Ухвала суду № 40940846, 16.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" жовтня 2014 р. Справа № 903/586/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Ярина" санаторій "Конвалія", м. Трускавець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк

про визнання права власності та витребування майна

Головуючий суддя М.М. Гончар

Суддя В.А. Пахолюк

Суддя А.М. Кравчук

за участю представників сторін:

від позивача: Волинець Ігор Васильович (довіреність від 01.10.2013р.)

від відповідача: Олексюк Віталій Володимирович (довіреність від 30.12.13р. №4018)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. по справі 914/1720/14 за позовом Приватного підприємства "Ярина" санаторій "Конвалія", м. Трускавець до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Львів про визнання права власності та витребування майна, встановлено відсутність у відокремленого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, у зв'язку з чим справу направлено за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду Волинської області порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.07.2014р.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Ярина" санаторій "Конвалія" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" про визнання права власності та витребування майна.

Свої вимоги обгрунтовує наступним:

- зобов'язання між сторонами виникли на підставі договорів поставки нафтопродуктів від 23.06.2011р. №К 6906 та від 07.03.2012р. №К3403/12;

- позивачем проведена 100% попередня оплата вартості нафтопродуктів (бензин А-92, А-95 та дизпалива);

- в зв'язку із втратою (викраденням) у позивача карток, на підставі яких здійснюється відпуск нафтопродуктів, відповідачем не виконані зобов'язання, товар позивачем отриманий частково.

Через канцелярію суду 22.08.2014р. відповідачем подано пояснення по суті позовних вимог про наступне:

- право власності на пальне виникло у позивача з моменту передання карток- талонів на пальне;

- між сторонами виникли відносини з договорів, що містять елементи різних договорів (змішаний договір), а саме, в частині оплатної передачі нафтопродуктів - договору поставки, що врегульовані гл. 54 ЦК України, в частині зберігання товару на АЗС,- договору зберігання, врегульовані гл. 66 ЦК України;

- відповідно до загальної практики, що склалася на АЗС при відпуску талонів, ідентифікація талонів може здійснюватися з використанням пристроїв , призначених для считування штрих- коду з талону або ж за відсутності таких пристроїв шляхом візуального огляду талону на предмет наявності необхідних захисних елементів (штрих- код, голограма тощо) серійного та порядкових номерів, до обов'язків оператора АЗС не входить перевірка повноважень особи, що його пред'явила або ж визначення законності володіння таким талоном;

- наявність талону додатково свідчить про існування договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, що передбачає за вимогою пред'явника за умови пред'явлення дійсного пластикового талону- обов'язок відповідача видати пальне пред'явнику талону, за відсутності такого талону пальне не відпускається;

- зважаючи на змішаний характер відносин, що виникли між сторонами (купівлі- продажу та зберігання), видача пального зі зберігання здійснюється за умови надання дійсного талону на пальне, який чітко ідентифікує пред'явника талону як поклажедавця в межах строків, що сторони визначили в договорах;

- надання дійсного талону є підтвердженням того, що особа, яка його пред'явила, є повноваженим власником цього майна та має право отримати зі зберігання фіксовану кількість пального певного найменування і марки, які зазначено на ньому;

- оператор АЗС не зобов'язаний перевіряти законність володіння таким талоном;

- на сьогодні ТзОВ "Золотий Екватор" не є оператором АЗС, які здійснюють роздрібну торгівлю АЗС, а відносини щодо отоварення талонів врегульовані з відповідними операторами АЗС договорами, в яких передбачено, що пред'явник картки на пальне- будь- яка особа, якій покупець (відповідач ) передав картки і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару на АЗС і особа, що звертається на АЗС за отриманням товару з використанням картки на пальне вважається належним пред'явником, окрім випадків, коли бланк- дозволу не має належних знаків захисту;

- своїм листом вих. №132 від 25.07.2012 року відповідач підтвердив право позивача на отримання пального після надання талонів до двох років;

- картки на пальне видавалися позивачу, а крадіжка відбулася з квартири гр. ОСОБА_3, особистого майна та карток на пальне ; не відомо які саме картки на пальне були викрадені ; кримінальна справа порушена за крадіжку майна та карток ОСОБА_3;

- не доведено викрадення саме карток на пальне, які передавалися позивачу;

- відповідач підтверджує право позивача на отримання пального на АЗС за умови пред'явлення талонів на пальне відповідно до умов укладених договорів.

В частині визнання права власності на пальне просив в позові відмовити, так як право власності на пальне виникло у позивача з моменту отримання товарно- розпорядчих документів на майно (талонів на пальне) відповідно до умов договору та приписів ч.1 ст. 334 ЦК України.

Відповідачем 02.10.2014р. через канцелярію суду поданий аналіз отоварених та не отоварених карток на пальне за період з 29.12.2011р. по 26.06.2012р.

В судовому засіданні 16.10.2014р. представник позивача подав клопотання про витребування в ТзОВ "Золотий Екватор" аналіз використаних та не використаних карток на пальне Приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" за період з 29 грудня 2011р. по 10 жовтня 2014р. по накладних №7616 від 29.12.2011 року.. №4002 від 10 травня 2012 р . №4378 від 18 травня 2012 р. №4501 віл 22 травня 2012 р. №5250 від 12 червня 2012р.

Клопотання представника позивача від 16.10.2014р. судом задоволене.

Оглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін , з метою повного та всебічного розгляду справи суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти.

Керуючись, п.п.1,2 ст. 77 Господарського Процесуального Кодексу України, суд, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 06.11.2014р. на 12 год. 00 хв.

2. Зобов'язати позивача до 04.11.14р. подати суду документальне підтвердження кількості та суми пального по використаних та не використаних картках ; що викрадені саме картки відповідача; інформацію про стан кримінальної справи на даний час, чи встановлені особи, та на яку суму викрадені картки, належним чином засвідчену копію постанови Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області , документи бухгалтерського обліку по нафтопродуктах, отриманих відповідно по договорах №К 6906 від 23.06.2011р. та №К3403/12 від 07.03.2012р., акт інвентаризації , тощо; докази сплати судового збору від заявленої до повернення вартості майна, розрахунок вартості майна , що підлягає поверненню.

3. Відповідачу до 04.11.14р.: аналіз використаних та не використаних карток на пальне Приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" за період з 29 грудня 2011р. по 10 жовтня 2014р. по накладних №7616 від 29.12.2011 року.. №4002 від 10 травня 2012 р . №4378 від 18 травня 2012 р. №4501 віл 22 травня 2012 р. №5250 від 12 червня 2012р., чи здійснювалася заміна талонів на талони нового зразка, зразок переданих позивачу та нині діючих талонів на відпуск нафтопродуктів.

Суд попереджає сторін, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 1853, 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Гончар

Суддя В.А. Пахолюк

Суддя А.М. Кравчук