Постанова № 40937619, 15.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 923/781/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Пироговського В.Т., Лавриненко Л.В.

(Склад колегії суду сформовано згідно з розпорядженням голови суду №2283 від 22.09.2014р. )

секретар судового засідання Галузінський Н.О.

за участю представників сторін 15.10.2014р.:

від Приватного підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича - ОСОБА_3

від ПАТ "Великолепетиський маслозавод" - Волкова С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 15.08.2014 р.

по справі № 923/781/14

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича

до Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод"

про стягнення 396745 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.09.2014р., яка надіслана сторонам 23.09.2014р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 15.10.2014р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

30.05.2014р. Приватний підприємець ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", та з урахуванням заяв про уточнення позову від 08.07.2014р. та від 24.07.2014р. (а.с. 113-120, 130-136) просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Великолепетиський маслозавод», що знаходиться за адресою Херсонська область, Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 00447505, 396 745 грн. на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) збитків у вигляді вартості майна.

В обґрунтування позову Приватний підприємець ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича посилається на те, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 04.01.2010 р. порушено провадження у справі №21/19/10 про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_1 за заявою Приватного підприємця ОСОБА_6 в порядку норм ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.). Постановою господарського Запорізької області від 26.01.2010р. ПП ОСОБА_1 було визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2013р. задоволено заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Молота О.І. про зміну способу виконання наказу від 29.04.2013р. № 21/19/10 та змінено спосіб виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р., видано наказ про стягнення вартості майна: ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 3 шт. (вартістю 49 710 грн. 00 коп.); насос плунжерний Р-З-ОУЧ-2 -1 шт. (вартістю 9 120 грн. 00 коп.); місткість для нормалізації сливок ВН600 - 2 шт. (вартістю 49 400 грн. 00 коп.); пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 2 шт. (вартістю 51 300 грн. 00 коп.); сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 1 шт. (вартістю 53 865 грн. 00 коп.); резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт. (вартістю 60 800 грн. 00 коп.); резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт. (вартістю 33 250 грн. 00 коп.); аміачний компресор Ф411 - 1 шт. (вартістю 89 300 грн. 00 коп.); стягнувши з публічного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 396 745 грн. 00 коп.

За постановою Донецького апеляційного господарського суду, який переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою ПАТ «Великолепетиський маслозавод», суд частково скасував ухвалу в частині задоволення заяви ліквідатора про зміну способу виконання наказу від 29.04.2013 р. № 21/19/10 та видачу наказу про стягнення із відповідача на користь позивача вартості майна у сумі 396 745 гри. 00 коп.

Постановою від 02.04.2014р. у справі № 21/19/10, Вищий господарський суд України в задоволені касаційної скарги ліквідатора-арбітражного керуючого Молоша О.І. відмовив, рішення апеляційної інстанції залишив у силі.

У зв'язку з вищезазначеним Приватний підприємець ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича звернувся до Господарського суду Херсонської області з вищевказаним позовом про стягнення збитків, які складають вартість майна, яке перелічене за ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2013р. у справі № 21/19/10, а саме:

1.Ванна для виготовлення сиру В2 ОСВ-5 (1997 р.) - 2 шт. (вартісно 83390 гри.00 коп.);

2.Ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000-2 шт. (57000 грн.00 коп.);

3.Ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - 3 шт. (54468 грн.00 коп.);

4.Ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 7 шт. (115990 грн.00 коп.);

5.Прес для сирів Е8 ОПД-24 - 2 шт. (60230 грн.00 коп.);

6.Масловиготовлювач Я-5 ОМЕ - 1 шт. (74860 грн.00 коп.);

7.Насос плунжерний Р-З-ОУЧ-2 -1 шт. (9120 грн.00 коп.);

8.Місткість для нормалізації сливок ВН600 - 3 шт. (74100 грн.00 коп.);

9.Пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1шт. (28500 грн.00 коп.);

10.Пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 3 шт. (76950 грн.00 коп.);

11.Сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 2 шт. (107730 гри.);

12. Сепаратор сливковідділювач Ж5 ОСТ - 3 - 2 шт. (94050 грн.00 коп.);

13.Сепаратор молокоочищувач А1- ОМЦ-10 - 1 шт. (20007 грн.00 коп.);

14.Резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 2 шт. (72200 грн.00 коп.);

15.Резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт. (60800 грн.00 коп.);

16.Резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт. (79800 грн.00 коп.);

17.Резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт. (33250 грн.00 коп.);

18.Резервуар для молока Я 1-ОСВ-6,3 - 1 шт. (36100 грн.00 коп.);

19.Аміачний компресор Ф411 - 1шт. (89300 грн.00 коп.);

20.Вагон - рефрижератор - 1 шт. (38000 грн.00 коп.).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.08.2014р. (суддя Немченко Л.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивоване тим, що в ході розгляду справи позивачем не доведено наявність таких складових правопорушення як вина відповідача, тобто він не є суб'єктом, протиправні дії відповідача (суб'єктивна сторона) та причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням наслідків у вигляді збитків.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватний підприємець ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області по справі №923/781/14 від 15.08.2014р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Великолепетиський маслозавод», що знаходиться за адресою Херсонська область, Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 00447505, 396 745 грн. на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) збитків у вигляді вартості майна, про що видати наказ.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору.

Також, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається також на те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не було враховано те, що ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" була спричинена шкода в наслідок протиправної дії заволодіння майном, про що на думку апелянта свідчать матеріали справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2005р. між Акціонерним банком «Приватінвест» (правонаступник якого є ВАТ «Морський транспортний банк», в подальшому ПАТ «Марфінбанк») та ВАТ «Великолепетиський маслозавод» (правонаступником якого є ПрАТ «Великолепетиський маслозавод») було укладено кредитний договір №03/132-К, за умовами якого банк відкрив останньому кредитну лінію у сумі 500 000, 00 грн. на поповнення обігових коштів з кінцевим строком повернення кредиту 01.03.2006р. (а.с.37-38).

В забезпечення своєчасного виконання договірних зобов'язань по кредитному договору ВАТ «Великолепетиський маслозавод» передав у заставу належне йому на праві власності виробниче обладнання та нерухоме майно (комплекс, будівлі, споруди), що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, відповідно до переліку, зазначеному у договорі іпотеки від 11.03.2005р. та у договорі застави №03/132-Із від 05.03.2005р. (а.с. 39-45).

ВАТ «Великолепетиський маслозавод» у строк повернення кредиту - 01.03.2006р. не виконало свої зобов'язання і не повернуло кредит та відсотки за користування ним, у зв'язку з чим відповідно до рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. у справі №2-367/2006 було стягнуто солідарно з ВАТ «Великолепетиський маслозавод» та ОСОБА_8 на користь банку 573 900, 68 грн. (а.с.46-47).

21.09.2006р. між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфінбанк») та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором №03/132-К, укладеним між ВАТ АБ «Приватінвест» та ВАТ «Великолепетиський маслозавод». ФОП згідно рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.2006р. повинна сплатити банку 573 900, 68 грн. (а.с. 49-50).

21.09.2006р. між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфінбанк») та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки та договір про відступлення прав за договором застави (а.с.51). Відповідно до актів прийому-передачі від 21.09.2006р. банком було передано ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та заставне майно, яке знаходилось за вказаною адресою (а.с. 52-53).

На підставі вищезазначеного, ФОП ОСОБА_1 заволоділа як нерухомим, так і рухомим майном і стала вільно ним розпоряджатися, що підтверджується договорами купівлі-продажу обладнання №086/06 від 19.10.2006р., укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Тасва», оренди нежитлових будівель та споруд маслозаводу та рухомого майна від 01.09.2008р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та СТ «Тасва», застави майна (обладнання, основних засобів) від 23.04.2007р., укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсіббанк», іпотеки б/н від 24.04.2007р., укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсіббанк», на охорону об'єкта постами фізичної охорони Приватним підприємством «омега Херсон» від 01.04.2010р. №01/04-1000 (а.с.57-66).

Проте, з матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.02.2008р. у справі №14/497-ПН-08 визнано право власності за ВАТ «Великолепетиський маслозавод» на рухоме майно, а саме: ванна для виготовлення сиру В2ОСВ-5 (1997р.)-2 шт.; ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000-2 шт.; ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М-3 шт.; ванна довгострокової пастеризації АДП-300-7 шт.; прес для сирів Е8 ОПД-20-2 шт.; масловиготовлювач Я-ОМЕ- 1 шт.; насос плунжерний Р-3 ОУЧ-2-1 шт.; місткість для нормалізації сливок ВН600-3 шт.; пастеризатор П8- ОМФ-3-1 шт.; пастеризатор А-1ОТЛ-5-3 шт., сепаратор для високо жирних сливок Ж5 ОС 2Д 500-2 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-4- 1 шт.; резервуар для молока Я1-ОСВ-6,3 - 1 шт.; аміачний компресор Ф411 - 1 шт.; вагон рефрижератор - 1 шт.; вилучено відповідне рухоме майно з належних ФОП ОСОБА_1 приміщень та прилеглої до них земельної ділянки шляхом складання акту приймання-передачі між останньою та ВАТ «Великолепетиський маслозавод», демонтажу вказаного майна і вивезення його у місце зберігання, визначене ВАТ «Великолепетиський маслозавод» (а.с. 67-70).

Відповідно до ухвали Господарського суду Херсонської області від 02.03.2009р. у справі №14/497-ПН-07 змінено спосіб виконання вищевказаного рішення суду, а саме: стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь зазначеного вище товариства 886 091, 50 грн. вартості майна, що підлягало вилученню. Зі змісту ухвали вбачається, що майно, яке підлягало вилученню у боржника, задіяне ФОП ОСОБА_1 у виробничому процесі з виготовлення твердих сирів, а отже демонтаж обладнання призведе до руйнування технологічного процесу, що потягне за собою негативні наслідки для Великолепетиського району Херсонської області (а.с.71-72).

Згідно вищевказаної ухвали, рухоме майно перейшло у власність ФОП ОСОБА_1, яке остання продовжувала використовувати у виробничій діяльності та знаходилось це майно на території за адресою АДРЕСА_2, яку на той час займала ФОП ОСОБА_1

Відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. у справі №21/19/10 вищезазначене рухоме майно належить ФОП ОСОБА_1 та входить до ліквідаційної маси.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Великолепетиський маслозавод» протягом усього часу проводилась робота щодо повернення у власність нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.06.2009р. у справі №6/1-ПН-07 було відмовлено ФОП ОСОБА_1 у позові щодо визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з 04.03.2008р. по 03.03.2012р. на розгляді Господарського суду Херсонської області знаходилась справа №12/73-Б-08 про банкрутство ВАТ «Великолепетиський маслозавод».

Згідно ухвали Господарського суду Херсонської області від 03.03.2012р. у справі №12/73-Б-08 припинено провадження у справі про банкрутство відносно ВАТ „Великолепетиський маслозавод", у зв'язку з відновленням його платоспроможності.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 05.04.2012р. на підставі вищенаведеної ухвали суду керівництво ВАТ «Великолепетиський маслозавод» на законних підставах потрапило на територію заводу, яку на той час займала ФОП ОСОБА_1 По акту-приймання передачі від ліквідатора ВАТ «Великолепетиський маслозавод» Акопян Г.Г. було прийнято нерухоме майно, а ліквідатор ФОП ОСОБА_1 Кукурудза О.М. на запрошення прийняти участь у вищенаведених заходах не з'явився.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рухоме майно, що належало ФОП ОСОБА_1, за актом приймання-передачі ПрАТ «Великолепетиський маслозавод» не передавалось, угода на зберігання цього майна не укладалась.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що в ході інвентаризації майна, яку було проведено товариством 11.04.2012р. та на яку запрошувався ліквідатор ФОП ОСОБА_1 Кукурудза О.М. було встановлено, що обладнання, яке було розташовано на території заводу розукомплектовано, не придатне для використання. Відповідно до інвентаризаційної відомості вбачається, що ідентифікувати це майно та встановити його власника не можливо. В результаті розслідування представниками ПрАТ «Великолепетиський маслозавод» було встановлене, що у січні-лютому 2012 року ОСОБА_11, який є чоловіком ФОП ОСОБА_1, з території маслозаводу демонтувалося та виявилося обладнання з переробки молока (а.с.82-83).

Також з матеріалів справи вбачається, що в ході проведення виконавчих дій згідно наказу Господарського суду Запорізької області від 29.04.2013р. №21/19/10 щодо вилучення майна за участю представників маслозаводу, державним виконавцем було ідентифіковано п'ять одиниць обладнання, а саме: ванна довгострокової па стерилізації Г6ОПБ-1000М-1 шт.; місткість для по стерилізації сливок ВН 600-1 шт., резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 1 шт.; резервуар для молока В2-ОМВ-6,3-1 шт.; вагон-рефрежератор-1 шт., що і підтверджується актом вилучення та актом передачі стягувану предметів, зазначених у рішенні суду, від 11.06.2013р., а решту майна ідентифікувати було не можливо. Також не було виявлено аміачний компресор Ф411 - 1 шт., якій як вбачається із матеріалів справи не було виявлено і представниками «Великолепетиського маслозаводу» при проведенні інвентаризації 11.04.2012р. В подальшому вказане виконавче провадження було передано на виконання ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області.

09.10.2013р. державним виконавцем відділу складено акти про вилучення у ПАТ "Великолепетиський маслозавод" та передачу стягувачу (боржнику) предметів, зазначених в ухвалі суду. Згідно акту про передачу майна ліквідатору боржника передано частину майна у кількості 14 найменувань, а саме: ванна для виготовлення сиру В2 ОСВ-5 - 2 шт.; ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000 - 2 шт.; ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - 2 шт.; ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 4 шт.; прес для сирів Е8 ОПД-24 - 2 шт.; масловиготовлювач Я-5 ОМЕ - 1 шт.; пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1 шт.; пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 1 шт.; сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 -1 шт.; сепаратор сливковідділювач Ж5 ОСТ-3 - 2 шт.; сепаратор молокоочищувач А1-ОМЦ-10 - 1 шт.; резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 1 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт.; резервуар для молока Я 1-ОСВ-6,3 - 1 шт. (а.с.17-19).

Також з матеріалів справи вбачається, що ліквідатор-арбітражний керуючий Молота І.А. звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання наказу від 29.04.2013р. № 21/19/10.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 р. задоволено заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Молота О.І. про зміну способу виконання наказу від 29.04.2013р. № 21/19/10 та змінено спосіб виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 року, видано наказ про стягнення вартості майна: ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 3 шт. (вартістю 49 710 грн. 00 коп.); насос плунжерний Р-З-ОУЧ-2 -1 шт. (вартістю 9 120 грн. 00 коп.); місткість для нормалізації сливок ВН600 - 2 шт. (вартістю 49 400 грн. 00 коп.); пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 2 шт. (вартістю 51 300 грн. 00 коп.); сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 1 шт. (вартістю 53 865 грн. 00 коп.); резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт. (вартістю 60 800 грн. 00 коп.); резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт. (вартістю 33 250 грн. 00 коп.); аміачний компресор Ф411 - 1 шт. (вартістю 89 300 грн. 00 коп.); стягнувши з публічного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 396 745 грн. 00 коп.

За постановою Донецького апеляційного господарського суду, який переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою, суд частково скасував ухвалу в частині задоволення заяви ліквідатора про зміну способу виконання наказу від 29.04.2013 року № 21/19/10 та видачу наказу про стягнення із відповідача на користь позивача вартості майна у сумі 396 745 гри. 00 коп.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.04.2014 р. у справі № 21/19/10 в задоволені касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємця ОСОБА_1 арбітражного керуючого Молоша О.І. відмовлено, рішення апеляційної інстанції залишено в силі (а.с.146-147).

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні в ВДВС Великолепетиського РУЮ знаходиться виконавчий лист №2120/13285/12, виданий 10.06.2013р. Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ПрАТ «Великолепетиський маслозавод» і ОСОБА_8 на користь ПАТ «Марфін Банк» 920 651, 87 грн. та 499 т279, 32 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 1 000 грн., матеріали якого також було передано на виконання ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту опису й арешту майна від 12.07.2013р. все нерухоме майно та рухоме майно (в тому числі і майно ФОП ОСОБА_1.), яке знаходилась на території заводу, було описано, на нього накладено арешт і встановлення обмеження права користування. Описане майно було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_13

Відповідно до постанови від 03.12.2013р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області виконавче провадження ВП №38114117 було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.87).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак і не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Приписами статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною другою зазначеної статті визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частини 1 статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює вина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, твердження апелянта щодо того, що висновок суду першої інстанції, що рухоме майно, яке полягало передачі ФОП ОСОБА_1 не знаходиться у ПрАТ «Великолепетиський маслозавод» не відповідає обставинам справи, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не представлено доказів знаходження вищевказаного майна за адресою ПрАТ «Великолепетиський маслозавод», про що і свідчать матеріали справи.

Що стосується тверджень апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не було враховано те, що ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" була спричинена шкода в наслідок протиправної дії заволодіння майном, колегією суддів апеляційної інстанції також до уваги не приймаються та зазначається наступне.

Так, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що вина ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" щодо спричинення шкоди ФОП ОСОБА_1 в даному випадку відсутня.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 - Молоша Олега Івановича.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував викладені в рішенні суду обставин, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 -V1), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 15.08.2014 р. у справі №923/781/14- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.10.2014р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Пироговський В.Т.

Лавриненко Л.В..