Постанова № 40941041, 13.10.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2014 р. Справа № 802/3445/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Колесника М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображені в акті № 567/1702/НОМЕР_1, прийнято податкове-повідомлення рішення, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість в сумі 11258,75 грн., в тому числі: 9007 грн. - основний платіж, 2251,75 грн. - штрафні санкції.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з посиланням на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, з посиланням на доводи, викладені у письмових запереченнях та в акті перевірки, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 12.08.2014 року № 705, виданого Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області посадовими особами відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області та на підставі п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "НК-Віфарт", код за ЄДРПОУ 38190003, за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року.

Результати перевірки оформлено актом № 567/1702/НОМЕР_1 від 28.08.2014 року (а.с. 12-29), згідно якого встановлено порушення вимог: п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року всього в загальній сумі 9007 грн., в тому числі за лютий 2014 року в сумі 5589 грн., за березень 2014 року в сумі 3418 грн.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача Могилів-Подільською ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2014 року № 0020031702 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11258,75 грн., в тому числі 9007 - основний платіж, 2251,75 грн. - штрафні санкції.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображено в акті від 28.08.2014 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2014 року № 0020031702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11258,75 грн., з них: 9007 грн. - основний платіж, 2251,75 грн. - штрафні санкції.

Вказане рішення прийняте посадовими особами Могилів-Подільської ОДПІ в результаті проведення перевірки повноти визначення податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року, під час якої встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту в сумі 9007 грн. по податку на додану вартість, в тому числі за лютий 2014 року на 5589 грн., за березень 2014 року на 3418 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за перевіряємий період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року при співставленні податкового кредиту в розрізі контрагентів виявлено відхилення по контрагенту ТОВ "НК-Віфарт" в сумі 9007 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між ТОВ "НК-Віфарт" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки нафтопродуктів № НК0222 від 07.02.2014 року.

Згідно даного договору постачальник зобов'язується передати у власність нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах передбачених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується у супровідних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (а.с. 42-45).

Виконання умов даного договору підтверджується первинними документами, зокрема податковою накладною № 36 від 07.02.2014 року, видатковою накладною № РН-0000162 від 14.02.2014 року та товарно-транспортною накладною № РН-0000162 від 14.02.2014 року, згідно яких ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ "НК-Віфарт" паливо дизельне ДТ-З-К4 в кількості 5874 літри на загальну суму 54040,80 грн. в тому числі податок на додану вартість 9006,80 грн. (а.с. 46-49).

Сума за придбаний товар сплачена позивачем в повному обсязі, в тому числі і податок на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 07.02.2014 року (а.с. 49).

Встановлені обставини відображені також податковим органом в акті перевірки (а.с. 19), де зазначено, що сума податку на додану вартість за податковою накладною в сумі 9006,80 грн. включена до податкових зобов'язань за лютий 2014 року, відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають додатку до податкової декларації з податку на додану вартість, даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Таким чином, сума податку на додану вартість, сплачена позивачем, відповідає сумі податкового кредиту, що підтверджується первинними документами, а також актом перевірки.

Крім того, використання ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності вказаного дизельного палива підтверджується наявністю власного автомобіля ЗИЛ 130 державний номер НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтвом про право власності на АЗС з магазином-добудовою, який розташований в АДРЕСА_1

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2014 року № 0020031702 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання ТОВ "НК-Віфарт"-ФОП ОСОБА_1 в розумінні ст. 185 ПК України.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно сертифікату відповідності серії ДЇ, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України паливо дизельне ДТ-З-К4 сорт F (вміст сірки до 50 мг/кг) знаходиться на митній території України.

Окрім того, факт наявності об'єкта оподаткування підтверджується первинними документами та актом перевірки в якому зазначено, що факт взаємовідносин ТОВ "НК-Віфарт" з ФОП ОСОБА_1 підтверджується відповідною довідкою (а.с. 19).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які містяться в матеріалах справи, зокрема: податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна оформлені у відповідності до вказаних норм Закону, та під час здійснення господарської діяльності. Їх зміст підтверджує, що господарська операція щодо поставки дизельного палива здійснена між ТОВ "НК-Віфарт" та ФОП ОСОБА_1 із зазначенням дати проведення операції, об'єкта, суми, сплаченої за отриманий товар тощо.

Відтак доводи відповідача щодо відсутності об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання є необґрунтованими та суд не приймає їх до уваги при вирішенні спору.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, натомість відповідачем не наведено доводів правомірності прийнятого рішення, відтак адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 0020031702 від 12.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 225 грн. 18 коп. сплаченого при зверненні до суду судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович