Вирок № 40938859, 17.10.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1КП-200-521-14

Справа 200/11709/14-к

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

8 жовтня 2014 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Омельченко С.В.

прокурора Чередник А.В.

з участю:

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не працюючого, інваліда другої групи, вдівця, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10.12.2013 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.259, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі, з випробувальним терміном на 2 роки,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2014 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля міської лікарні №16 розташованої по вул.Героїв Сталінграду, 19 у м.Дніпропетровську, вчиняючи злочин повторно, безпричинно, не переслідуючи конкретної мотивації, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на надання в офіційні органи свідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеки громадян, здійснив по засобах телефонного зв'язку з мобільного телефону, що належить йому, „Nокіа 101", НОМЕР_1, дзвінок операторові „102" і повідомив про підготовку вибуху у приміщенні міської лікарні №16, яка розташована по вул.Героїв Сталінграду, 19 у м.Дніпропетровську, тобто умисно розповсюдив свідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеки громадян.

23 квітня 2014 року, приблизно о 21 год. 40 хв., ОСОБА_2, знаходячись на зупинці громадського транспорту ДК „Шинник" по вул.Героїв Сталінграду, 118-а у м.Дніпропетровську, вчиняючи злочин повторно, безпричинно, не переслідуючи конкретної мотивації, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на надання в офіційні органи свідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеки громадян, здійснив по засобах телефонного зв'язку з мобільного телефону, що належить йому, дзвінок операторові „102" і повідомив про підготовку вибуху маршрутного таксі №55, яке знаходиться біля зупинки громадського транспорту ДК „Шинник" по вул.Героїв Сталінграду, 118-а у м.Дніпропетровську, тобто умисно розповсюдив свідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеки громадян.

Враховуючи наведене, умисні дії ОСОБА_2, що виразилися в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, вчинене повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні:

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вину визнав повністю та пояснив, що 21.03.2014, приблизно о 16.00 год., йому стало зле і він викликав швидку допомогу, яка доставила його до лікарні № 16 у м.Дніпропетровську на вул.Героїв Сталінграду. У прийомному покої його оглянув лікар невропатолог і відмовив в госпіталізації. Він став наполягати на госпіталізації але його вигнали з лікарні. Він зателефонував на « 103» і поскаржився оператору, що лікар швидкої залишив його в прийомному покої не дочекавшись госпіталізації. На що йому відповіли, що це не входить в компетенцію швидкої допомоги. Він розізлився і подзвонив з свого мобільного телефону „Nокіа", номер НОМЕР_1, на „102" та повідомив, що він замінував лікарню № 16 в м.Дніпропетровську, щоб вивели всіх людей з приміщення бо він підірве лікарню.

23.04.2014, йому також стало зле і він викликав швидку допомогу, яка привезла його в лікарню швидкої допомоги на вул.Свердлова у м.Дніпропетровську. В лікарні його оглянули лікарі і повідомили, що його необхідно оперувати але із-за стана його здоров'я вони не можуть провести операцію бо це буде загрожувати його життю. Його відпустили до дому. Приблизно о 21 год. 40 хв., він сів в маршрутне таксі № 55 і направився до дому, але йому в таксі стало зле і він попросив водія зупинити автомобіль щоб вийти. Водій відмовився виконати його прохання і між ними виникла сварка. Коли він вийшов з маршрутного таксі і так як він розсердився на водія та був пригнічений із-за свого стану здоров'я, він зателефонував на « 102» та повідомив, що в маршрутне таксі № 55 підкинута міна «лягушка» і він натисне кнопку і автомобіль підірветься. Він повідомив де він знаходиться і його затримали працівники міліції. В скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не наказувати.

Поясненнями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді оператора ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. 23.04.2014 він знаходився на добовому чергуванні, приблизно о 21 год. 00 хв., на спецлінію „102" зателефонував чоловік та повідомив, що під маршрутним таксі №55, яке знаходиться біля зупинки громадського транспорту ДК „Шинник", його люди заклали міну «лягушку», та кинув слухавку. Отриману інформацію він передав в відповідні органи.

А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:

- актом перевірки об'єкта на наявність вибухового пристрою № 21/03-1 від 21.03.2014, відповідно якого була оглянута територія лікарні №16 м.Дніпропетровська, на момент огляду вибухових предметів та речовин не виявлено (а.с.6);

- протоколом огляду місця події від 21.03.2014, відповідно якого було оглянуто мобільний телефон „Nокіа" imei НОМЕР_2, який добровільно видав ОСОБА_2, в ході огляду було встановлено, що з даного мобільного телефону були здійснені вихідні дзвінки: 21.03.2014 о 16.38 год. на номер « 101», 21.03.2014 о 16.45 год. на номер « 103», 21.03.2014 о 17.18 год. на номер « 104», 21.03.2014 о 17.20 год. на номер « 102». В телефоні було виявлено sim-картка мобільного оператора «МТС» та sim-картка мобільного оператора «Київстар» (а.с.15-17);

- висновком № 224 від 22.03.2014, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відповідно якого ОСОБА_2 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.18);

- протоколом прослуховування звукозапису від 15.04.2014, відповідно якого під час прослуховування диску обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що на звукозапису він впізнає свій голос, коли він телефонував на « 102» та повідомив, що під міську лікарню № 16 в м.Дніпропетровську його люди підклали тротил і просив вивести людей з приміщання (а.с.43-44);

- актом перевірки об'єкта на наявність вибухового пристрою № 21/04-1 від 23.04.2014, відповідно якого була оглянута зупинка громадського транспорту ДК „Шинник" в м.Дніпропетровську, на момент огляду вибухових предметів, компонентів та речовин не виявлено (а.с.46);

- протоколом огляду місця події від 23.04.2014 відповідно якого було оглянуто мобільний телефон „Nокіа" imei-1 НОМЕР_3 imei-2 НОМЕР_4, який добровільно видав ОСОБА_2, в ході огляду було встановлено, що з даного мобільного телефону був здійснений вихідний дзвінок: 23.04.2014 о 21.10 год. на номер « 102». В телефоні було виявлено дві sim-картки мобільного оператора «Київстар» (а.с.54-55);

- протоколом прослуховування звукозапису від 12.04.2014, відповідно якого під час прослуховування диску обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що на звукозапису він впізнає свій голос, коли він телефонував на « 102» та повідомив, що під маршрутне таксі № 55, яке знаходиться на зупинці громадського транспорту ДК «Шинник» по вул.Героїв Сталінграду його люди підклали міну «лягушка» і він натисне кнопку і машина злетить у повітря (а.с.83-44);

- висновком експерта № 70/32-325 від 06.06.2014, відповідно якого голос та мовлення анонімного диктора, зафіксовані у файлі 20140321172028000391680 m18.wav, на наданому на дослідження диску для лазерних систем зчитування CD ultimate collection, з позначкою на неробочій поверхні „21.03.2014" - належить ОСОБА_2. Голос та мовлення анонімного диктора, зафіксовані у файлі Запис 000 аmr, на наданому на дослідження диску для лазерних систем зчитування CD ultimate collection, з позначкою на неробочій поверхні „23.04.2014" - належить ОСОБА_2 (а.с.91-99);

- актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 139 від 03.07.2014, відповідно якого ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не страдав та на теперішній час не страдає. Виявляв раніше та на теперішній час органічно емоційно лабільний розлад. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_2 не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, коли він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. В застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.119-123).

Суд вважає вину ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а його умисні дія, що виразились в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, вчинені повторно, правильно кваліфіковани за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_2 віднесений до категорії тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом органічний емоційно-нестійкий розлад, є інвалідом другої групи, страдає рядом захворювань. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_2 скоїв злочин в період іспитового строку, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією статті Кримінального кодексу України. Оскільки ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, при призначенні йому остаточного покарання за сукупністю вироків, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст.71 КК України та приєднати до призначеного покарання за даним вироком частково не відбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.12.2013, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Дніпропетровській області при проведені фоноскопічної експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 1967 грн. 68 коп.(а.с.90), суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого в повному обсязі.

Вирішуючи питання про два мобільних телефони „Nокіа" та чотири сім-картки, які належать обвинуваченому ОСОБА_2 і які були визнанні речовими доказами по справі, суд вважає необхідним, відповідно з ст.100 КПК України, їх конфіскувати як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.12.2013 та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років та 1 місяця позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання обчислювати з 12.05.2014.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком чинності.

Речові докази: два мобільних телефони „Nокіа" та чотири сім карти, які зберігаються в камері схову Бабушкінському РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області,- конфіскувати;

- чотири диски з записами зразку голосу ОСОБА_2, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області процесуальні витрати у сумі 1967 грн. 68 коп. (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл.; номер рахунку 31118115700004; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м. Дніпропетровська