Рішення № 40936715, 29.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17654/14 29.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Провідна»

до Публічного акціонерного товариства

«Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Дуля Ю.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 29 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

21 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява вих. № 03-17/11902 від 20.08.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (відповідач) грошових коштів в порядку регресу в розмірі 6 168,81 грн. (шість тисяч сто шістдесят вісім гривень 81 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АА/5364412.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 29.09.2014 року.

29 вересня 2014 року відповідач надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та щодо задоволення позову не заперечує.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2011 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 06/0640479/1009/11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 13.05.2012р. по вул. Центральній в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_4

В результаті ДТП автомобіль «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я ОСОБА_4 (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 7 294,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0038178 від 30.07.2012р. (копія міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 1001/06/34629/S від 27.07.2012р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій(страхових випадків),визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2012р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5364412 (тип договору - 3, копія витягу з МТСБУ міститься в справі).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АА/5364412, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вбачається зі Звіту № 03069/КВ від 30.05.2012р. (копія звіту в справі), вартість нанесених збитків автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., внаслідок ДТП, що відбулося 13.05.2012р., становить: 6 678,81 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що полісом № АА/5264412 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 00,00 грн., а також франшизу в розмірі 510,00 грн., обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, що підлягає ним виплаті за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, розмір якого складає - 6 168,81 грн. з розрахунку: 6 678,81 грн. (оцінена шкода) - 510,00 грн. (франшизи за полісом № АА/5264412).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечеркий, буд.19/3, ЄДРПОУ 16467237), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (адреса: 03049, м. Київ, Солом'янський р-н, просп. Повітрофлотський, буд. 25, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, ЄДРПОУ 23510137), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 6 168,81 грн. (шість тисяч сто шістдесят вісім гривень 81 копійка) та судові витрати в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Копію даного рішення направити позивачу по справі № 910/17654/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.10.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало