Ухвала суду № 40934586, 13.10.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

13.10.2014

Справа № 175/239/14-к

Провадження № 1-кп/175/1/14

Справа № 175/239/14-к

Ухвала

Іменем України

13 жовтня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Токовила В.Л.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12013040440002585 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

встановив:

При виконанні вимог ст.363 КПК України захисник заявив письмове клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи, виконання якої доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, на вирішення якої просив поставити питання: 1) Яка кількість ударів була нанесена ОСОБА_5 в область голови справа з урахуванням наявних ушкоджень, а саме: забійної рани в області тім'яної кості справа, коркового забою в скроневій долі справа? 2) Яка послідовність завдання ушкоджень з урахуванням забійної рани в області тім'яної кості справа, коркового забою в скроневій долі справа, ЗЧМТ з переломом кісток склепіння черепу та крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку? 3) Які умови виникнення кожного з наявних ушкоджень? 4) Який причинний зв'язок між смертю і кожним із виявлених ушкоджень, яка тяжкість кожного з виявлених тілесних ушкоджень? 5) Чи всі виявлені ушкодження заподіяні тим самим предметом? 6) Чи міг обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись позаду ОСОБА_5 нанести останньому короткий без замаху удар рукою такої сили, від якого у ОСОБА_5 могла утворитися забійна рвана рана розміром 3х3х0,9 см в області тім'яної кістки справа? 7) Чи узгоджується механізм нанесення забійної рани розміром 3х3х0,9 см в області тім'яної кістки справа з механізмом та показаннями свідків, даних в ході судового слідства? 8) Що стало причиною ушкоджень внутрішніх органів, які були виявлені у ОСОБА_5 під час розтину, а саме: кіста лівої нирки, повнокров'я внутрішніх органів, гіпертрофія міокарду, мускатна печінка, повнокров'я у порожнинах серця і великих судинах згортки крові? 9) Чи не суперечить діагноз, викладений у медичній документації лікарні ім. Мечникова висновкам експертиз з приводу того, що у ОСОБА_5 станом на 22.09.2013 року кістково-травматичних змін склепіння черепу після проведення рентгенографії не виявлено?

Клопотання обґрунтовує тим, що при проведенні експертиз не були витребувані первинні медичні документи і не дані відповіді на ті розбіжності, які наявні у медичній документації та експертизах, через що не вбачається можливим встановити ані механізм завдання шкоди, ані яке саме пошкодження стало причиною смерті, яким чином ОСОБА_5 отримав забійну рвану рану в області тім'яної кістки справа.

Адвокат ОСОБА_2, з посиланням на вимоги ст.242 КПК України, підтримав надане суду 10 жовтня 2014 року письмове клопотання про призначення судово-психологічної експертизи та доручення її проведення експерту Дніпропетровського НДІ судових експертиз ОСОБА_7. На вирішення експертизи просить поставити питання: 1) Чи були спричинені ОСОБА_1 психологічні (моральні) страждання внаслідок злочину, в якому завдані тілесні ушкодження, що зумовили смерть його сина ОСОБА_5, який стався 22 вересня 2013 року близько 19 години 30 хвилин на вул. Парковій в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області? 2) Який можливий розмір становить грошова компенсація завданих ОСОБА_1 моральних страждань (моральної шкоди)?

Крім того, просить суд конкретизувати звинувачення ОСОБА_4, перекваліфікувавши його дії з необережного вбивства за ст.119 КК України на умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого за ч.2 ст.121 КК України. Однак, послатися на норму закону, яка дає суду таке право під час судового розгляду, представник потерпілого не зміг.

Вислухавши думку прокурора, який вважав клопотання захисника необґрунтованим і покладався на розсуд суду щодо клопотання представника потерпілого, думку адвоката ОСОБА_2, який заперечував проти клопотання захисника, думку потерпілого, який підтримав позицію свого представника, думку захисника, який заперечував проти призначення заявленої ОСОБА_2 експертизи, думку обвинуваченого, який підтримав позицію свого захисника, суд приходить до наступного.

За приписом ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливо до отримання висновку експерта (ч.4 ст.332 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться

експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Виходячи з вимог наведених норм і обґрунтування клопотання захисника, не даючи оцінки доказам, суд не вбачає підстав для призначення заявленої ним комплексної судово-медичної експертизи, у зв'язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що обставини, на які посилається представник потерпілого в частині клопотання про призначення експертизи, заслуговують на увагу, суд вважає необхідним для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, призначити судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити вищеназваному експерту, на вирішення якої поставити питання, запропоновані адвокатом ОСОБА_2

З огляду на те, що у розпорядження експертів направляються матеріали кримінального провадження, до отримання висновку експертизи продовження судового розгляду неможливе.

Стосовно другого клопотання представника потерпілого суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.369 КПК України судові рішення у кримінальному провадженні можуть бути двох видів: судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку - виправдувального або обвинувального; судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Однак, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України не надає права суду вирішувати питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого і зміни обвинувачення під час судового розгляду шляхом винесення ухвал. Таким правом згідно зі ст.338 КПК України наділений лише прокурор.

Виходячи з цих вимог закону і стадії судового розгляду, суд вважає, що в цій частині клопотання адвоката ОСОБА_2 не ґрунтується на законі, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.242, 332, 363, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Клопотання адвоката ОСОБА_2 про призначення експертизи - задовольнити.

Призначити по кримінальному провадженню № 12013040440002585 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.119 КК України судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експерту Дніпропетровського НДІ судових експертиз ОСОБА_7.

На вирішення експертизи поставити питання:

1) Чи були спричинені ОСОБА_1 психологічні (моральні) страждання внаслідок злочину, в якому завдані тілесні ушкодження, що зумовили смерть його сина ОСОБА_5, який стався 22 вересня 2013 року близько 19 години 30 хвилин на вул. Парковій в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області?

2) Якщо так, то який можливий розмір становить грошова компенсація завданих ОСОБА_1 моральних страждань (моральної шкоди)?

Експерта попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Копію ухвали і матеріали кримінального провадження для організації проведення експертизи направити керівнику Дніпропетровського НДІ судових експертиз.

Клопотання адвоката ОСОБА_2 про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

По справі оголосити перерву до отримання висновку експерта.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко