Ухвала суду № 40936909, 13.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7702/14 Справа № 200/3111/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В. О. Доповідач - Макаров М.О. Категорія 29

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.

при секретарі - Завідоновій К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій нотаріуса, щодо вчинення виконавчого напису незаконними,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо вчинення виконавчого напису від 23 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1609 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність.

В обґрунтування позову послався на те, що рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 25 травня 2009 рокуз ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» на його користь стягнуто заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за період затримки розрахунку та моральну шкоду, за яким видано виконавчий лист. 19 березня 2010 року у відношенні ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» порушено процедуру банкрутства, а постановою господарського суду від 03 березня 2011 року відкрито ліквідаційну процедуру, в межах якої зобов'язання боржника погашені лише частково, а 02 червня 2011 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ виконавче провадження з виконання вказаного вище рішення суду про стягнення заробітної плати закрито.

Також позивач у позовній заяві зазначив, що з матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо, що 10 січня 2008 року між ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» та ТОВ «Імперія» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги та виробничо-технічної допомоги на суму 13657463 грн., які позичальник зобов'язався повернути в строк до 10 квітня 2008 року. А 19 березня 2008 року між тими сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого став цілісний майновий комплекс, який належав Позичальнику. Проте 23 квітня 2008 року приватний нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, а на наступний день 24 квітня 2008 року Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права власності на заставлене майно за ТОВ «Імперія».

Вважає вказаний виконавчий напис таким, що вчинено з порушенням закону, оскільки було порушено ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», а отримана ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» поворотна фінансова допомога в сумі 13657463 грн. збільшила на аналогічну суму балансову вартість цілісного майнового комплексу, отже ТОВ «Імперія», в силу дії ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» мало відшкодувати ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» різницю між балансовою вартістю та вартістю предмета іпотеки за договором. Крім того, за договором іпотеки заставлено відразу три об'єкти нерухомості, але було достатньо звернути стягнення для задоволення вимог кредитора лише на один або два об'єкта.

Крім того, вважає, що перехід права власності на предмет іпотеки можливе не на підставі виконавчого напису нотаріуса, а на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у зв'язку з чим цей виконавчий напис нотаріуса не може містити висновку про підставу для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, а звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса може бути здійснено лише державною виконавчою службою.

У зв'язку з такими обставинами, вважає, що порушено його право як працівника ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» отримати своє задоволення грошових вимог в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом встановлено, що 10 січня 2008 року між ТОВ «Імперія» та ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» було укладено договір про надання поворотної фінансової та виробничо-технічної допомоги, за яким ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» надано на безвідсотковій основі допомогу в сумі 13657463 грн., зі строком повернення цієї допомоги не пізніше 10 квітня 2008 року. (а.с.6-7).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 19 березня 2008 року між ТОВ «Імперія» та ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» було укладено іпотечний договір №1/08, відповідно до якого було передано в іпотеку ТОВ «Імперія» цілісний майновий комплексу, загальною площею 35659,9 кв.м., склад готової продукції, площею 4088,6 кв.м., база комплектації, площею 6147,4 кв.м., що знаходяться в м.Дніпродзержинськ по вул.Індустріальна, 20 (далі-Предмет іпотеки), за ціною 13860000 грн. (а.с.8-11).

Крім того, 23 квітня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис за реєстровим №1609, за яким запропоновано звернути стягнення на Предмет іпотеки та в рахунок виконання основного зобов'язання задовольняються вимоги ТОВ «Імперія» в сумі 13860000 грн., шляхом прийняття вказаного майнового комплексу іпотекодержателем у власність (а.с. 12).

Також, як вбачається з матеріалів справи 25 червня 2009 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська було ухвалено рішення про стягнення з ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 18290,91 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 32517,12 грн., компенсації за невикористану відпустку в сумі 1436,26 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн., це рішення набрало законної сили 03 серпня 2009 року (а.с. 14-15).

Виконавчі листи видані позивачу 03 серпня 2009 року, пред'явлені ним до виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, де 13 серпня 2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Крім того, судом встановлено, що 03 березня 2011 року Господарським судом Дніпропетровської області визнано ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 20). А ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 липня 2013 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора «Дніпродзержинський домобудівний комбінат», зазначену юридично особу ліквідовано, з припиненням провадження у справі (а.с. 22, 49).

Відповідно до листа приватного нотаріуса за вих №57/01-16 від 11 квітня 2014 року, нотаріальну справу щодо вчиненого виконавчого напису, що є предметом спору, знищено за минуванням трьох років, на підставі Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом МЮУ від 22.12.2010 року №3253/5 (а.с. 110).

Згідно ч.1 ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Такі ж положення містяться і у п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004р.) та у яких, зокрема, зазначається, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно із ч.1 ст. 3 ЦПК України та ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду із вказаними позовними вимогами позивач просив визнати дії відповідача щодо видачі спірного виконавчого написа незаконними, разом з цим як вбачається з матеріалів справи позивач не був стороною договору про надання поворотної фінансової та виробничо-технічної допомоги, що укладений між ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» та ТОВ «Імперія», а сам виконавчий напис вчинено до винесення рішення суду про стягнення з ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Крім того, обґрунтовуючи порушення своїх прав позивач зазначив, що мав право отримати задоволення своїх грошових вимог, пред'явивши їх в межах виконавчого провадження, порушеного за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно, чого зробити не зміг, оскільки нотаріус порушила процедуру його вчинення, неправомірно зазначивши про підстави для реєстрації права власності у державному органі за іншою юридичною особою. Такі твердження позивача є суто припущеннями, які не ґрунтуються на нормах права, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією примусового виконання судових рішень та виконавчих написів нотаріусів, позаяк не відміняє можливість добровільного їх виконання.

А сам позивач не був обмежений в праві пред'явлення грошових вимог, що ґрунтуються на отриманому виконавчому листі, до ліквідатора боржника, з метою зарахування їх до реєстру вимог кредиторів, з віднесенням їх до відповідної черги.

Інші вимоги позовної заяви є безпідставними, оскільки Закон України «Про іпотеку» не містить прямої заборони нотаріусу у вчиненні виконавчого напису, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб передачі його у власність іпотекодержателя, а сам вчинений виконавчий напис за описом предмету іпотеки, вартості майна та обсягу зобов'язання відповідає укладеному між ТОВ «Імперія» та ВАТ «Дніпродзержинський домобудівний комбінат» договору іпотеки від 19 березня 2008 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не мають правового значення для вирішення спору і висновки суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Судді: Л.М. Болтунова

В.О. Тамакулова