Ухвала суду № 40937514, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2375/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «ВодГео» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємстве «ВодГео» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - Відповідач) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №42232274 від 09.07.2014 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжука С.С. від 09.07.2014 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку р/р 26003001009057, МФВО 319111 в ПАТ «Радикал Банк». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження в справі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у Відповідача на виконанні знаходиться виконавче провадження №42232274 з примусового виконання наказу №925/1693/13, виданого Господарським судом Черкаської області про стягнення з КП «ВодГео» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Смілянського міського району електричних мереж, заборгованості в сумі 5 962 335,93 грн.

При цьому суд першої інстанції вказує на те, що виконавче провадження №42232274 є зведеним, проте, докази у підтвердження вказаної обставини в матеріалах відсутні.

Зокрема, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія постанови Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про відкриття виконавчого провадження №42232274 від 19.02.2014 року з примусового виконання наказу №925/1693/13, виданого Господарським судом Черкаської області про стягнення з КП «ВодГео» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Смілянського міського району електричних мереж, заборгованості за спожиту електричну енергію та відшкодування судового збору в загальній сумі 5 962 335,93 грн.(а.с.31-32).

У зв'язку з тим, що вказане судове рішення боржником самостійно не виконується, Відповідачем направлялися запити щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, яке належить боржнику на праві приватної власності.

На вказані запити органами реєстрації майна надано відповіді про те, що за боржником зареєстровано на праві комунального відання нерухоме майно та 35 одиниць транспортних засобів, відкрито 11 розрахункових рахунків у різних банківських установах.

09.07.2014 року Відповідачем прийнято постанову про арешт коштів боржника (ВП №42232274).

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно положень ст.2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною 1 статті 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами ч.1 ст.11 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно ч.4 ст.57 Закону копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувана постанова Відповідача направлена боржнику лише 25.07.2014 року.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №26003001009057 в ПАТ «Радикал Банк» МВФО 319111, на які накладено арешт оскаржуваною постановою Відповідача, використовуються з цільовим призначенням на виплату заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків і зборів, в тому числі сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується звітами про дебетні та кредитні операції по вищевказаному рахунку.

Водночас, згідно визначення п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч.1 ст.181 КАС України).

Частиною 4 статті 82 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус суб»єкта звернення до суду у виконавчому провадженні.

В розумінні статті 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Так, Позивач є стороною виконавчого провадження №42232274 - боржником, а тому дана адміністративна справа не відноситься до юрисдикції адміністративного суду та згідно правил ст.82 Закону підлягає розгляду судом, який видав відповідний виконавчий документ - Господарським судом Черкаської області.

Згідно п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

За правилами ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно положень ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст.157, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року скасувати, а провадження у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «ВодГео» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 17 жовтня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.