Постанова № 40942391, 14.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 914/946/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Карпенко В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation), м. Гетеборг, Швеція б/н від 04.08.2014 року (вх. № 01-05/3872/14 від 14.08.2014 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2014 року

у справі № 914/946/14

за позовом: Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation), м. Гетеборг, Швеція

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс", м. Жовква Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисмениця", м. Львів

про: витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю представників сторін:

від позивача: Жовнер М.С.-представник на підставі довіреності б/н від 15.08.14 року;

від відповідача: Медвідь Л.М.- представник на підставі довіреності б/н від 09.04.14 року;

від третьої особи - не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2014 року у справі №914/946/14 (головуючий суддя Король М.Р., судді Яворський Б.І., Долінська О.З.) в задоволенні позовних вимог Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисмениця", про витребування майна з чужого незаконного володіння- відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2014 року у справі № 914/946/14, позивач - Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation), м. Гетеборг, Швеція - подав апеляційну скаргу з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на помилковість рішення суду першої інстанції щодо висновку про продовження зобов'язань сторін за договором лізингу, оскільки скаржник звертався із позовом на підставі ст. 1212 ЦК України, посилаючись на позадоговірний характер зобов'язання. Ствердив, що скаржник припинив дію Договору Лізингу, скориставшись правом, передбаченим п. 6.1 Договору Лізингу, згідно якого Лізингодавець має право припинити дію Договору Лізингу з письмовим повідомленням Лізингоодержувача, зокрема, у випадку несплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю обумовленої суми лізингових або будь-яких інших платежів, передбачених Договором Лізингу протягом 10 календарних днів після настання строку сплати. Скаржник повідомив Відповідача про відмову від Договору Лізингу, надіславши на його адресу рахунок-попередження від 11.05.2012 року.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.07.14 р. у справі № 914/946/14, та задовилити позов в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/946/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Марка Р.І. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.14 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 28.08.14 р..

Ухвалами суду від 28.08.14 року , від 23.09.14 року та від 30.09.14 року розгляд справ відкладався з підстав, викладених у них.

Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 14.10.2014 року представник скаржника з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у ній, надав усні пояснення по суті спору. Також скаржником подано клопотання (вх. № 01-04/5931/14 від 14.10.14 року) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: акту № 171-А-2014 прийому виконаних робіт та наданих послуг від 29.08.14 року. Дане клопотання колегією суддів задоволено, вищезазначений документ долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.14 року, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, представником відповідача подано клопотання (вх. № 01-04/5948/14 від 14.10.14 року) про долучення до матеріалів справи оригіналу довідки Регіонального відділення АТ ,,ОТП Банк'' у м.Львові № 600-10-2/351/2 від 30.09.14 року з інформацією про суми сплат з поточного рахунку ТОВ ,,Європа-Транс'' відкритого у АТ,,ОТП Банк'' на користь контрагента - Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation) згідно договору фінансового лізингу № UKR29/0208F від 19.03.2008 року. Дане клопотання колегією суддів задоволено, вищезазначений документ долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання повторно не з'явилась, причин неявки суду не довела, хоч була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation) задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2014 р. у справі № 914/946/14 слід залишити без змін, з огляду на наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 19.03.2008 р. між скаржником (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг №UKR29/0208F, відповідно до якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати в лізинг лізингоодержувачу 10 одиниць сідельних тягачів Volvo FN згідно з технічною специфікацією в додатку №1, 4 одиниці напівпричепів Schmitz згідно з технічною специфікацією в додатку 1(1), 6 одиниць напівпричепів Schmitz згідно з технічною специфікацією в додатку №1(2), які є невід'ємними частинами договору, на загальну суму EUR 1058000.

Строк лізингу, узгоджений сторонами в цьому договорі, складає 4 роки. Дія строку лізингу починається з дати підписання лізингоодержувачем сертифіката про приймання згідно з формою, викладеною в додатку №2.

Пунктом 6.3 вищезазначеного договору лізингу сторони визначили, що у випадку, якщо лізингоодержувач не сплачує зазначені в п.6.2 цього договору платежі, а також будь - які інші платежі й витрати, зазначені в цьому договорі або пов'язані з ним, протягом 15 календарних днів після отримання відповідного письмового повідомлення з боку лізингодавця, лізингоодержувач зобов'язаний повернути обладнання протягом 8 робочих днів в тому самому стані, як на дату підписання сертифіката про приймання (виключаючи нормальний знос) у будь - яке місце на території України, визначене лізингодавцем.

У зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів за договором лізингу, позивач 11.05.2012 р. направив відповідачу рахунок - попередження з вимогою про сплату прострочених лізингових платежів та відмову від договору лізингу.

Наявність у відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів, неповернення лізингодавцю об'єкта лізингу після закінчення строку сторонами не заперечувалось.Однак, посилання скаржника на ту обставину, що, оскільки він відмовився від договору, зобов'язання сторін по поверненню майна є позадоговірним, не заслуговує на увагу.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, гл. 50 ЦК України не передбачає припинення невиконаного стороною договору обов'язку внаслідок відмови від договору іншою стороною. Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Більше того, згідно із ч. 1 ст. 620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Відтак, не залежно від припинення договору, невиконаний за договором обов'язок сторони носить зобов'язальний характер і не припиняється автоматично, що правильно констатовано судом першої інстанції.

Оскільки це зобов'язання боржника згідно договору лізингу не є припиненим, договір не визнаний в судовому порядку недійсним, а тому позивачу необхідно звертатись до суду з позовними вимогами про повернення об'єкта лізингу на підставі договору лізингу з врахуванням положень розділу 15 договору, керуючись нормами зобов'язального права.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції підставно констатував помилковість обраних скаржником підстав позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 23.07.14 р. у справі № 914/946/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Вольво Трак Корпорейшн (Volvo Truck Corporation)- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2014 р. у справі № 914/946/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 16.10.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Желік М.Б.