Постанова № 40940200, 10.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2014 р. Справа №818/2553/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/2553/14

за позовом Приватного підприємства «Автоград»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Автоград» (далі по тексту - позивач, ПП «Автоград») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00002622204 від 05.09.2014 року.

Позовні вимоги ПП «Автоград» обґрунтовує наступним. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Біостар» за період з 01.09.2014 року по 31.10.2012 року та з ТОВ «Д Алекс» за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року, згідно акту № 3258/2204/31311416/333 від 19 серпня 2014 року, ДПІ в м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15107,00 грн., у тому числі: за вересень 2012 року на суму 6295,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 2788,00 грн., за липень 2013 року на суму 4440,00 грн., за серпень 2013 року на суму 1584,00 грн. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 05 вересня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00002622204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 18884,00 грн.

На переконання позивача, висновки ДПІ в м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції по постачанню товару між ТОВ «Біостар», ТОВ «Д Алекс» та ПП «Автоград» є реальними, товар отриманий, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором, податковими накладними, документами про оплату та ін.

Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують отримання товару, ПП «Автоград» має право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

В судове засідання з'явився представник відповідача Дмитрієва М.С.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. (а.с.129).

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на положення вказаної норми, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов Приватного підприємства «Автоград» задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу №1559 від 06.08.14 року начальником відділу перевірок Грибиниченком О.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Автоград» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОв «Біостар» за період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року та ТОВ «Д Алекс» за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року. За результатами перевірки 19 серпня 2014 року складений акт № 3258/2204/31311416/333 (а.с.6-18), згідно якого ДПІ в м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15107,00 грн., у тому числі: за вересень 2012 року на суму 6295,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 2788,00 грн., за липень 2013 року на суму 4440,00 грн., за серпень 2013 року на суму 1584,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 05 вересня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00002622204 (а.с.19) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 18884,00 грн.

Отже, правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ДПІ в м. Сумах визначила нереальність господарських операцій між ПП «Автоград» і ТОВ «Біостар», ПП «Автоград» і ТОВ «Д Алекс», вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача № 648/22-417/38278475 від 19.12.2012 року та №885/22/37617796 від 05.11.2013 року.

Проте, надаючи оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту визначається Податковим кодексом України.

Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 03 вересня 2012 року з ТОВ «Біостар» укладено договір постачання товару №0309/12 (а.с.35-36) Факт поставки і оплати вказаного товару підтверджується платіжними дорученнями, рахунками-фактури, накладними, податковими накладними та ін. Також, позивачем 01 липня 2013 року з ТОВ «Д Алекс» укладено договір постачання товару №0107-13 (а.с.56-57). Факт поставки і оплати вказаного товару підтверджується платіжними дорученнями, рахунками-фактури, накладними, податковими накладними та ін.

Придбаний товар був оприбуткований позивачем та використаний у господарській діяльності (реалізований іншим особам) про що свідчать, наявні в матеріалах справи, журнали-ордери (149-153) та виписки з бухгалтерських рахунків.

Враховуючи наведене, на переконання суду, господарські операції по поставці товару між ПП «Автоград» і ТОВ "Біостар" та ПП «Автоград» і ТОВ «Д Алекс» фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПП «Автоград» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Автоград» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05 вересня 2014 року № 00002622204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 18884, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик