Вирок № 40940869, 13.08.2014, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа №275/590/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Коваленко В. К.,

при секретарі - Марієвській Н.А,

з участю

прокурора Фіногенова В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів кримінальне провадження внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014060130000005 від 14 лютого 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Рудівка, Прилуцького району

Чернігівської області, громадянці України, освіта вища,

пенсіонерці, не заміжній, на утриманні малолітніх дітей не має,

раніше судимій 31.01.2012 року Брусилівським районним судом

Житомирської області за ч. 2 ст. 191 КК України до позбавлення

волі на строк 2 роки, на підставі ст.. 75 КК України від

відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки з

позбавленням права обіймати посади в органах державної влади

на 2 роки, зареєстрованій та проживаючій АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.382 КК України, - суд,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2014 року між прокурором прокуратури Брусилівського району Житомирської області Немченіновим С.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_1 повністю визнає винуватість в тому, що вона будучи раніше судимою за злочини проти власності, перебуваючи на іспитовому терміні відбування покарання, вчинила новий умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.

ОСОБА_1 за спеціальним повноваженням, тобто згідно довіреності від 27 липня 2013 року, виданої правомочним органом, в особі голови Фермерського господарства «Суховець», ОСОБА_4, який призначений на посаду голови Фермерського господарства Наказом № 1 від 10.02.2005 року, та посвідченою в установленому законом порядку нотаріусом, являється службовою особою Фермерського господарства «Суховець» виконуючою організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та уповноваженою вчиняти дії, необхідні та доцільні для забезпечення правильного і ефективного здійснення діяльності та ведення справ Фермерського господарства «Суховець», яке розташоване за адресою вул.. Леніна, 25, с. Вільшка Брусилівського району Житомирської області.

За рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 квітня 2013 року, Фермерське господарство "Суховець"(12630, с. Вільшка Брусилівського району, вул.Леніна, 25, код 33337525 ), зобов'язано сплатити на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" (01001, м. Київ-1, вул. Б.Грінченка, 1, код 33642855) 519823,29грн. заборгованості, з яких: 326584,35грн. - основний борг, 128834,09грн. - штраф в розмірі 20%, 30091,92грн. - штраф в розмірі 7%, 32380,27грн. - пеня, 1932,66грн. - 3% річних. Дане рішення Господарського суду набрало законної сили 16.04.2013 року.

З метою примусового виконання рішення суду Державною виконавчою служби Брусилівського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2013 року та цього ж дня приєднано до зведеного виконавчого провадження № 35642299 від 11.12.2012 року. 16.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження Фермерське господарство «Суховець» було належним чином повідомлено рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення письмового відправлення. В межах зведеного виконавчого провадження на всі діючі рахунки Фермерського господарства «Суховець» було накладено арешт.

З метою ухилення від сплати заборгованості за рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.04.2013 року, ОСОБА_1, використовуючи надані їй повноваження, згідно доручення голови Фермерського господарства «Суховець», якого вироком Коростишівського районного суду від 31.07.2013 року було позбавлено права обіймати посаду, пов'язану з керівництвом сільськогосподарським підприємством строком на 1 рік 6 місяців, 11.02.2013 року відкрила у банківській установі ТВБВ № 10005/080 філії Житомирського обласного управління № 10005 АТ «Ощадбанк» рахунок № 26009300752737, на який протягом лютого - листопада 2013 року надійшло 130 000, 29 грн, і не повідомила про нього виконавчу службу. Вказані кошти вона використала не на сплату заборгованості Державній спеціалізованій бюджетній установі "Аграрний фонд", за рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.04.2013 року. Окрім цього згідно декларацій з податку на додану вартість за період з червня 2013 року по лютий 2014 року в касу Фермерського господарства «Суховець» надійшло 153 831 грн., які ОСОБА_1, умисно не виконуючи рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2013 року, використала не на сплату заборгованості Державній спеціалізованій бюджетній установі "Аграрний фонд", чим заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою Фермерського господарства «Суховець», маючи реальну можливість погасити заборгованість за рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.04.2013 року, тобто маючи на банківському рахунку та касі Фермерського господарства «Суховець» суму 283 831 грн. 29 коп., умисно невиконала рішення суду, що набрало законної сили на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" на суму 193 238 грн. 94 коп., чим заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Своїми умисними діями, які виразились , в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому службовою особою, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.382 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1

- за ч. 3 ст. 382 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані із керівництвом сільськогосподарським підприємством строком на 1 рік.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Покласти на неї обов'язки, передбачені п.2,3, 4 ст. 76 КК України, тобто не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в скоєному щиро розкаялася, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала в повному обсязі та зобов'язалася добровільно протягом року сплатити кошти на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" на суму 193 238 грн. 94 коп., а також те, що вона є пенсіонеркою до підозрюваної ОСОБА_1 можливо застосувати вимоги ст. 75 КК України.

Просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки угода відповідає вимогам ст.472 КПК України та укладена добровільно. Наслідки затвердження даної угоди їй зрозумілі.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1свою вину у інкримінованому їйзлочині визнала повністю, угоду про визнання нею винуватості просила затвердити, оскільки вона укладена нею добровільно і вона погоджується на покарання узгоджене в угоді.

Адвокат підтримала думку своєї підзахисною.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з того, що відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, віднесений до тяжких злочинів. Міра покарання погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.3 ст. 382 КК України і становить у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов»язані із керівництвом сільськогосподарських підприємств строком на 1 рік.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Покласти на неї обов'язки, передбачені п.2,3, 4 ст. 76 КК України, тобто не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції

ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.4 ч.5 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

Встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про підстави для визнання винуватості.

Обставинами, які пом'якшують покарання підозрюваної ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України є:

-щире каяття;

-повне визнання своєї вини.

Обставиною, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання підозрюваної ОСОБА_1 є:

- Рецидив злочинів.

ОСОБА_1 зобов'язується:

а) виконати рішення суду протягом 1(одного) року, до 21 .07.2015 року, тобто сплатити на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" кошти в сумі 193 238 грн. 94 коп.

Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратори та обвинуваченою ОСОБА_1

Керуючись ст.370, ст.373, ст.374, ст.474, ст.475 КПК України, - суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 липня 2014 року між прокурором прокуратури Брусилівського району Житомирської області Немченіновим С.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченому ч.3 ст.382 КК України призначивши їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі , з позбавленням права обіймати посади пов»язані із керівництвом сільськогосподарських підприємств строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Покласти на неї обов'язки, передбачені п.2,3, 4 ст. 76 КК України, тобто не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.Арешт на майно не накладався та судових витрат по справі немає.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Суддя В. К. Коваленко