Рішення № 40944008, 09.09.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4594/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого - судді Придачук О.А.

при секретарі - Бомбушкар В.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи - Гомза Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з даним позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні нею підвальним приміщенням № 9 в будинку АДРЕСА_1 шляхом зобов"язання ОСОБА_2 надати їй доступ до вказаного підвального приміщення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 проживає в квартирі АДРЕСА_1 площею 22,10 кв.м, що підтверджується технічним паспортом на житлове приміщення. У 2002 році у ОСОБА_6 із ОСОБА_2 виник спір по доступу та спільному користуванню підвальним приміщенням, що закінчився винесенням ухвали суду від 29.11.2014 року по справі № 2-3382, якою було затверджено мирову угоду між сторонами. У 2012 році відповідач всупереч умовам укладеної мирової угоди самовільно позбавив ОСОБА_5 права користуватись підвальним приміщенням, закривши спільний прохід та захопив підвальне приміщення, що знаходилось в її користуванні, зробивши там ремонт та поставивши замок на двері, чим здійснив перешкоду у доступі до частини підвалу, яка є в користуванні ОСОБА_5 У 2013 році ОСОБА_5 дізналася про наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09.04.2014 року по справі № 712/2646/12, яким визнано право власності на підвальне приміщення (кімнату № 9) за ОСОБА_2, яке рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19.03.2014 року скасовано, а справу закрито. При цьому відповідно до ч.3 ст. 61 ЦК України, факти на підтвердження права користування підвальним приміщенням при наявності рішення від 29.11.2002 року по справі № 2-3382, яке набрало законної сили, не потребують повторного доказування.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Додала, що як тільки вона вселилася у свою квартиру підвал завжди знаходився в її користуванні, він був переданий їй у 1984 році, а до цього там був склад цивільної оборони і його передали їй для використання як підвального приміщення. Про дану обставину знали усі мешканці будинку, зокрема ОСОБА_7 яка на той час була власником квартири відповідача. Вона використовувала вказаний підвал для зберігання речей та консервації, однак у 2002 році між нею та відповідачем ОСОБА_2 виник спір з приводу усунення перешкод в користуванні зазначеним підвалом, за результатами якого між нею та ОСОБА_2 укладено мирову угоду, за якою ОСОБА_2 визнав за нею право користування вищезазначеним підвалом, що судом було констатовано та затверджено. Однак у 2012 р. ОСОБА_2 самовільно позбавив її права користування підвалом, закривши спільний прохід та захопивши її підвальне приміщення.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Зазначив , що у 2002 році між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 виник спір з приводу усунення перешкод в користуванні зазначеним підвалом, за результатами судового розгляду між позивачкою та ОСОБА_2 укладено мирову угоду, за якою ОСОБА_2 визнав за ОСОБА_5 право користування вищезазначеним підвалом, що судом було констатовано та затверджено в Ухвалі Ужгородського міського суду Закарпатської області від 14 листопада 2002 року.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача проти позову заперечили, зазначили, що справа № 712/2646/12 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно на даний час знаходиться на розгляді в касаційному суді. Додали, що ОСОБА_5 ніколи не користувалася кімнатою № 9 в будинку АДРЕСА_1 яку називає своїм підвальним приміщенням . Також представник відповідача додав , що користування приміщенням № 9 в будинку АДРЕСА_1 підлягає погодженню в ЖРЕР , та відповідно мав укластися договір найму, однак такого договору позивачкою не укладалося.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала та просила такий задовольнити. Пояснила , що спірне приміщення № 9 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП ЖРЕР № 4. Також надала суду як доказ користування позивачкою спірним підвальним приміщенням : заяву ОСОБА_8 від 04.12.1997 року завірена керівником підприємства по обслуговуванню житла, довідку про склад сім"ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 завірена також керівником підприємства по обслуговуванню житла, де зазначено , що за наймачем квартири ОСОБА_8та його дружиною ОСОБА_5 закріплений підвал площею 22,5 кв.м. та договір найму з актом здачі і приймання квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 06.05.1985 року де також зазначено , що квартиронаймачу переданий підвал.

В судовому засідання свідок ОСОБА_9 показала, що являється сусідкою позивачки і , що приміщення спірного підвалу з часу її проживання за вказаною адресою: а саме з 1998 року, використовувала позивачка де зберігала різні речі та консервації. Відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив дане приміщення.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вони з позивачкою подруги, раніше проживали по сусідству на АДРЕСА_2. Після отримання квартири позивачкою ОСОБА_5 та її чоловіком вона була в них на новосіллі, де їй також показали підвал, який належав до даної квартири. Їй відомо, що позивачка постійно використовувала вказаний підвал для зберігання речей та консервації.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали інвентарної справи № 3712, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що починаючи з 1984 року спірним приміщенням № 9 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 як підвальним користувалася позивачка ОСОБА_5 .

Також в судовому засіданні встановлено, що 14.11.2002 року ухвалою Ужгородського міського суду затверджено мирову угоду між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідно до якої відповідач ОСОБА_2 зокрема, зобов"язується надати позивачу ОСОБА_5 ключ від дверей в коридор загального користування, через який здійснюється вхід в квартиру № 8 та підвал позивачки, не переобладнувати коридор загального користування таким чином, щоб це утруднювало прохід до підвалу ОСОБА_5, тобто вказаним рішення судом встановлено належність підвалу ОСОБА_5

В судовому засіданні також було досліджено інвентарну справу № 3712, з матеріалів якої вбачається, що до квартири АДРЕСА_1 відноситься підвал площею 22,1 кв.м.

Зокрема, згідно акту здачі і приймання квартири від 06.05.1985 року, який є додатком до договору найму, виписаного на підставі рішення МВК № 91 від 24.04.1985 р., квартиронаймачу квартири АДРЕСА_1 в м. Ужгород передано також підвал.

Відповідно до акту поточних змін від 03.12.1997 року до квартири № 3 відноситься підвал загальною площею 22,10 кв.м.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до довідки ТОВ "Добробут" від 04.12.1997 р. № 306 про склад сім"ї наймача та займані ними приміщення, яка подавалася для оформлення приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 у 1997 році, за наймачем квартири АДРЕСА_1 закріплена комора, що розташована у підвалі площею 22,5 кв.м.

На замовлення ОСОБА_5 04.11.2005 р. проведено інвентаризаційні роботи щодо обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до даного обстеження в користуванні квартири № 3 знаходиться підвал площею 22,10 кв.м., який підлягає погодженню в ЖРЕР.

Відповідно до акту поточних змін від 14.11.2005 р., обстежена квартира № 3 та підвальне приміщення, що знаходиться в користуванні власника кв. №3, змін у плануванні квартири не виявлено, зроблено заміри підвалу, виготовлено новий технічний паспорт з урахуванням приміщення підвалу площею 22,1 кв.м., яке треба погодити в ЖРЕР

Також, як вбачається із технічного паспорту на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 в м. Ужгород підвал площею 22,10 м. кв. знаходиться в користуванні квартири № 3 та підлягає погодженню ЖРЕР. При цьому як вбачається на час дослідження вказаного технічного паспорту - погодження ЖРЕР наявне.

З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що згідно договору найму, виданого на підставі рішення Ужгородського міськвиконкому № 91 від 24.04.1985 року в користуванні квартири № 3 знаходиться підвал.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Згідно ст. 10 ЗУ " про приватизацію державного житлового фонду " власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку ..... технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою... Допоміжні приміщення (кладовки , сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно...

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Держ. комітету з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 допоміжні приміщення житлового будинку - це приміщення , призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку .

Частина 2 ст. 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування у багатоквартирному будинку. Так, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування , опорні конструкції будинку , механічне , електричне, сантехнічне, та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди , будівлі , які призначені для забезпечення потреб у власників квартир , а також власників нежитлових приміщень , які розташовані у житловому будинку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 а відтак і співвласником підвального приміщення № 9, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року, ч.2 ст.382 ЦК України, ст. 10 ЗУ " про приватизацію державного житлового фонду ",ст. 10 ЗУ " про приватизацію державного житлового фонду " ст. ст. 14, 15, 30, 60, 89, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням - задовольнити.

Зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 підвальним приміщенням № 9 в будинку АДРЕСА_1 шляхом зобов"язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_5 доступ до вказаного підвального приміщення.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Придачук О.А.