 в місті Києві, позначені на експлікації до поверхового плану за № 94а, загальною площею 176,8 кв. м, які складають окрему одиницю права власності, було визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВАШ ДІМ».

14.09.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВАШ ДІМ» проведено державну реєстрацію права власності на вказані приміщення в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 31302229 від 14.09.2011 року.

Зазначеним рішення суду від 30.06.2011 року встановлено, що 01.06.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Київською міською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» було укладено договір за № 521/7-61/-1208 оренди нежитлових приміщень, в тому числі, по вул. Гоголівська, 1-3 в місті Києві, загальною площею 176,8 кв. м. Згідно пункту 8.2 вказаного договору строк його дії встановлений з 01.06.2010 року по 31.05.2011 року.

Пунктом 2 рішення VI сесії VI скликання Київської міської ради від 09.09.2010 року № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було припинено з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, в тому числі і Шевченківську районну у місті Києві раду. Пунктом 4 цього же рішення були припинені з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації виконавчі органи районних у місті Києві рад, в тому числі і Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація.

В свою чергу, рішенням суду від 17.09.2012 року у справі № 5011-36/7321-2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013 року, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна - вбудованих нежилих приміщень розташованих на 1-му поверху будинку літер. А по вул. Гоголівська, 1-3 в місті Києві, які позначені на експлікації до поверхового плану за № 94а, загальною площею 176,8 кв. м., укладений 29.06.2011 року між «Житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «УКРПОШТА».

Обгрунтовуючи правову позицію у своєму рішенні, суд встановив, що на момент укладання договору оренди від 29.06.2011 року відповідач право власності на приміщення, які підлягали передачі в оренду позивачу, належним чином в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не зареєстрував, як передбачено п. п. 5 пункту 1.5 чинного на той час Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, де передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

За таких обставин, суд у своєму рішенні від 17.09.2012 року у справі № 5011-36/7321-2012 дійшов висновку, що у житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» права власності на спірні нежилі приміщення, розташовані на 1-му поверху будинку літер. А по вул. Гоголівська, 1-3 в місті Києві, які позначені на експлікації до поверхового плану за № 94а, загальною площею 176,8 кв. м., не виникло.

Таким чином, оскільки на момент укладання договору оренди від 29.06.2011 року вказані нежилі приміщення житлово-будівельному кооперативу «5-й Радянський» на праві власності не належали, зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди № 61-1571 від 01.08.2011 року суперечить приписам ч. 1 ст. 761 ЦК та ч. 6 ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому рішенням суду від 17.09.2012 року договір оренди від 29.06.2011 року визнано недійсним.

Проаналізувавши рішення суду від 29.06.2011 року у справі № 5011-36/7321-2012, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що предмет договору оренди нерухомого майна від 29.06.2011 року та договору оренди нерухомого майна, що належить до власності житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» № 61-1571 від 01.08.2011 року (оспорюваний договір) є однаковим, а саме нежитлові приміщення площею 176,8 кв.м, розміщені на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська,1-3, літ. А.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачає вимогу, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсним» на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Згідно п.2.1 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону (див., зокрема, абзац шостий підпункту 3.3, підпункт 3.6 і підпункт 3.7 пункту 3 цієї постанови);

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ч. 1 ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом винесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 статі 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, оскільки, як встановлено рішенням суду, право власності на приміщення, які підлягали передачі в оренду у житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» не виникло, у зв'язку з тим, що всупереч вимог закону відповідач не здійснив державної реєстрації прав на нерухоме майно, то на момент укладення договору оренди нерухомого майна № 61-1571 від 01.08.2011 року користуватися та розпоряджатися вказаними нежилими приміщеннями, відповідач права не мав.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем на момент укладення договору оренди нерухомого майна № 61-1571 від 01.08.2011 року було порушено вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо здійснення державної реєстрації права на нерухоме майно, а тому право власності на нежитлові приміщення площею 176,8 кв.м, розміщені на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська,1-3, літ. А. на момент укладення договору оренди було відсутнє.

За таких обставин, правомірними є висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання договору оренди недійсним, а тому вірно визнано спірний договір недійсним.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 30106,19 грн., одержаних від позивача на виконання такого договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вказана вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 30106,19 грн., є похідною.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема з платіжних доручень позивачем належним чином виконувалися умови договору в частині сплати орендних платежів. Так, з серпня по жовтень 2011 року позивачем було сплачено відповідачу 30106,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду нате, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку про визнання недійсним правочину - договору оренди нерухомого майна № 61-1571 від 01.08.2011 року, укладеного між житлово-будівельним кооперативом «5-й Радянський» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА», то безпідставним є набуття відповідачем грошових коштів позивача в сумі 30106,19 грн.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку по справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 30106,19 грн. При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду вважає помилковим застосуванням місцевим господарським судом ч.1 ст. 216 ЦК України. У даному випадку судова колегія вважає, що слід застосовувати норму ч. 1 ст. 1212 ЦК України якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд зокрема у своїй постанові від 24.06.2014 року по справі № 910/22523/13 до розгляду якої у даній справі № 910/22525/13 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції зупинялося провадження.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський», на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими є таким, що відповідає нормам закону. При цьому судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини тексту рішення суду першої інстанції посилання на ч.1 ст. 216 ЦК України. У даному випадку судова колегія вважає, що слід застосовувати норму ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про визнання недійсним правочину та стягнення з відповідача 30106,19 грн., а застосування судом першої інстанції ч.1 ст. 216 ЦК України не призвело до прийняття не вірного рішення по справі, в задоволенні апеляційної скарги житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «5-й Радянський» на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі № 910/22525/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі № 910/22525/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22525/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 18.08.2014 року