Постанова № 4093582, 19.02.2008, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 2-А-39/2008 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі:

головуючого-судді Сіянка В. М.

за участю секретаря - Третьякової Т. М.

представників: Даніщука С. Ю., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно поданої відповідачкою декларацією про доходи, одержані за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, відповідачка задекларувала доходи, з яких їй нараховано податок, заборгованість з якого станом на 19.12.2007 року складає 1301.30 грн. Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку фізичною особою здійснює податковий орган за її податковою адресою. Відповідачка є платником податку та є відповідальною за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету. Станом на 03.08.2006 року заборгованість відповідачки з даного податку становила 216.00 грн. Позивачем на адресу відповідачки були виставлені перша податкова вимога № 1/76 від 03.08.2006 року на суму 216,00 грн. та друга податкова вимога № 2/92 від 04.10.2006 року на суму 1301,30 грн., але відповідачка у добровільному порядку податковий борг не погасила.

У судовому засіданні представник позивача Даніщук С. Ю. позов підтримав, наполягав на його задоволенні, з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки внаслідок протиправних дій посадових осіб ВДВС Бериславського районного управління юстиції Херсонської області відповідачка була протизаконно позбавлена свого майна, що спричинило неможливість проведення своєчасної оплати даного податкового зобов'язання.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2006 року відповідачка подала до позивача декларацію про доходи, одержані нею з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року (а. с. 4-6).

На підставі даних декларації, розрахунку здійсненого відповідачкою та інших перевірених позивачем даних, працівниками позивача було розраховано відповідачці до сплати 1301,30 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с.11).

За даними обліку позивача за відповідачкою рахується недоїмка з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1301,30 грн. станом на 23.11.2007 року (а. с. 7).

На адресу відповідачки та на її ім'я позивачем на суму податкового боргу були виставлені перша податкова вимога від 03.08.2006 року № 1/76 та друга податкова вимога від 04.10.2006 року № 2/92 (а. с. 9). Дані вимоги отримані відповідачкою.

У відповідності до статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

У відповідності до п.1,13. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом. За п. 1.14. ст. 1 цього ж Закону податкова адреса фізичної особи - місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.

За п. 8.1.2. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

У відповідності до п. 8.1.3. ст. 8 цього ж Закону, якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

За п. 8.2.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку. що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. За п. 8.2.2. цього ж Закону особою, яка не є податковим агентом. вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Згідно п. п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 (далі по тексту Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 1.2. ст. 1 закону № 2181 податкове зобов'язання зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього Закону.

Тобто, податкове зобов'язання відповідачки щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік є узгодженим з моменту подання податкової декларації позивачу, а саме з 28.03.2005 року.

Оскільки відповідачка не сплатила в добровільному порядку узгоджене податкове зобов'язання у встановлений законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

За п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст.3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі наведеного позовні вимоги позивача, в частині стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.1.2005 року по 31.12.2005 року підлягають задоволенню.

Заявлена до стягнення пеня у розмірі 23.66 грн. задоволенню не підлягає, оскільки

позивачем не надано розрахунок пені, період за який нарахована пеня, що унеможливлює

перевірити у судовому засіданні правильність її нарахування та під ставність вимог щодо її

стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 67 Конституції України. Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Законом України № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. І І. 71, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (рахунок № 33212800700040 в ГУДКУ м. Херсон, МФО 852010, код 24103704) 1301 (одну тисячу триста одну) гривню 30 копійок суми податкового боргу зі сплати з податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.