Постанова № 40942380, 14.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 914/2606/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській

області № 01н-2503/18-05 від 23.08.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2014 року

у справі № 914/2606/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд", м. Львів

до відповідача Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

про стягнення 1 573 754,13грн.

за участю представників:

від позивача: Лабай А.М. - представник (довіреність б/н від 16.07.2014р.)

від відповідача: Лущак О.Є. - представник (довіреність № 01н-2760/18-05

від 17.09.2014р.)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 23.09.2014р. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року, у склад колегії по розгляду даної справи замість судді Михалюк О.В. введено суддю Бойко С.М. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Бойко С.М. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.2014р. У зв'язку із зайнятістю судді Бойко С.М. у іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року, у склад колегії по розгляду даної справи замість судді Бойко С.М. введено суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2014р. у справі № 914/2606/14 (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено повністю; стягнуто з Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" 1 573 754,13грн. основного боргу та 31 475,09грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Договором № 2-П/07 на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів - Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585-24+294, км 34900-80+708 від 09.07.2010р., в результаті чого у нього виникла заборгованість, а також тим, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2014р. від ТзОВ «Будімекс Автодор» до позивача перейшло право вимоги, зокрема щодо оплати відповідачем суми 1 573 754,13 грн. вартості виконаних робіт за Договором № 2-П/07 на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів - Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585-24+294, км 34900-80+708 від 09.07.2010р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Служба автомобільних доріг у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 01н-2503/18-05 від 23.08.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2014р. у справі №914/2606/14 та припинити провадження у справі, оскільки вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що судом першої інстанції не враховано умови Додаткових угод № 14 від 28.12.2012р. та № 15 від 22.08.2013р., відповідно до яких сторонами узгоджено, що моментом виникнення зобов'язання замовника щодо оплати виконаних робіт, є фактичне надходження державних коштів на його рахунок.

Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з можливістю надати докази щодо підтвердження відсутності надходження коштів на рахунки Служби автомобільних доріг у Львівській області.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 14.08.2014р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 23.09.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.2014 року.

У зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи розпочато спочатку.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2014р. у справі № 914/2606/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській області без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 09 липня 2010 року між Службою автомобільних доріг у Львівській області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" (Підрядник) укладено Договір № 2-П/07 від 09.07.2010р. на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585 - 24+294, км 34+900 - 46+900 (з врахуванням Додаткової угоди №9 від 15.06.2012р.) (надалі - Договір № 2-П/07) (а.с. 14-15), відповідно до умов якого Замовник керуючись постановою Кабінету Міністрів України №357 від 14.04.2010р. доручає, а Підрядник бере на себе повну матеріальну відповідальність за поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-11 Львів - Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585- 24+294, км 34+900- 46+900 (п. 1.2. Договору № 2-П/07).

Згідно з п. 2.1. Договору №2-П/07 договірна ціна робіт, що виконуються згідно умов даного Договору протягом строку дії договору неодноразово коригувалась шляхом підписання додаткових угод між Службою автомобільних доріг у Львівській області та ТзОВ "Будімекс Автодор". Відповідно до Додаткової угоди № 15 від 15.06.2012р. (а.с. 88), зокрема, у п. 2.1. Договору №2-П/07 внесено зміни та встановлено, що моментом виникнення зобов'язання замовника щодо оплати виконаних робіт слід вважати фактичне надходження державних коштів на його рахунок.

У відповідності до п. 4.1. Договору №2-П/07 Замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах фактичного надходження бюджетних коштів на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Здача робіт може проводитись подекадно. Уповноважений представник Замовника на протязі трьох днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт та в межах виділених бюджетних асигнувань згідно з діючим на момент здачі планами фінансування, затвердженими Укравтодором. На вимогу Замовника Підрядник надає для перевірки накладні (або їх реєстр) на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати. Оплата виконаних робіт здійснюється в 5-и денний термін з моменту надходження бюджетних коштів.

Пунктом 4.3. Договору №2-П/07 встановлено, що у разі затримки бюджетного фінансування не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання Замовником бюджетних коштів на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок.

Згідно письмових доказів у справі встановлено, що на виконання Договору №2-П/07 Підрядником ТзОВ "Будімекс Автодор" протягом грудня 2012 року виконано роботи на загальну суму 1 998 480,13 грн., що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб:

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 602 206,21 грн. (а.с. 30-36);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 17 662,30 грн. (а.с. 37-38);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 64 226,00 грн. (а.с. 39-40);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 98 039,00 грн. (а.с. 41-42);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 882 138,00 грн. (а.с. 43-44);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 107 263,00 грн. (а.с. 45-46);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 98 179,00 грн. (а.с. 47);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 61 784,96 грн. (а.с. 48-49);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 16 261,20 грн. (а.с. 50-53);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 50 720,46 грн. (а.с. 54-58).

При цьому, як з'ясовано в ході розгляду справи, у травні 2013 року між ТзОВ «Будімекс Автодор» та відповідачем було підписано коригуючі акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, за якими знижену вартість фактично виконаних робіт на загальну суму - 424 726,00 грн., що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб:

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на суму - 384 296,00 грн. (а.с. 77-78);

· Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на суму - 40 430,00 грн. (а.с. 79-80).

Таким чином, з врахуванням викладеного ТзОВ «Будімекс Автодор» було виконано роботи на загальну суму 1 573 754,13 грн. (1 998 480,13 грн. - 424 726,00 грн.). З матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгованість не погасив, що призвело до виникнення боргу у відповідача у сумі 1 573 754,13 грн., доказів погашення якої суду не подано.

Крім цього, заборгованість відповідача перед ТзОВ «Будімекс Автодор» у розмірі 1 573 754,13грн. підтверджується, також Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.06.2014р. (а.с. 94), де зазначено, що за період дії Договору №2-П/07 ТзОВ «Будімекс Автодор» виконало роботи на загальну суму 31 685 640,47 грн., а Службою автомобільних доріг у Львівській області сплачено грошові кошти у розмірі 30 111 886,34 грн. (31 685 640,47 грн. - 30 111 886,34 грн. = 1 573 754,13 грн.).

Більше того, у судових засіданнях господарського суду Львівської області (протокол судового засідання від 14.08.2014р., а.с. 102-103) та Львівського апеляційного господарського суду (протокол судового засідання від 14.10.2014р.) представник відповідача визнав суму боргу у розмірі 1 573 754,13 грн.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що 06 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будімекс Автодор» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західекспертспецбуд» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір) (а.с. 59-60), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Новому кредиторові вимогу, зазначену в п. 2.1 даного договору. Сторони домовилися про те, що одночасно із вимогою до Нового кредитора переходять також всі права та обов'язки (в т.ч. право бути позивачем в суді, право вимагати сплату штрафних санкцій та ін.), пов'язані з даною вимогою (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору розмір вимоги до Служби автомобільних доріг у Львівській області, що виник на підставі Договору №2-П/07 від 09.07.2010р. та додаткових угод до нього, уступається згідно даного Договору та становить 1 573 754,13грн. основного боргу. Станом на день укладення даного Договору прострочена заборгованість не погашена.

У відповідності до п. 4.1. Договору Первісний кредитор в 10-денний термін з моменту укладення Договору та підписання Акту приймання передачі документів повинен повідомити Боржника (Службу автомобільних доріг у Львівській області) про уступку вимоги і в обов'язковому порядку повідомити про це Нового кредитора з наданням останньому копії листа та поштової квитанції про відправлення повідомлення Боржнику, або листа з відміткою Боржника про його отримання.

На виконання умов Договору між ТзОВ «Будімекс Автодор» та ТзОВ «Західекспертспецбуд» складено Акт приймання-передачі документів від 06.06.2014р. (а.с. 66), відповідно до якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор отримав відповідні документи.

Колегією суддів встановлено, що на виконання п. 4.1. Договору ТзОВ «Будімекс Автодор» надіслало Службі автомобільних доріг у Львівській області лист б/н та б/д (а.с. 65), в якому повідомив останнього про відступлення ТзОВ «Західекспертспецбуд» права вимоги за Договором № 2-П/07 від 09.07.2010р. на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585 - 24+294, км 34+900 - 46+900. Надіслання вказаного листа Боржнику, також підтверджується фіскальним чеком (поштовою квитанцією) № 8912 від 10.06.2014р. (а.с. 65).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З огляду на викладене, наявність та обсяг відступленого права вимоги до боржника має бути засвідчена відповідними документами, а новий кредитор може вимагати від боржника виконання обов'язку лише при наданні ним боржникові доказів переходу до нього відповідних прав.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відтак, предметом даного спору є вимога ТзОВ «Західекспертспецбуд» (згідно Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2014р.) про стягнення заборгованості у розмірі 1 573 754,13грн., що виникла у результаті неналежного виконання Службою автомобільних доріг у Львівській області умов Договору № 2-П/07 від 09.07.2010р. на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585 - 24+294, км 34+900 - 46+900.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Вказаний Договір № 2-П/07 від 09.07.2010р. за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором підряду (будівельного підряду), який укладено відповідно до статтей 837, 875 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 2 статті 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, статтею 318 Господарського кодексу України, ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, п. 91 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.

Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання (п. 98 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві").

Пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з огляду на викладене та з врахуванням документальних доказів у справі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 573 754,13грн., що виникла у результаті неналежного виконання Службою автомобільних доріг у Львівській області умов Договору № 2-П/07 на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585 - 24+294, км 34+900 - 46+900 від 09.07.2010р.

З'ясуванням доводів апеляційної скарги встановлено, що скаржник оскаржує рішення місцевого господарського суду, зокрема, з тих підстав, що судом не враховано умови Додаткових угод № 14 від 28.12.2012р. та № 15 від 22.08.2013р., відповідно до яких сторонами узгоджено, що моментом виникнення зобов'язання замовника щодо оплати виконаних робіт, є фактичне надходження державних коштів на його рахунок. При цьому зазначає, що через відсутність надходжень державних коштів на казначейські рахунки, у відповідача відсутня можливість сплатити суму заборгованості.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зазначає, що скаржником не подано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, щодо підтвердження зазначених обставин.

Крім цього, судом враховано, що виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині (контрольно-пропускний пункт Шегині), км 8+585 - 24+294, км 34+900 - 46+900 проводилося на виконання та у відповідності до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №357 від 14.04.2010р. (зі змінами).

Однак, проаналізувавши вказані документи у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що незважаючи на це, обов'язок по оплаті робіт проведених за договором №2-П/07 від 09.07.2010р. покладено на відповідача. Більше того, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Служби автомобільних доріг у Львівській області, і не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором №2-П/07 від 09.07.2010р.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, постановою Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446 встановлено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому, в даному випадку, судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника щодо відсутності бюджетних коштів для нібито моменту настання у відповідача його грошового договірного зобов'язання з проведення розрахунків з позивачем.

Отже, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за Договором №2-П/07 від 09.07.2010р. не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати, однак таких дій не вчинив, натомість прийняв виконані роботи та підписав Акти приймання виконаних будівельних робіт.

Поряд з цим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з можливістю надати докази щодо підтвердження відсутності надходження коштів на рахунки Служби автомобільних доріг у Львівській області, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.07.2014р. (а.с. 1-2) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.08.2014р., дану ухвалу отримано уповноваженим представником відповідача 25.07.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7). У зв'язку з неявкою відповідача, судом першої інстанції розгляд справи відкладався ухвалою господарського суду Львівської області від 04.08.2014р. (а.с. 74-75). Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався своїм правом передбаченим ст. 59 ГПК України та подав суду документально обґрунтований відзив на позовну заяву (а.с. 81-82).

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Львівської області з врахуванням конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності, закріпленого в ст. 4-3 ГПК України обґрунтовано та правомірно було розглянуто справу за участю представників позивача і відповідача та за наявними в ній матеріалами, а доводи скаржника в цій частині є необгрунтованими.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, скаржник просить, зокрема, припинити провадження у справі, дану вимогу апелянта суд розцінює як таку, що не базується на вимогах закону, оскільки передбачені ст. 80 ГПК України підстави для припинення провадження у даній справі відсутні.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014р. та від 23.09.2014р. скаржника зобов'язано надати суду докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржник вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду не виконав. Тому, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст. 49 ГПК України, стягнути зі скаржника судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, оскільки скаржником не подано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору щодо зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2014р. у справі № 914/2606/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській області № 01н-2503/18-05 від 23.08.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника та стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 25253009) у спеціальний фонд Державного бюджету України - 15 737,55 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 55 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Львівської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 16.10.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.