ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2014 р. Справа № 914/2690/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоторгсервіс-Захід", м.Львів;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист", м. Львів;
про: стягнення 55474,63 грн.,
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Кротов В.Є. - представник (довіреність від 22.07.2014 року);
від відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні 09.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоторгсервіс-Захід" (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турист" про стягнення 55474,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором постачання № 2109 не виконав, зокрема, не здійснив поставки товару.
Ухвалою суду від 28.07.2014 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 11.09.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
Позивач участь повноважного представника в судове засідання 11.09.2014 року забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання (вх. № 38581/14 від 10.09.2014 року) про відкладення розгляду справи.
Судом відкладено розгляд справи на 25.09.2014 року.
Позивач участь повноважного представника в судове засідання 25.09.2014 року забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 4597/14 від 25.09.2014 року), відповідно до якої сума позовних вимог складає 56278,97 грн., з яких: 45000,00 грн. основний борг, 747,94 грн. - 3% річних, 5531,03 грн. - інфляційні втрати та 5000,00 грн. - штраф. Заяву прийнято судом до розгляду. Крім цього, представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду спору (№ 4600/14 від 25.09.2014 року).
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання (вх. № 4597/14 від 25.09.2014 року) про відкладення розгляду справи.
Суд відклав розгляд справи на 09.10.2014 року та продовжив строк розгляду спору на 15 днів.
Позивач участь повноважного представника в судове засідання 09.10.2014 року забезпечив, позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, подав додаткове пояснення по суті позовних вимог (вх. № 43041/14 від 09.10.2014 року).
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву не подав, доказів оплати чи спростування боргу не представив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
21.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоторгсервіс-Захід" (покупцем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Турист" (продавцем згідно договору) було укладено договір купівлі - продажу № 2109, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію (надалі по тексту - товар) згідно специфікації (додаток № 1).
Сума договору відповідно до п. 2.1 складає 50000,00 грн.
Оплата по цьому договору здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця до 30.09.2011 року в повному обсязі 100%. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця (п.п. 2.2, 2.3 договору).
Платіжним дорученням № 14 від 22.09.2011 року на суму 30000,00 грн. та № 19 від 26.09.2011 року на суму 20000,00 грн. покупець оплатив товар.
Поставити покупцю товар продавець зобов'язався до 31.10.2011 року (п.5.1.1. договору).
Товар в обумовлені строки поставлений не був. 27.02.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 6 про повернення коштів.
08.05.2014 року платіжним дорученням № 111 від 08.05.2014 року відповідач здійснив часткове повернення коштів в розмірі 5000,00 грн.
Із врахуванням викладеного, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 45000,00 грн. основного боргу, 747,94 грн. - 3% річних, 5531,03 грн. - інфляційні втрати та 5000,00 грн. - штрафу із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Судом встановлено, що 21.09.2011 року сторони уклали договір купівлі-продажу № 2109, який став підставою виникнення взаємних прав та обов'язків відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК
Статтею 265 ГК України та статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 2.2 договору сторони визначили оплату покупцем до 30.09.2011 року. Датою оплати є зарахування коштів на рахунок продавця (п.2.3 договору).
На виконання умов договору позивачем здійснено 100% передоплату на суму 50000,00 грн., відповідно до п.2.1 договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 14 від 22.09.2011 року та № 19 від 26.09.2011 року (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем договірного зобов'язання, зокрема, відсутні докази поставки товару позивачу.
Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тому, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору у встановлений строк, покупець згідно закону має право вимагати від продавця передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Тобто, у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору способу захисту порушеного цивільного права належить покупцеві.
На лист-вимогу позивача від 27.02.2014 року № 6 відповідач здійснив часткове повернення коштів в розмірі 5000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 111 від 08.05.2014 року.
Відтак, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення решти суми перерахованих відповідачу коштів в рахунок наступної поставки товару, що складає 45000,00 грн.
На дану суму позивачем правомірно нараховано 5000,00 грн. штрафу на підставі п.6.1 договору, відповідно до якого, у випадку порушення продавцем строку, передбаченого п.5.1.1 договору, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день відтермінування, але не більше 10% від суми договору.
Штрафом відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Неустойка один з видів забезпечення виконання зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України. А відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Нараховані позивачем 3% річних та втрати від інфляції не підлягають до стягнення з огляду на те, що зобов'язання відповідача перед позивачем не було грошовим.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист" (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, 38, ідентифікаційний код 23959053 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоторгсервіс-Захід" (79044, м.Львів, вул. Єфремова, 25/17, ідентифікаційний код 37800828) 45000,00 грн. основного боргу, 5000,00 грн. штрафу та 1623,16 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 14.10.2014 р.
Суддя Король М.Р.
Судове рішення № 40936732, Господарський суд Львівської області було прийнято 09.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2690/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: