Постанова № 40941213, 09.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 жовтня 2014 року 15:25 №826/12880/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Ржищівської міської ради

до

відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області

про

скасування постанови від 28.07.2014,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ржищівська міська рада звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу від 28.07.2014 ВП№42705321.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі від 28.07.2014 ВП№42705321, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, а тому постанова про накладення штрафу від 28.07.2014 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 09.10.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2014 року не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Справу №826/12880/14 розглянуто в письмовому провадженні відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області від 12.03.2014 відкрито виконавче провадження ВП№42705321 із виконання виконавчого листа Ржищівського міського суду Київської області від 23.12.2013 №2/1020/5/12 про зобов’язання Ржищівської міської ради провести проїзд загального користування по вулиці Чапаєва в місті Ржищів Київської області біля будинків №71, 73, 75 відповідно до вимог ДБН 360-92, Генерального плану міста Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року.

Боржнику (Ржищівській міській раді) встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 05.05.2014 №4-16/653 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області про неможливість виконання рішення суду від 13.12.2012.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області від 14.05.014 ВП№42705321 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн.

Ржищівська міська рада 26.05.2014 звернулась із заявою до Ржищівського міського суду Київської області щодо роз’яснення рішення суду та відстрочення виконання рішення суду, яке перебуває в примусовому виконанні.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 04.06.2014 у задоволенні заяви Ржищівської міської ради про роз’яснення рішення суду та відстрочення виконання рішення суду відмовлено.

Як зазначено позивачем, представниками Ржищівської міської ради 12.06.2014 фактично виконано рішення Ржищівського міського суду Київської області від 13.12.2012, про що повідомлено відповідача.

Проте, незважаючи на даний лист, 28.07.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі.

Так, позивач не погоджуючись постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 28.07.2014 ВП№42705321, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною п’ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

На підставі частини третьої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Відповідно до положень статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області за повторне невиконання рішення суду від 13.12.2012 на боржника накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.

Винесення оскаржуваної постанови полягало у невиконанні судового рішення в передбачені Законом строки, що не заперечується позивачем, підтверджується матеріалами справи та встановлено під час розгляду даної адміністративної справи.

Позивач як на підставу невиконання рішення Ржищівського міського суду Київської області від 13.12.2012 посилається на те, що дане рішення є незрозумілим в резолютивній частині, що і стало підставою для звернення до суду із заявою про роз’яснення рішення суду та відстрочення виконання рішення суду, проте враховуючи, що рішенням суду відмовлено у задоволенні заяви позивача, останнім 18.06.2014 направлено лист №4-29/118 про виконання рішення Ржищівського міського суду Київської області від 13.12.2012 незважаючи на його незрозумілість, тобто у позивача були відсутні підстави для невиконання рішення в строк наданий для добровільного виконання.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що позивачем своєчасно та в добровільному порядку не виконано рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, не надано доказів існування обставин, що б унеможливлювали добровільне виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що чинним законодавством передбачені всі дії державного виконавця, які вчинені останнім при примусовому виконанні виконавчого листа від 23.12.2013 №2/1020/5/12, виданого Ржищівським міським судом Київської області, доказів протиправності вчинених дій судом не встановлено, а позивачем не доведено, а відтак суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 28.07.2014 про накладення штрафу прийнята обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому що позовні Ржищівської міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, посиланням позивача на акт від 12.06.2014 щодо усунення встановлених рішенням суду порушень норм ДБН 360-92, не приймається судом до уваги, оскільки з названого акту не вбачається такого усунення у встановленому законом порядку і процедурі, не містить доказів такого усунення.

Слід також зазначити, що названий акт складений за відсутності боржника у виконавчому провадженні та державного виконавця, а тому не може слугувати доказом приведення проїзду загального користування по вулиці Чапаєва в місті Ржищів Київської області біля будинків №71, 73, 75 відповідно до вимог ДБН 360-92, Генерального плану міста Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 73,08 грн. та 182,70, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 571,22 грн. (1 827,00 грн. – 255,78 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 35, 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із Ржищівської міської ради (09230, місто Ржищів, вулиця Леніна, 22, код ЄДРПОУ 04358218) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1 571 (одна тисяча п’ятсот сімдесят одна гривня) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.