Постанова № 40941100, 07.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/313

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

07 жовтня 2014 року 09:00 № 826/12281/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Радикал" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Радикал" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови від 26.02.2014 № 202-ЦД-1-Е.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12281/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24.09.2014 судом були визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання 02.10.2014 не прибув, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника ВАТ "Радикал".

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 02.10.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2014 року закрито провадження в адміністративній справі № 826/12281/14 в частині позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Радикал" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування акту від 13.02.2014 № 183/ЦД-1-Е.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 02.10.2013 № 2447-ЦД-1-Е в розмірі 5 000 н.м.д.г., що становить 85 000,00 грн. за порушення вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: за невиконання вимог розпорядження від 11.04.2013 № 945-ЦД-1-Е, яким від ВАТ "Радикал" вимагалося до 30.04.2011 привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерне товариство» (т. 1, а.с. 75-76).

Крім цього, 02.10.2013 відповідачем було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 2200-ЦД-1-Е щодо усунення порушень до 14.01.2014 (т. 1, а.с. 77), а саме: привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерне товариство» та в строк до 14.01.2014 письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання даного розпорядження, яке разом із постановою від 02.10.2013 № 2447-ЦД-1-Е було скероване на адресу позивача, згідно поштового реєстру № 731 з відтиском поштового штемпеля та чеку про прийняття рекомендованих листів № 6638 від 07.10.2013 (т. 1, а.с. 73-74).

Крім того, 13.02.2014 відповідачем було складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 183-ЦД-1-Е, яким встановлено, що ВАТ "Радикал" не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 02.10.2013 № 2200-ЦД-1-Е (термін виконання до 14.01.2014) та встановлено, що ця дія вчинена протягом року (т. 1, а.с. 63).

Відтак, встановивши факт, що ВАТ "Радикал" не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 02.10.2013 № 2200-ЦД-1-Е, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.02.2014 № 202-ЦД-1-Е в розмірі 6000 н.м.д.г., що становить 102 000,00 грн. за порушення вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: за невиконання вимог розпорядження від 02.10.2013 № 2200-ЦД-1-Е, яким від ВАТ "Радикал" вимагалося до 14.01.2014 усунути порушення та повідомити Комісію про виконання розпорядження (т. 1, а.с. 58-60).

Вищевказана постанова була направлена 03.03.2014 на адресу позивача рекомендованим листом № 0315042103161, згідно поштового реєстру № 130 з відтиском поштового штемпеля та чеку від 03.03.2014 № 2047 (т. 1, а.с. 56-57).

Однак, позивач стверджує, що ВАТ "Радикал" не мало змоги виконати розпорядження, оскільки, керуючий санацією не має повноважень приймати рішення про приведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну.

Проте, відповідач стверджує, що на дату винесення Комісією оскаржуваних рішень ВАТ "Радикал" банкрутом не визнано, а воно лише перебуває в процесі санації, а тому може здійснювати підприємницьку діяльність, та наголошує, що керуючий санацією зобов'язаний здійснювати інші передбачені законодавством повноваження, в т.ч. має право прийняти рішення про переведення існування випуску акцій із документарної форми в бездокументарну.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Організаційно-правова діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється комплексом нормативних документів, основними з яких є Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року 448/96-ВР (надалі - Закон N 448/96-ВР).

Відповідно до Закону N 448/96-ВР Комісія є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України, що здійснює державне регулювання на ринку цінних паперів шляхом здійснення комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних. До системи цього органу входять центральний апарат Комісії і територіальні органи.

Відповідно до ст. 6 Закону N 448/96-ВР Комісія здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону N 448/96-ВР державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 8 Закону N 448/96-ВР, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій професійних учасників ринку цінних паперів, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів.

Питання винесення постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів регулюються ст. 11 Закону N 448/96-ВР та "Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій" затверджених рішенням НКЦПФР від 16.10.12 №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.12 за № 1855/22167 (надалі - Правила №1470).

Згідно п. 2 Правил №1470, уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Про дату, час та місце складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати складання акта.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше двадцяти робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до п. 8 Правил №1470, у разі неявки керівника або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності, на підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів акт складається того самого дня, на який було викликано особу, за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце та час складання акта, про що робиться відповідний напис на акті про правопорушення на ринку цінних паперів.

Як вбачається з акта від 13.02.2014 № 183-ЦД-1-Е, уповноваженою особою Комісії було зафіксовано, що представник юридичної особи на підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів не з'явився.

Відповідно до п. 1, п. 2 розділу XIV Правил №1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Згідно п. 1 розділу VII Правил №1470, уповноважена особа Комісії, розглянувши справу про правопорушення, приймає рішення у справі, яке оформлюється у вигляді постанови.

Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу VII Правил № 1470, постанова у справі про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.

Згідно п. 8 ст. 11 Закону N 448/96-ВР, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, враховуючи, що ВАТ "Радикал" повторно протягом року вчинило те саме порушення, вказане у розпорядженні про усунення порушень законодавства про цінні папери від 02.10.2013 № 2200-ЦД-1-Е, а саме: не привело статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерне товариство» та не усунуло дане порушення до 14.01.2014, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних від 26.02.2014 № 202-ЦД-1-Е в розмірі 6000 н.м.д.г., що становить 102 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиними доводом позивача щодо невиконання розпорядження відповідача є перебування товариства в процесі санації.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (Закон № 2343-XII), під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Згідно ч. 4 ст. 28 Закону № 2343-XII, з моменту винесення ухвали про введення процедури санації:

керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;

управління боржником переходить до керуючого санацією;

зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону № 2343-XII, керуючий санацією має право:

звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;

розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством;

укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);

подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.

Згідно ч. 6 ст. 28 Закону № 2343-XII,керуючий санацією зобов'язаний:

прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації;

відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;

розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів;

забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;

здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність;

розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;

заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство;

повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків;

забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність;

повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить п'ятдесят і більше відсотків;

надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації;

на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі;

здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2343-XII, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, вбачається, що, по-перше, керуючий санацією має право здійснювати інші передбачені законодавством повноваження, по-друге, мораторій не поширюється на відповідальність за не виконання розпорядження.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що ним не були надані суду жодні докази щодо спростування тверджень відповідача про наявність порушень законодавства про цінні папери, вчинених ВАТ "Радикал", як і не надано жодного доказу щодо вчинення керуючим санацією необхідних дій для усунення, виявлених відповідачем порушень.

Відтак, суд дійшов висновку, що контролюючий орган діяв в межах та в спосіб передбачений нормами чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.02.2014 № 202-ЦД-1-Е, оскільки, позивачем не доведені власні посилання про відсутність повноважень у керуючого санацією товариства на усунення порушень так, як керуючим санацією не вчинялися жодні дії для цього.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову відкритому акціонерному товариству "Радикал" повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Радикал" (код ЄДРПОУ 05757570) решту суми судового збору у розмірі 1836,00 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2014 року.