Вирок № 40935948, 16.10.2014, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1418/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Галайко Н.М.

при секретарі - Фрейдун А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 187 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150060004015 від 20.12.2013р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підлісне Жовківського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не парцюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Ігнатишин В.І.

потерпілий ОСОБА_2

представник потерпілого ОСОБА_3

сторона захисту

обвинувачений - ОСОБА_1

захисник ОСОБА_4

встановив:

20 грудня 2013 року, близько 07 год. 50 хв., ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 33, що по вул. Роксоляни, у м. Львові, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, різко наблизившись до потерпілої ОСОБА_2 та із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, шляхом закриття потерпілій обличчя ганчіркою із невідомою речовиною, яка спричинила хімічний опік, шляхом ривка, відкрито заволодів жіночою сумочкою чорного кольору, вартістю 465 грн., в якій знаходилися гроші в сумі 47 477 грн.; зарплатна картка на рахунку якої було 1200 грн.; кредитна картка на рахунку якої було 2500 грн.; жіночу косметику на загальну суму 350 грн.; гаманець чорний вартістю 200 грн.; мобільний телефон марки «Samsung monte GT - 18160» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 1300 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар», з абонентським номером № НОМЕР_1, вартістю 25 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 53 517 грн.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 559/13 від 23.12.2013 року, заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_2 відносяться до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив розбій, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що дійсно, зранку, 20 грудня 2013 року, він з метою особистого збагачення, у зв"язку із важким матеріальним становищем та хворобою малолітньої дитини, викрав у потерпілої ОСОБА_2 жіночу сумочку, при цьому заподіявши їй хімічні опіки, заздалегідь приготовленою ганчіркою із хімічною речовиною. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), кваліфіковані вірно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України на думку суду є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

При таких обставинах, враховуючи наведені по справі обставини, які пом'якшують покарання, з урахуванням того, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити із застосуванням ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зважаючи на те, що потерпілій було повернуто викрадені матеріальні цінності, суд вбачає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., оскільки вина обвинуваченого у справі доведена.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три ) роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України обов'язки:

- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, - періодично з'являтися для реєстрації у ці органи.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.

Заставу, внесену за ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду (а.с. 126) №37313005000789, банк Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області у розмірі 40000,00 /сорок тисяч гривень нуль копійок/ повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Речові докази у справі - вилучені в ході огляду місця події рукавиці передані на зберігання у камеру зберігання Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України (а.с. 211-212) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави вартість проведення експертизи № 3/ 4 від 18.01.2014 року (а.с. 148) в розмірі 305 грн. 90 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області, шляхом її подачі через Залізничний районний суд м. Львова, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Галайко Н.М.