Ухвала суду № 40935362, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2014 рокусправа № 811/3288/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № 811/3288/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Підйомник" (далі - Позивач) звернулася з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000522230 від 17.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на загальну суму 10942,50 грн., в тому числі за основним платежем - 7295,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3647,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000532230 від 17.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11490,00 грн., у тому числі за основним платежем 7660,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3830,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Сокілпромцентр» підтверджується всіма належними первинними документами, у зв'язку з чим висновки податкового органу про не спрямованість укладених правочинів на реальне настання правових наслідків є безпідставними. (том 1 а.с.3-14)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000522230 від 17.09.2013 р., № 0000532230 від 17.09.2013 р.

Постанова суду обґрунтована тим, що господарські операції з придбання Позивачем товарів у ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органам, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. (том 6 а.с.105-109)

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що навіть за наявності всіх формальних реквізитів відповідні документи не можуть вважатися первинними, якщо відсутнє фактичне здійснення господарської діяльності. Відповідно до актів перевірок контрагентів Позивача не підтверджено реальність господарських відносин між ними та їх контрагентами-постачальниками по ланцюгу. Оскільки ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл» фактично не здійснювали операцій з продажу матеріалів, то придбання вказаних товарів у них Позивачем було неможливим, з огляду на що операції по формуванню податкового кредиту та витрат ТОВ НВФ «Підйомник» за рахунок вказаних контрагентів є нікчемним. (том 6 а.с.114-115)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Підйомник" з 29.12.1994 р. зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. (том 1 а.с.16-18,19)

На підставі наказу №170 від 29.08.2013 р. уповноваженими працівниками Олександрійської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВФ «Підйомник» з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Сокілпромцентр» за листопад 2012 р., та ТОВ «Магмастіл» за січень-грудень 2012 р., за результатами якої складено акт №76/22-10/22215468 від 06.09.2013 р. (том 1 а.с.30-38)

Перевіркою встановлено порушення:

- ст.ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення вимог ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік в сумі на 7 660 грн., в т.ч. за І квартал на 1 731 грн., за ІІ квартал на 1 903 грн., за ІІІ квартал на 1 416 грн., за ІV квартал на 2 610 грн., за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: за 2012 рік в сумі 36 059 грн., в т.ч. за І квартал - 8 241 грн., за ІІ квартал - 9 063 грн., за ІІІ квартал - 6 742 грн., за ІV квартал - 12 013 грн., внаслідок включення до складу витрат вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Магмастіл", яке має ознаки фіктивності, по нікчемному правочину, факт отримання яких не підтверджено; за IV квартал 2012 року в сумі 416 грн., внаслідок включення до складу витрат вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Сокілпромцентр", яке має ознаки фіктивності, по нікчемному правочину, факт отримання яких не підтверджено;

- п.185.1 ст.185, п.188.1, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 7 295 грн., в т.ч. за липень 2012 року на 3 804 грн., за жовтень 2012 року на 2 142 грн., за січень 2013 року в сумі 1 349 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Магмастіл" (в сумі 7 212 грн.) та ТОВ "Сокілпромцентр" (в сумі 83 грн.), які мають ознаки фіктивності по нікчемним правочинам, факт отримання яких не підтверджено.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000522230 від 17.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на загальну суму 10942,50 грн., в тому числі за основним платежем - 7295,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3647,50 грн.; (том 1 а.с.40)

- податкове повідомлення-рішення № 0000532230 від 17.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11490,00 грн., у тому числі за основним платежем 7660,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3830,00 грн. (том 1 а.с.39)

Скасування указаних податкових повідомлень-рішень і було предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ НВФ «Підйомник», суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з придбання Позивачем товарів у ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органам, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл».

Між ТОВ НВФ «Підйомник» (Покупець) та ТОВ «Сокілпромцентр» (Постачальник) було укладено договір поставки від 28.11.2012 р. № 1/002, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар згідно з даним Договором та відповідно до замовлення Покупця в кількості та за ціною, вказаною у накладних, які підтверджують прийом-передачу Товару від Постачальника до Покупця, та є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар, та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. (том 1 а.с.41-45)

На виконання умов цього договору ТОВ "Сокілпромцентр" поставив позивачу електрообладнання вартістю 498, 96 грн., про що позивачу виписані видаткова накладна №6297 від 29.11.12 та податкова накладна №709 від 29.11.12 на суму 498, 96 грн., в т.ч. ПДВ - 83,16 грн. (том 1 а.с.46, 47).

Сума ПДВ за податковою накладною ТОВ "Сокілпромцентр" у розмірі 83,16 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року (том 5 а.с.59 - 70), а вартість придбаних товарів включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (том 4 а.с.74 - 81)

З ТОВ «Магмастіл» (Постачальник) ТОВ НВФ «Підйомник» (Покупець) було укладено договір від 05.12.2011 р. № М2113, згідно якого Продавець передає, а Покупець купує продукцію, що в подальшому іменується Товар. Відповідно до п.п.4.1, 4.2 вказаного Договору поставка (відвантаження) Товару на складі Продавця. За узгодженням сторін можлива доставка Товару на склад Покупця за окрему плату. (том 1 а.с.94)

Про поставку товарів за цим договором (матеріалів та інструментів) ТОВ "Магмастіл" на адресу позивача виписано видаткові накладні №00000027 від 10.01.12, №00000263 від 19.01.12, №00000548 від 01.02.12, №00000567 від 02.02.12, №М-00001162 від 01.03.12, №М-00001161 від 01.03.12, №М-00001679 від 23.03.12, №002165 від 11.04.12, №М-002520 від 26.04.12, №М-003419 від 06.12.12, №М-003815 від 21.06.12, №М-003936 від 27.06.12, №М-004471 від 23.07.12, №М-004635 від 30.07.12, №М-005531 від 06.09.12, №М-005887 від 21.09.12, №М-006042 від 28.09.12, №М-006412 від 15.10.12, №М-006584 від 23.10.12, №М-006781 від 31.10.12, №М-006834 від 01.11.12, №М-007304 від 22.11.12, №М-007343 від 23.11.12, №М-007579 від 06.12.12, №М-007742 від 14.12.12, №М-007938 від 26.12.12, №М-007976 від 27.12.12 та податкові накладні №27 від 05.01.12, №259 від 18.01.12, №2 від 01.02.12, №597 від 29.02.12, №598 від 29.02.12, №511 від 23.03.12, №267 від 10.04.12, №628 від 26.04.12, №70 від 05.06.12, №476 від 20.06.12, №605 від 26.06.12., №506 від 20.07.12, №684 від 27.07.12, №700 від 30.07.12, №81 від 05.09.12, №426 від 20.09.12, №611 від 28.09.12, №324 від 12.10.12, №518 від 22.10.12, №733 від 31.10.12, №769 від 31.10.12, №453 від 21.11.12, №497 від 23.11.12, №68 від 05.12.12, №247 від 13.12.12, №423 від 25.12.12, №468 від 27.12.12 на загальну суму 43 271, 08 грн., у т.ч. ПДВ - 7212, 44 грн. (том 1 а.с.95-98, 112-114, 132-137, 177-180, 223 - 226, 248-250, том 2 а.с.1-3, 38-43, 51 - 52, 78-83, 107-112, 147-152, 185-192).

На підставі цих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2012 року - у розмірі 495, 20 грн., лютий 2012 року - 807,70 грн., березень 2012 року - 345, 30 грн., квітень 2012 року - 625, 60 грн., травень 2012 року - 409, 74 грн., червень 2012 року - 777, 20 грн., липень 2012 року - 651 грн., серпень 2012 року - 344, 20 грн., вересень 2012 року - 661, 20 грн., жовтень 2012 року - 1136,72 грн., листопад 2012 року - 392, 10 грн., грудень 2012 року - 873, 88 грн., (том 4 а.с.82 - 244, том 5 а.с.1 - 10), а вартість придбаних товарів включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року - 8 241 грн., за ІІ квартал 2012 року - 9 063 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 6 742 грн., за ІV квартал 2012 року - 12 013 грн.. (том 4 а.с.38-81)

Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать виписки з банківського рахунку Позивача. (том 2 а.с. 206-250, том 3 а.с.1-21)

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом установлено, що придбаний у ТОВ "Сокілпромцентр" товар отриманий позивачем на складі постачальника, розташованому у м. Олександрія, Куколівське шоссе, 1, який ТОВ "Сокілпромцентр" орендує у ТОВ "Манчестерський інвестиційний фонд", про що суду надано договір оренди №01-28/11 від 28.03.11. (том 4 а.с.32 - 37)

Придбаний у ТОВ "Магмастіл" товар доставлений з міста Києва до міста Олександрія перевізником ТОВ "ЄвроЕкспрес", з яким позивачем укладено договір транспортної експедиції №123 від 01.02.11 (том 4 а.с.28-31). На підтвердження цього позивачем суду надано декларації про прийняття вантажу та товарно-транспортні накладні, за якими позивачем одержано товар від ТОВ "Магмастіл" (том 3 а.с.179а-212).

Прийняття товарів від імені позивача здійснювали його уповноважені посадові особи - ОСОБА_1 за довіреностями №6 від 06.01.12, №25 від 19.01.12, №64 від 01.02.12, №155 від 01.03.12, №157 від 01.03.12, №207 від 23.03.12, №256 від 11.04.12, №284 від 26.04.12, №301 від 10.05.12, №330 від 18.05.12, №374 від 06.06.12, №411 від 20.06.12, №420 від 26.06.12, №439 від 23.07.12, №466 від 27.07.12, №526 від 16.08.12, №583 від 06.09.12, №629 від 20.09.12, №655 від 28.09.12, №752 від 31.10.12, №754 від 01.11.12, №807 від 22.11.12, №813 від 23.11.12, №828 від 29.11.12, №863 від 13.12.12; ОСОБА_2 за довіреністю №691 від 12.10.12; ОСОБА_3 за довіреностями №718 від 22.10.12, №896 від 26.12.12; ОСОБА_4 за довіреністю №899 від 27.12.12 (27, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 53, 57, 60, 62, 64, 67, 70, 73, 77, 80, 88, 92, 94, 96, 98, т.6), які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ НВФ "Підйомник" (том 4 а.с.1-27).

Надходження товарів, як виробничих запасів, їх рух, передача у виробництво, а також передача виготовленої продукції на склад підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами списання, накладними на передачу готової продукції (том 1 а.с.88 - 93, 102-111, 120 - 131, 146 - 176, 187 - 222, 238 - 247, том 2 а.с.10 - 37, 49 - 50, 61 - 77, 90 - 106, 121 - 146, 153 - 184, 198 - 205, том 3 а.с.34 - 136). Операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображено у бухгалтерському обліку відповідними проводками. (том 1 а.с.48 - 87, 99 - 101, 115 - 119, 138 - 145, 181 - 186, 227 - 237, том 2 а.с.4 - 9, 44 - 48, 53 - 60, 84 -89, 113 - 120, 193 - 197)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентами Позивача - ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл» - товари.

Висновки про нереальність угод між ТОВ НВФ «Підйомник» з його безпосередніми контрагентами ТОВ «Сокілпромцентр» та ТОВ «Магмастіл», з огляду на діяльність контрагентів цих підприємств по ланцюгу постачання, зроблені Відповідачем лише на підставі актів позапланових невиїзних перевірок цих контрагентів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаних підприємств, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача. При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № 811/3288/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко